У рубриці DOU Проекторвсі бажаючі можуть презентувати свій продукт (як стартап, так і ламповий pet-проект). Якщо вам є про що розповісти — запрошуємо прийняти участь. Якщо ні — можливо, серія надихне на створення власного made in Ukraine продукту. Питання і заявки на участь надсилайте на editors@dou.ua.
Ідея
У цій статті я хочу не лише розповісти про наш проект ДонорUA, але й навести певні роздуми, рекомендації та пропозиції щодо розвитку соціальних проектів, їх фінансування, думки про роль держави та бізнесу в контексті розвитку соціального підприємництва та експертизи.
Перша версія ДонорUA
ДонорUA — автоматизована система рекрутингу донорів крові, що складається з таких компонентів:
- база реципієнтів, донорів та центрів крові, система підбору рекомендованих донорів для реципієнта і рекомендованих реципієнтів для конкретного донора;
- ДонорUA.Бот — чатбот, що допомагає виявити протипоказання щодо донорства та надає іншу важливу інформацію;
- система моніторингу соціальних мереж, що дозволяє виявити запити на пошуку донорів та потенційних донорів;
- набір інструментів для отримання зворотнього зв’язку, організації офлайнових заходів, роботи з волонтерами та всіма учасниками донорського руху — медичними установами, лікарями, донорами, реципієнтами, їх рідними та ін.
Основна задача проекту — зменшення часу на пошук донорів та перехід на 100% безоплатне добровільне донорство, а також створення загальнонаціональної системи для роботи з донорами крові, котра дасть змогу повністю відійти від родинного і платного донорства. В свою чергу це означатиме — вища якість крові, оскільки регулярний донор — це безпечний донор, вчасна допомога реципієнту без натяків на купівлю крові чи залучення родичів, друзів/колег до «добровільно-примусового» донорства, налагодження логістики.
Ідея проекту прийшла після знайомства з Іриною Славінською, президентом ВМГО «Асоціація молодих донорів України» — громадської організації, що займається вирішенням проблем донорства з 2007 року. Як це часто буває, робота громадської організації відбувалась за допомогою класичних методів без автоматизації і без можливості масштабування. Використовуючи напрацювання ГО, зокрема їх розуміння всіх процесів і проблем в сфері донорства, додавши свій досвід розробки корпоративних систем для замовників і розробки успішних власних продуктів в рамках компанії DevRain Solutions, ми вирішили створити систему ДонорUA, яка в даний момент перетворилась на повноцінну платформу для вирішення цілої низки проблем в сфері донорства крові.
Реалізація
В базі зберігається інформація про реципієнтів: скільки донорів і якої групи потрібно, терміново чи ні, центр крові, куди потрібно здавати кров. З іншої сторони, маючи базу донорів ми можемо підібрати рекомендованих реципієнтів для конкретного донора і навпаки — рекомендованих донорів для конкретного реципієнта.
Хотів написати «легко можемо підібрати», проте це не зовсім так. На підбір впливає величезна кількість факторів — група, резус, стать, місто, центр, прописка, історія кроводач та їх інтенсивність і т.д. Плюс проблема наявності необхідної кількості донорів в тому чи іншому місті — зараз до 60% всіх донорів сконцентровані в Дніпрі та Києві, де система вже добре себе зарекомендувала. В інших містах швидкість пошуку менша через меншу кількість донорів в базі. Тому дуже важливо, щоб донори зареєструвались на ресурсі, а не разово здавали кров. Для спонукання до реєстрації донорів ми пропонуємо їм бонусну програму — можливість обміняти бали, накопичені за активності, на квитки в театр, парк чи інші розваги.
У донора крові є свій персональний кабінет, де він може вести історію кроводач, запрошувати друзів долучитись до проекту, планувати кроводачі наперед, отримувати інформацію про рекомендованих реципієнтів тощо.
Окремо потрібно сказати за анкету донора, яку потрібно заповнювати перед кожною кроводачею в центрі крові. Заповнивши всю інформацію на сайті, можна легко роздрукувати її і взяти з собою, зекономивши час собі та працівнику центру. На жаль, далеко не всі центри приймають наші роздруківки, але початок співпраці з деякими центрами розпочато.
Зараз ми також працюємо над кабінетом центра крові. Основна мета — отримувати від першоджерела інформацію про актуальний стан запасів та потреб крові та її компонентів. Плануємо показувати ось такі віджети для кожного центру:
Приклад віджету, який показує залишки крові у Стокгольмі
Наступним кроком буде СМС-сповіщення про низькі запаси крові та інші нотифікації. Приклад беремо зі Швеції, де донори отримують повідомлення кожен раз, коли їх кров вливають реципієнту:
ДонорUA.Бот.За допомогою ДонорUA.Ботможна швидко отримати відповідь з приводу того, чи є у потенційного донора абсолютні чи тимчасові протипоказання щодо донорства. Бот розуміє питання, що часто задають донори, у вільній формі на українській та російській мовах.
Бот доступний для Telegtam, Skype, Messenger.
Соціальний проект чи стартап?В 100% випадках незалежно від місця, часу та контексту наш проект в Україні сприймається співбесідниками виключно як соціальний проект. Ніякі аргументи на кшталт існування глобальної проблеми та можливостей для оптимізації процесів та економії коштів; наявності потужного ринку (32 млрд доларів — лише донорство крові і лише в США); наявності аналогів/конкурентів/стартапів (які отримують мільйонні підтримки від фондів, корпорацій та інвесторів) не діють.
Тим не менш, відношення до проекту змінюється в позитивну сторону в залежності від країни та регіону (впливають такі фактори, як стан економічного розвитку країни, законодавство щодо донорства, розвиток медичної сфери, чисельність населення, наявність війни та збройних конфліктів, потенційна загроза та інтенсивність терактів тощо). Враховуючи всі ці фактори, на сьогоднішній момент ДонорUA в Україні є соціальною ініціативою і не планує в короткостроковій експертизі заробляти напряму на цільовій аудиторії — донорах та реципієнтах.
Під назвою Udonorsми працюємо поза межами України і позиціонуємось як стартап, хоча діяльність ДонорUA, Udonors, ВМГО «Асоціація молодих донорів України» тісно пов’язані.
Звісно, у нас гостро стоїть проблема пошуку ресурсів для оплати операційних витрат, друку матеріалів, розробки і т.д. З усіма проблемами, що притаманні молодому бізнесу або стартапу, ми зіштовхуємось кожного дня і вирішуємо їх з перемінним успіхом.
Фінансування проекту.Звісно, перше питання, яке виникає у будь-якого читача — це джерела фінансування проекту, тому що всі прекрасно розуміють, що безкоштовно працювати навряд чи хтось буде досить довго. На хакатоні IDCEE ми отримали грант у розмірі 100 000 грн на реалізацію проекту від журналу Фокус (на той момент у нас була лише концепція та дизайн головних сторінок сайту), а також кілька грантів загальною сумою 40 тисяч гривень. Ще близько 30 тисяч гривень пожертвували на діяльність проекту у вигляді донейтів. Приємна новина прийшла у грудні: адміністрація DOU зробила щедрий донейт у розмірі 150 тисяч гривень, за що від імені Асоціації і від себе особисто висловлюю щиру подяку. Ці кошти частково закривають витрати, проте більша частина роботи здійснюється за рахунок власних коштів засновників.
Чи намагались ми отримати гранти та залучити фінансування від бізнесу? Так, звісно. Ми звертались до великої кількості міжнародних фондів, компаній, що позиціонують себе як соціально відповідальний бізнес, індивідуальних меценатів, проте протягом півроку команда по фандрейзингу не змогла досягти прориву в цій області. Тому важлива порада для всіх соціальних проектів — фандрейзингом потрібно займатись серйозно та з самого початку розвитку. Звісно, ніхто не думає зупинятись та шукає інші способи монетизації.
Було б не правильно не сказати про компанії, які все таки нам допомагають — це і «Синево», що надає знижку в 50% на обрані аналізи для донорів, учасників бонусної програми (система заохочень за кроводачі, список компаній можна знайти тут), проектом «Розумне місто», що інтегрував ДонорUA в якості окремого модуля, КМДА, з яким ми реалізували інтеграцію з сервісом інформування киян, AdPro, що допомагає з маркетингом та 1+1 медіа, що зробив класний проморолик та транслює його на ТБ. І звісно, нам допомагає велика кількість волонтерів в 25 містах України, що допомагають з розвитком проекту в різних куточках країни.
Соціальна реклама від 1+1 Медіа та ДонорUA
Я вважаю, що соціальні проекти повиннівміти знаходити кошти на свою діяльність, проте об’єктивно через брак вільних коштів рівень виживання проектів в Україні дуже низький. Не дивлячись на те, що всі проблеми та виклики, притаманні бізнесу та стартапам, актуальні і для соціального-орієнтованих проектів, я не вважаю, що такі ініціативи повинні грати виключно за бізнес-правилами. Не дивно, що хороших проектів у нас небагато, більшість проектів — низької якості, а всі, хто може займатись бізнесом — ним займається.
Разом з тим я визнаю, що за останній рік-два було зроблено багато позитивних кроків — з’явились такі ініціативи як EGAP Challenge, 1991 Open Data Incubator, Apps4Citiesтощо. Звісно, проекти мають відповідати тематиці, мають потрапити в потрібне місце в потрібний час, мати партнера в особі держави чи європейської організації. Крім того, в багатьох містах запустились бюджети громадських ініціатив, які теж можуть стати джерелом для запуску та розвитку проектів.
Чим є і чим не є ДонорUA.Публічна частина ДонорUA містить лише базову інформацію — де, коли і кому можна здати кров, містить список реципієнтів, новини та інформацію про події та заходи.
Проте ДонорUA — не лише інформаційний сайт, і донорам, які зайшли на сайт або побачили повідомлення в соціальних мережах, важливо не лише обрати реципієнта і здати йому кров, але й зареєтруватись на сайті і вказати інформацію про донацію в персональному кабінеті. Чому це важливо? Тому що так ми отримуємо статистику, можемо виміряти ефективність кампаній (дітям кров здають охочіше, ніж літнім людям, тому потрібні різні підходи для знаходження необхідної кількості донорів), а також те, що донору не потрібно думати коли і кому він може здати кров. Використовуючи інформацію від донора, система автоматично підбирає пару «донор-реципієнт» та відправляє повідомлення саме тоді, коли це дійсно потрібно, і тоді, коли донор може здавати кров (між кроводачами повинно пройти певний проміжок і для людини, далекої від цих складних правил, це може бути челенж). Також ми чітко бачимо, коли реципієнт отримав необхідну кількість донацій, а, отже, ми можемо сконцентруватись на тих, хто ще не зібрав необхідної кількості донацій.
Чи є система повністю автоматичною? Ні, але 90% процесів автоматизовані, ми працюємо над повною автоматизацією, щоб система сама могла вирішити, коли і кому відправляти повідомлення, мінімізувавши персональні контакти чи дзвінки. Такий собі убер для донорів крові. На жаль, для цього ми повинні отримувати дані від центрів крові, а це надскладне завдання з точки зору законодавства (закон про захист персональних даних), технічної інтеграції (в багатьох випадках в центрах немає жодної технічної системи або вони не дозволяють легко експортувати дані) та через людський фактор (небажання конкретних лікарів чи через руйнування корупційних схем). Проте вже скоро ми запропонуємо рішення для центрів крові, що дозволить частково вирішити вищезгадані проблеми.
ДонорUA не займається забором, перевіркою, транспортуванням крові, це державна монополія і я не бачу причин, чому це має змінюватись. Проте наша першочергова задача — привезти донора до центра крові, мінімізувавши для нього всі юридичні, процесуальні та логістичні проблеми, а потім конвертувати його в регулярного донора. Тому ми, в першу чергу, система рекрутингу донорів крові, а вже потім все інше.
Це означає, що першочерговою задачею є тестування різноманітних засобів комунікації та перехід від традиційних методів залучення донорів, зазвичай, офлайнових — ТБ, радіо, акції, до онлайн-каналів — в першу чергу, соціальних мереж та месенджерів. Вже зараз наші заміри показують перевагу онлайн-засобів перед офлайн, а якщо врахувати ще вартість залучення, то переваги стають очевидними. Потрібно пам’ятати, що сфера донорства крові є однією з найконсервативніших сфер медицини. І тому ми ще більше задоволені отриманими показниками в країні, де довіра до онлайн-ресурсів та сервісів стабільно низька.
Технічна начинка та програмне забезпечення.Як партнери Microsoft ми отримали на три роки безкоштовно програмне забезпечення в рамках програми Microsoft BizSpark та $750 на місяць на Microsoft Azure для хостингу сайту та суміжних сервісів. Visual Studio Online використовується для розробки, Microsoft Teams + Asana — для організації спільної роботи та управління задачами. В рамках програми Office 365 for Non Profit ми користуємось безкоштовною підпискою на 300 користувачів, Onedrive for Business, Skype for Business для відеоконференцій та внутрішніх мітингів з можливістю легко записувати вебінари та зустрічі для тих, хто не зміг з певних причин взяти участь, а також низкою інших сервісів, що використовуються, зазвичай, в корпоративному сегменті. Також ми використовумо UserVoice, disqus для збору коментарів та зворотного зв’язку.
Цікавий факт, що більшість членів команди ДонорUA не мають ІТ-освіти, проте всі без проблем освоїли базові навички роботи з вищезгаданими інструментами. З ІТ-спеціалістами такий номер часто не проходить, оскільки кожен вважає той чи інший інструмент найкращим і навідріз відмовляється використовувати якісь інші, відмінні від його вподобань, інструменти.
Відповідаючи на запитання, чи є аналогічні програми в інших корпораціях, можу згадати Яндекс (сервіс ворожої до України країни) та Google (програма не доступна для українських неприбуткових організацій). В моїх планах є збір та систематизація інформації та можливостей для неприбуткових організацій від різних компаній/корпорацій, тому якщо ви знаєте хороші приклади — буду вдячний за посилання та контакти.
Мушу додати, що ситуація з використанням сучасних бізнес-підходів та інформаційних технологій в діяльності громадських організацій досить плачевна, і насправді в більшості випадків може значно бути покращена. Тут важлива співпраця між ІТ-спеціалістами, що розуміються на ІТ та оптимізації внутрішніх процесів та громадськими організаціями, що глибоко розуміють проблематику та мають зв’язки в певній сфері та іншими суміжними організаціями. Але це питання, можливо, окремої статті.
Роль держави та місцевих адміністрацій.Ми усвідомлюємо стан, в якому знаходиться медицина в Україні в цілому, і стан впровадження електронних сервісів та систем зокрема. Ми розуміємо, що МОЗ давно має погану репутацію навіть на фоні інших міністерств. Проте, разом з тим, ми усвідомлюємо, що без участі держави такі проекти можуть мати неповноцінний ефект. Тому намагаємось розвивати ще один напрямок — співпрацю з державними органами та містами. Враховуючи, що в рамках асоціації з ЄС є пункт про необхідність (і обов’язковість) реформування служби крові, а також участь в робочих групах при МОЗ та членство в РПР та інших організаціях, ми сповнені певним рівнем оптимізму.
Приклад інтеграції з КМДА — один із варіантів можливої співпраці між громадськими проектами та містами і чудовий приклад — хоч із труднощами, але певні речі можна робити разом. Проте створення прозорого та зрозумілого каналу спілкування громадськості та місцевих рад в контексті впровадження тих чи інших інновацій є першочерговою задачею.
Одна з перемог — це створення громадських бюджетів, де всі бажаючі можуть подати свої розробки, ідеї, проекти та, отримавши голоси громади, впровадити проект за державний кошт. Це цивілізований підхід взаємодії влади та громадян і реально хороший механізм, проте як місцевим радам, так і громадськості потрібно навчитись використовувати цей інструмент правильно та ефективно.
Інші проекти Асоціації.ДонорUA — не єдиний проект Асоціації. Їх є набагато більше:
— Корпоративний день донора — заходи, спрямовані на залучення ділового сектору до сприяння розвитку культури донорства в корпорації. Повна організація дня донора на підприємстві. Інформаційна підтримка, співпраця з центрами крові, організація виїзних бригад для забору крові. Ми провели корпоративні дні з такими компаніями як ПриватБанк, MacPaw, Homer Software House, Телеконтакт та ін.
— Бладмобіль для АТО — фандрайзингова кампанія для придбання декількох автомобілів, обладнання для заморожування та розморожування плазми з метою транспортування, переливання та забору крові та її компонентів. Проект має національний рівень та належить до медицини катастроф. Три етапи реалізації проекту дозволять протягом року реалізувати повний цикл від залучення донора крові до здачі крові до доставки її в першу чергу в зону Антитерористичної операції, а згодом застосовувати машини та обладнання і в цивільній медицині.
Зробити внесок можна тут.
— Donor Community — регулярні зустрічі донорів та бажаючих стати донорами крові та/або її компонентів. Формат діалогу спонукає людей ставити питання, а нас — розвіювати міфи, пов’язані зі страхом здавати кров. На сьогодні проект реалізовується в містах Дніпро та Київ.
— Середа — день донора — захід, спрямований та рекрутинг нових донорів крові, заохочення до регулярного донорства та популяризацію донорського руху в цілому. Проводиться з липня по жовтень включно в м. Київ, НДСЛ ОХМАТДИТ.
— Група крові — захід, спрямований на популяризацію донорського руху в Україні, під час якого кожен може безкоштовно дізнатись свою групу крові та резус фактор, отримати інформацію як стати донором крові та де здати кров.
— Міжнародний день донора — захід, спрямований на підтримку розвитку донорського руху в Україні. Організація активностей для донорів крові.
— Кров новин — новини крові — проект охоплює 4 області (Львівську, Житомирську, Кіровоградську та Харківську), реалізується спільно з Асоціацією «Спільний простір» у вигляді інформаційної та адвокаційної кампанії на користь ідеї створення сучасної служби крові в Україні, а також популяризації цінностей регулярного 100% добровільного безоплатного неродинного донорства.
— Екскурсії на станції переливання крові — захід спрямований на підвищення рівня обізнаності населення (школярів, студентів, представників ЗМІ та ін.) щодо безпечності процесу заготівлі, перевірки та зберігання крові та її компонентів.
— Всеукраїнські акції до важливих дат — День святого Валентина (14.02), День онкохворої дитини (15.02), День здоров’я (07.04), День матері (друга неділя травня), День захисту дітей (01.06), День спорту (друга субота вересня), Вампіріада на Хелоувін (31.10), Тиждень безпеки дорожнього руху (згідно Наказу Міністерства), День студента (17.11), День святого Миколая (19.12).
Результати
Зараз в базі знаходиться 8800+ донорів, за півтора року через систему пройшло близько 1,5 тис. запитів на пошук донорів та реципієнтів.
Проект отримав низку локальних та міжнародних нагород, зокрема став переможцем соціального хакатону на конференції IDCEE 2014, переможцем конкурсу інноваційних громадських організацій від ГУРТ 2015, переможцем Stockholm Startup Weekend: Social Innovations 2016, переможцем конкурсу «Україна шукає стартапи 2016» та фіналістом Seedstars Ukraine 2016 і Vernadskyy Challenge. Суттєвих грошових надходжень ми не отримали в результаті всіх цих перемог, тому завдяки участі в подібних ініціативах ми, в першу чергу, вирішуємо питання популяризації проекту.
Як читачі та бінес можуть допомогти проекту?
- Ви можете лайкнути нашу сторінку в фб, twitter, instagram, поділитись посиланням на проект з коротким описом, чому ви вважаєте проект цінним (звісно, якщо ви дійсно так вважаєте), написати нам відгук.
- Стати волонтером, допомогати з організацією подій, акцій.
- Стати координатором проекту в своєму місті/області (написавши нам через форму зворотного зв’язку).
- Ви можете допомогти з друком інформаційних матеріалів — листівками, візитками, промо-матеріалами.
- Ви можете допомогти як дизайнер чи веб-студія, що спеціалізується на дизайні, створивши дизайн чи візуальний супровід для проекту.
- Ви можете підтримати проект матеріально.
- Стати глобальним партнером, з яким ми зможемо реалізувати поточні проекти на якісному рівні, або реалізувати нові сумісні проекти.
Ви також можете знайти цікаві ініціативи на сайтах Велика ідеяабо ГУРТ, перерахувати гроші Таблеточкамчи іншим благодійним фондам, які роблять круті речі тут і зараз в Україні.
Якщо у вас будуть думки, пропозиції чи зауваження — завжди буду радий поспілкуватись.
Дякую за увагу!