Робота в продуктовій компанії в Німеччині: за і проти

Привіт. Мене звуть Роман, родом я зі Львова, мій стаж в IT — майже 10 років. Програмуванням захоплююсь десь з 5-гокласу. На другому курсі університету пішов працювати в Intellias, де побув майже 4 роки, потім 3 роки працював у львівському SoftServe. За цей час їздив у декілька відряджень до клієнта в США і зрозумів, що хочу спробувати попрацювати на продуктову компанію напряму, без посередників у вигляді аутсорсингової компанії.

Так як в Україні варіантів попрацювати на продуктову компанію небагато, і здебільшого всі в Києві, то в мене зародилась ідея експерименту: поїхати на деякий час пожити за кордон. Чітко окресленої країни в мене на меті не було: шукав і в Німеччині, і в Нідерландах, і навіть в Англії. В результаті мене запросили на фінальне інтерв’ю on-site в Берлін, компанія оплатила квитки на літак та готель. Згодом отримав лист з офіційним запрошенням на роботу та безтерміновим контрактом.

В статті я спробую розказати про свій досвід роботи в Німеччині в продуктовій компанії, а також опишу причини, які мене спонукали повернутися назад в Україну.

Позитивні сторони: заради чого варто їхати

Робота з продуктом без посередників.Це дає набагато більшу гнучкість в робочих завданнях, ніж робота в аутсорсі. Хочеш — комітай в мастер, хочеш — дропай продакшин. Загалом, можна робити те, що подобається і що цікаво. А якщо серйозно — це дозволяє будувати архітектуру і розробляти додаток так, як правильно, а не «аби зробити, а то у нас фіксед-бід». Я не кажу, що в аутсорсі існує тільки такий підхід, просто з останнім дуже часто зустрічаєшся.

Перспективний ринок праці.Берлін зараз в кожній другій статті оголошують новою IT столицею, так що для вас не стане проблемою як знайти компанію для релокейту, так і змінити її згодом — на ринку дуже багато цікавих пропозицій.

Якщо ви цікавитесь розробкою власних стартапів і маєте свою ідею — можна звернутися в один з двох величезних європейських інкубаторів: Project-A або Rocket Internet. Якщо вже маєте невелику команду — можливо, вони викуплять вас або дадуть фінансування.

Можливість розвитку.У Берліні дуже часто проводяться безкоштовні мітапи, іноді їх влаштовують великі компанії, на кшталт Amazon або Zalando, а іноді просто група розробників збирається і обмінюється досвідом або думками про майбутні тренди. У той же час у Львові, наприклад, є величезна кількість хороших фахівців, але чомусь культури обміну досвідом немає. А конференції, якщо і проходять, то зазвичай мусолять ті ж доповіді, що і 3 роки тому.

Окремо вражає культура open source. Здебільшого, до нього активно заохочують в компаніях, є і великі гравці ринку, які в нього контрибутять — наприклад, Zalando.

Окрім професійного розвитку, міжнародний переїзд, на мою думку, дозволяє вам дуже сильно розвиватись і в особистісному плані. Берлін — це не Львів, де ви можете знайти квартиру за 30 хвилин. Компанія, яка мене наймала, з релокейтом не допомагала взагалі (окрім висилання контракту). Тому на початку було доволі важко. Хоча б зорієнтуватись у тому, що мені потрібно, які довідки оформити, де брати медстраховку і таке інше.

Інфраструктура.Громадський транспорт на рівень вище нашого, можна придбати єдиний квиток на усі види транспорту. Звісно, тут не без нюансів, і часом бувають страйки всіми «улюбленого» Deutsche Bahn, але в загальному з громадським транспортом проблем немає. В місті величезна кількість парків, тому і пішки ходити приємно.

Парк посеред міста, Берлін

Також дуже розвинена велосипедна культура: велодоріжки прокладені практично по усьому місту.

Туризм.Берлін — один з найбільших лоукостерських хабів. Тут до ваших послуг працюють: Ryanair, EasyJet, WizAir, AirBerlin, EuroWings (колишній GermanWings) та інші. За майже 2 роки перебування там я облітав 14 країн та більше 30 великих міст. Кожного місяця відкривав Skyscanner та букав свій наступний напрямок. Квитки в середньому обходились 30-40євро в обидві сторони. (були і по 3 євро на акціях).

Якщо відкрити карту лоукостерів, то ви навряд знайдете багато рейсів по Німеччині. Якщо ж ви хочете, як і я, об’їздити ще й усю Німеччину і прилеглі міста за її межами — тоді у мене для вас чудова новина. Берлін ще й величезний автобусний хаб: тут працюють FlixBus, PolskiBus, BerlinlinienBus, PostBus та ще купа дешевих автобусних провайдерів, які довезуть вас за 5 євро в ближні міста та за 10-15євро в міста подалі в нормальних автобусах.

Соціальний пакет і умови праці. Навіть якщо на носі реліз, все одно можна взяти відпустку — заборонити не мають права. Зазвичай, соцпакет включає 24-25робочих днів відпустки. Що ж стосується державних вихідних днів, їх тут теж 8 чи 9, проте єдиний нюанс — вони не переносяться. Якщо випали на вихідний день — ну вибачте:). Але враховуючи, що у вас 25 робочих днів відпустки, то цей факт нівелює ефект від не перенесення державних вихідних.

У багатьох офісах є сік і фрукти, десь навіть піца. В основному у всіх компаній вільний графік роботи. З овертаймами я не стикався, хоча у багатьох компаній є он-кол саппорт або якийсь пейджер-д’юті. Якщо продакшн впаде, то ти про це дізнаєшся і о 4 годині ночі.

Медстраховка в Німеччині обов’язкова і автоматично знімається з зарплати в момент нарахування. Вона входить у кількість «податків», які ви сплачуєте щомісяця.

Підводні камені, про які слід знати

Зарплата на руки менша, ніж в Україні. Скажу відразу, я не вважаю це «правильним» або «неправильним». Я згоден, що за високі соціальні стандарти потрібно платити, що я і робив, живучи в Німеччині. Я говорю про факт, що переїжджаючи в Німеччину, в 90% випадків ви будете отримувати на руки менше грошей, ніж в Україні. Якщо трапилося диво, і вам будуть платити більше — у підсумку ви все одно будете отримувати менше після усіх відрахувань — на житло, телефон, інтернет, проїзний тощо.

Бюрократія. На все треба записуватись і часто в довгу чергу, на кілька місяців. Наприклад, щоб зробити рентген або флюрографію, треба реквестатись за 2-3місяці вперед. Хочете інтернет провести — немає проблем, наш технік підійде до вас через півтора місяці. Тільки будьте люб’язні бути вдома з 9 до 18 в цей день. А то він образитися і прийде ще через 1,5 місяці. Те саме з мовними курсами від Volksschule — найближчий запис в грудні 2015-гобув на кінець березня 2016-го.

Мовний бар’єр.Якщо не знаєте німецької — вчіть. За перший місяць проживання в Німеччині треба буде зібрати не малу кількість довідок. У мене, в більшості випадків, траплялося так, що представник влади англійською не розмовляв, доводилося викручуватися гугл-транслейтом і жестами.

Бранденбурзькі ворота, Берлін

Складності переслідуватимуть і на роботі. Одна справа, коли ти працюєш з англійською мовою, але все навколо тебе в офісі спілкуються українською. І зовсім інакше, коли навколо тебе 12 різних національностей, і завжди потрібно говорити англійською або німецькою. А ще краще, коли всі навколо розмовляють німецькою, а ти його не знаєш і відчуваєш себе абсолютно зайвим на цьому святі життя. Проте, цей момент швидко проходить, коли починаєш розуміти мову.

Культура розвитку колективу.У нас всі звикли, що є безкоштовні курси мов, йоги і купа інших тренінгів. У Німеччині це швидше виняток. Також я дуже рідко зустрічав, щоб компанії організовували тім білдінги для своїх працівників. З іншої сторони, і самі працівники не дуже активно погоджувалися на якісь івенти.

Пошук житла.Це окрема тема, можливо, стосується лише Берліну, але суть в тому, що пошук квартири — це ще те пекло. Для початку у вас має бути довідка про 3 зарплати, позитивна шуфа, голуба карта і розмовний німецький. Якщо у вас чогось з цього немає — перспектива, що ви знайдете квартиру швидко, дуже туманна. Готуйтесь на місяць-другий активних пошуків.

Підсумки

Коли прийшов момент вибору, чи залишатися на Bluecard і далі, я прийняв рішення шукати релокейт в США. По-перше, я з самого початку не планував залишатись жити в Німеччині, а ставився до переїзду як до експерименту: хотів просто подивитися, попрацювати. По-друге, мене завжди більше приваблювали Штати — своєю динамікою. Як би я не розхвалював Берлін, США завжди були на піку розвитку тих галузей, які мене цікавили. На жаль, потрапити туди набагато складніше.

Щодо України, то рідний Львів — це єдине місто в нашій країні, де мені хочеться проживати. Тож в результаті я прийняв пропозицію від львівської компанії — вона мені здалося найцікавішим. А далі подивимося, життя в 27 тільки починається :)

Досвід роботи в Берліні дав мені багато, але хочу виділити найбільш цінний момент. Крім роботи за моїм основним профілем, я навчився бути «універсальним солдатом», завжди розвиватись і допомагати розвиватись іншим. Світ IT дуже швидко змінюється, і щоб бути завжди на гребені хвилі, адаптуватись до нового, потрібно докласти чимало зусиль. Наприклад, наразі я щоранку відкриваю і переглядаю TweetDeck, де зібрані колонки з 20 IT ресурсів. Цьому я навчився в Берліні від одного девелопера. Через місяць уже вся команда зранку сиділа на TweetDeck і витрачала 15-20хвилин на завантаження оновлень минулого дня. Також у нас були корпоративні канали, де ми щодня обмінювалися корисними лінками на щось нове у світі розробки. І це не просто черговий слоган HR, в Німеччині це корпоративна і девелоперська культура і девіз розробників, які хочуть бути дійсно кращими у своїй справі та підтягувати інших.

Плануючи життя і роботу за кордоном, перед собою варто ставити виключно одну мету — отримати новий досвід. Як професійний, так і особистий. За 2 роки я облітав практично всю Європу, відвідав десятки нових місць в Німеччині та поза її межами, познайомився з величезною кількістю цікавих людей і 49 осіб прийняв у себе вдома.

Також точно не варто їхати заради великих грошей. Тут ви не будете заробляти більше. Але той досвід, який ви отримаєте, — це і є ціна за різницю в готівці. Саме завдяки роботі в Німеччині я прийняв для себе вирішальне кредо в житті на кілька наступних років — #never-stop-exploring.

Футболку мені подарували друзі з Берліну перед моїм від’їздом на Батьківщину

P.S. Після переїзду я почав описати всі нюанси і деталі релокейта в блозі. Вже не один розробник, слідуючи цим інструкціям, успішно виїхав на роботу до Німеччини. Якщо цікаво, запрошую заглянути.