Гід IT-спеціальностями КНУ імені Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка вже другий рік поспіль отримує одну з найвищих оцінок у рейтингу вишів, у 2017-мувін посів третє місце.

У КНУ є 4 факультети, напрями підготовки яких пов’язані з IT:

• механіко-математичний факультет;
• факультет інформаційних технологій;
• факультет комп’ютерних наук та кібернетики;
• факультет радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем.

Розглянемо особливості підготовки на кожному з них.

Механіко-математичний факультет

На факультеті готують фахiвцiв зi спецiальностей «Математика», «Статистика», «Механiка», «Комп’ютерна математика», «Комп’ютерна механіка», «Комп’ютерна статистика та аналіз даних».

Із третього курсу всі студенти продовжують навчання за більш вузькими спеціальностями. Математики вивчають такі дисципліни, як алгебра та математична логiка, математичний та функцiональний аналiз, геометрiя, математичне моделювання, математична фiзика, математичний аналiз, диференцiальнi рiвняння, теорiя ймовiрностей i математична статистика. Студенти спеціальності «Статистика» вивчають актуарну та фінансову математику, прикладну статистику та математичну економіку. У переліку дисциплін спеціальності «Механіка» — теоретична та прикладна механiка, механiка суцiльного середовища.

Мехмат святкує 77-річчя

Окремі магістерські програми на факультеті ведуть англійською мовою. Також студенти факультету мають можливість продовжити навчання за кордоном у рамках міжуніверситетських договорів. У рамках угод про співробітництво діють спільні навчальні програми, зокрема такі: програма з актуарної та фінансової математики (спільна магістерка з Університетом Ульма в Німеччині), програма з актуарної та фінансової математики (спільна магістерка з Університетом міста Тарту (Естонія) та інші програми в Франції, Канаді, США та Туреччині. Для магістрів діє спільна програма разом із Київською школою економіки, передумовою навчання на якій є складання іспиту англійською мовою (саме навчання теж ведеться цією іноземною).

Випускники факультету можуть працювати в ІТ-компаніях, дослідницьких інститутах, банках, страхових компаніях, конструкторських бюро, в провідних виробничих об’єднаннях аерокосмічної галузі та приватних компаніях, що обслуговують авіаційну галузь, наукових центрах.

Заняття бізнес-школи КНУ

Студенти стають фахівцями із захисту інформації, фахівцями-математиками з дослідження операцій та оптимального керування в управлінні економічною діяльністю підприємств і фірм, складними технічними об’єктами, працівниками сфери статистики, інженерами-механіками, математиками-педагогами, аналітиками даних.

На мою думку, програма є трішки застарілою, але кожен викладач розповідає тільки про актуальні проблеми, явища та питання зі свого предмету. Якщо, звісно, щось із часом змінилося, а програма — ні, то на парах і лекціях ми робимо акцент на тому, що більш є проблематичним та цікавим для нас. Із впевненістю можу сказати, що мене вчать думати наперед, передбачувати та виходити з різних ситуацій. На нашому факультеті майже всі викладачі є професорами та доцентами, вони є професіоналами своєї спеціальності й намагаються прив’язати любов до свого предмету і студентам.

Якщо студент має бажання, то завжди знайде роботу, наприклад, на семінарах і курсах, які проводить для нас факультет. Єдине, що я б змінила на моїй спеціальності «Механіка», це якраз-таки мова програмування. На жаль, стара і программа, і вже не такі цікаві і актуальні мови програмування. Тому я ходжу на курси з програмування і вчу його вдома сама. Адже університет дає тільки поштовх, а справжній програміст має все вчити сам.

(Марія, 3 курс)

Большинство профессоров очень сильные. Те студенты, которые хотели получить знания по математике, получали их на высоком уровне. После окончания у многих открывались возможности поступить на магистратуру или аспирантуру в Европу или США. Также часть ушла в финансовую область. Но многие студенты ушли в IT-индустрию. На мехмате мне нравилось то, что поступает туда мотивированная и умная молодежь. Там я встретил большинство своих друзей.

(Дмитро, випускник)

Головні враження від навчання: ніхто ніколи не просить хабарів (на відміну від більшості факультетів КНУ); якщо ти не вивчив на мінімальному рівні 7 різних математик, то не довчишся; зі 150 студентів на старті платників було до 5.

(Тарас, випускник)

Факультет інформаційних технологій

Заснований у 2013 році, факультет є наймолодшим у виші. Своєю місією факультет вбачає формування кадрового потенціалу України для виведення її в світові лідери IT, а метою — виведення Київського національного університету в лідери з підготовки фахівців у сфері IT.

Навчання на факультеті здійснюється за спеціальностями: «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Інженерія програмного забезпечення», «Кібербезпека», «Інформаційні системи та технології», «Телекомунікації та радіотехніка».

Студенти факультету інформаційних технологій здобули друге місце у міжнародному конкурсі зі створення комп’ютерних ігор Global Game Jam Ukraine 2017

Випускники бакалаврату можуть продовжувати навчання в магістратурі зі спеціальності «Управління ІТ-проектами)», що дозволить одержати знання з організації, планування та контролю за процесами створення і впровадження інформаційних технологій та систем; професійного управління ІТ-проектами у всіх галузях економіки, бізнесу, державного управління; здійснення керівництва командами проектів; управління ризиками, коштами, інформацією, термінами та трудовими ресурсами проектів.

Студентам факультету дають освіту за принципом «навчання через практику». Основна увага приділяється практичній підготовці у сферах: програмування; створення інформаційних систем та технологій управління підприємствами; проектування та розробка комп’ютерних мереж і систем; розробка інтелектуальних систем майбутнього; інтелектуальне програмування; захист інформації та інформаційних технологій і систем; побудова інформаційно-комунікаційних систем.

Захист дипломів у магістрів

Випускники факультету можуть працювати розробниками, інженерами програмного забезпечення, архітекторами програмних систем, фахівцями з кібербезпеки, спеціалістами з мережевих та інтернет-технологій, менеджерами проектів, аналітиками консолідованої інформації, спеціалістами в галузі штучного інтелекту.

Оскільки факультет у нас новий, то програма навчання була, на жаль, наповнена слабко пов’язаними предметами, проте вони самі окремо від інших можуть представляти досить велику цінність. Як мінімум, їхній порядок викликав запитання.

Викладацький склад досить різноманітний: від чудових спеціалістів та педагогів, що крім вміння якісно донести інформацію, завжди готові допомогти студенту та направити, коли той демонструє бажання, до напрочуд своєрідних викладачів, що могли мати: кваліфікацію в одній сфері, а викладати абсолютно іншу; знання на рівні прочитаної напередодні книги; неможливість донести матеріал, окрім як з листочка чи презентації, інколи взятої з інтернету; недостатність педагогічної практики, що призводить до міжособистісних конфліктів у різних сферах; вчену ступінь, що досить слабко корелює зі знаннями та можливістю якісно викладати.

Частина пунктів цього списку може одночасно належати одній людині. Деякі з них наразі не працюють, але все ж є і ті, що продовжуть викладати, навіть за умови можливості віднесення до нього усього переліку. Звісно, це не перекриває знання і навички викладачів, що є діючими практиками (в основному це аспіранти), що краще за професорів допоможуть у всіх питаннях. Вони, на відміну від звичайних викладачів, слідкують за технологіями та ідеально розбираються у предметі.

Серед інших, можуть здатися зайвими деякі предмети, які насправді роблять із вас досить різностороннього спеціаліста, що може застосувати свої навички у багатьох сферах. Я вважаю, що КПІ та факультет кібернетики дають більш фундаментальні знання, проте я, як і інші студенти, мав змогу працювати та практикуватись уже з першого курсу, тому на кінець четвертого я зміг отримати досвід роботи, та навіть змінити напрям діяльності. Також факультет досить лояльно ставиться до програми Work&Travel, що турбує багатьох, тому, наскільки мені відомо, студенти 3 та 4 курсу мали змогу долучитися до неї.

При пошуку роботи все залежить від людини та її напряму. Так, через мій перехід до іншого напряму діяльності роботу я наразі можу отримати з зусиллям, проте, як .NET девелоперу пропозиції поступали досить часто, і якщо вчасно почати практикуватись, то відповідно і можливостей буде більше.

Вчимо ми переважно C#, проте на різних кафедрах у різних групах вивчаються додатково інші мови, зазвичай вищого рівня.

Основною проблемою я вважаю наявність викладачів, яких я попередньо описав. Очевидно, що це проблема не лише нашого факультету/університету, проте це часто може не лише сильно заповільнювати навчальний процес, але й забирати будь-яке бажання навчатись і розвиватись. Додавати нові предмети я б не став, але їх зміст інколи підкоректував би.

Якщо підсумувати маємо: не можете навчатись самостійно — не сюди; тут дають всі можливості працювати, бери і використовуй; зазвичай адекватні викладачі, проте окремі кадри є, і з ними тяжко миритися; рівень студентського життя не на вищому рівні, проте все у ваших руках, кафедра — це ще не весь факультет, а факультет — не весь університет; з усіма мінусами факультету, якби я знову вступав, вступив би сюди ж; у нас нема їдальні.

(студент, анонімно)

Наш факультет молодий, і мій курс буде першим випуском бакалаврів факультету за спеціальністю «Програмна інженерія». Оскільки ми перші, то ми були як піддослідні кролики, наша навчальна програма не є досить продуманою. На нас, так би мовити, вчились, а уже в наборі після нас вона є більш логічною. Нас багато чого не вчать потрібного для роботи, є багато предметів, де викладач за цілий семестер не з’являвся ні разу на парі. Але це певною мірою добре. Я вважаю так: «Нас нічого не вчать, але нічого і не вимагають потім». І це дає час і купу можливостей самостійно вчити те, що тобі дійсно цікаво і потрібно буде в подальшій кар’єрі.

У нас на високому рівні доступно і глибоко викладаються математичні дисципліни. Їх викладання продумане: вчать лише те, що має відношення до програмування і IT-сфери, без useless знань на кшталт потрійних інтегралів і функціонального аналізу. Можливість практики на факультеті є, у завідувача кафедри за бажанням завжди можна вибрати якийсь науковий проект і ним займатися.

Університет сильно змінив моє бачення на життя. Від наївного першокурсника, який думав, що все, що тобі необхідно, тобі будуть розжовувати і вкладувати в голову, до самостійного четвертокурсника, який вміє розставляти пріоритети між тим, що дійсно потрібно вчити для майбутньої роботи, вишукувати потрібну інформацію і організовувати свій час.

Програмування у нас вивчається на середньому рівні, нас 2 роки вчили С# (що і вплинуло на вибір моєї сфери діяльності). Також нас почали навчати Java на 4 курсі. Вважаю, це трохи запізно, але після нас її на 2 і 3 курсі також почали викладати. Дисципліни, які пов’язані з менеджентом програмних продуктів, викладаються добре, деякі знання навіть знадобилися у реальній роботі. Мінусом також вважаю трохи поганий розподіл обов’язкових гуманітарних дисциплін (у нас їх розтягнули на 4 роки). Краще було б на перших двох курсах все вичитати.

(студент 4 курсу)

У програмі мені все подобається, повністю задоволена різноманіттям інформатико-математичних предметів. Корисними є програмування (алгоритмізація та прогамування, ООП), дискретна математика (найулюбленіша), теорія алгоритмів (розділ дискретної математики, але є окремим предметом), теорія ймовірностей/матстатистика, математичний аналіз і, звичайно, англійська.

Всі викладачі добре володіють матеріалом, якщо щось не зрозуміло, то у нас вважається нормою запитати те, що не зрозуміло під час заняття (лекції/практики) або після. Також нормально написати електронного листа викладачеві, якщо щось не зрозуміло/якісь проблеми з домашнім завданням.

Вважаю, що викладачі з інших факультетів мають лояльніше ставитися до нас у плані знання матеріалу із тих предметів, що не є профільними. Але я не кажу, що їх не має бути у навчальній програмі.
Практика є обов’язковою точно після третього курсу у ІТ-компаніях. Факультет співпрацює, наприклад, з EPAM, тому у нас навіть є аудиторії, де вони проводять свої курси. Також ще є одна компанія, яка також займається чимось подібним.

Наскільки мені відомо, у факультету в планах зробити так, щоб ІТ-компанії розміщували у нас свої філіали, а ми змогли безкоштовно проходити практику. Також проводять конференції із ІТ-спеціалістами (виступали із того ж самого EPAM та була представник компанії Microsoft).

У нас корпус, де раніше була школа від КПІ, тому всі кабінети такого плану, як в школі (звичайні класи з партами на двох людей, дошки), що дуже створює атмосферу затишку та комфорту.

Подобається, що багатенько різної математики, предметів, що вимагають математичного і «програмувального» мислення: чисельні методи (Mathcad/Matlab/C++), теорія алгоритмів (C++/Java), комп’ютерна графіка (Photoshop/Illustator). Завдяки тому, що у нас різноманіття предметів, кожен може знайти собі те, що йому найбільше подобається і в чому би він на далі зміг себе розвивати.

(анонімно, 2 курс)

Факультет комп’ютерних наук та кібернетики

Студенти бакалаврату проходять підготовку за спеціальностями: «Прикладна математика», «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Системний аналіз». Магістратура охоплює такі навчальні програми: інформатика, прикладна математика, програмне забезпечення систем, системи і методи прийняття рішень, бізнес-інформатика, штучний інтелект (навчання ведеться англійською мовою).

ML+AI Hackathon на факультеті

У переліку навчальних дисциплін студентів бакалаврату — програмування, дискретна математика, математична логіка, теорія алгоритмів, основи проектування баз знань, системний аналіз, теорія ігор, інформаційні технології управління, диференціальні рівняння, проектування комп’ютерних інформаційних систем, прикладні задачі теорії стійкості та ін.

Магістри вивчають валідацію та верифікацію програмних систем, актуальні проблеми Data Mining, формальні методи розробки програмних систем, комп’ютерно-аналітичне моделювання, адаптивну розробку інформації та розпізнавання, інформаційні системи та технології, задачі прикладного системного аналізу, прийняття рішень в умовах невизначеності та ін.

Конкурс «Міс Кібернетики»

Випускники факультету можуть працювати інженерами ПЗ, розробниками інтелектуальних інформаційних систем, спеціалістами в галузі чисельного аналізу, оптимального керування та математичного моделювання, системного аналізу та оптимізації, фахівцями із математичного програмування, фахівцями у галузі прикладної статистики та комп’ютерних технологій, у сфері штучного інтелекту, комп’ютерної лінгвістики, захисту інформації, розподілених обчислень, локальних алгоритмів, розробниками технологій у традиційних галузях інформатики, біоінформатиці, нейроінформатиці.

Загалом я дуже радий з того, що навчався на факультеті. Програма навчання досить хороша, однак аж занадто різнобічна. Вчили всього потрохи, а детально мало що. Було б значно краще, якби була можливість обирати, куди розвиватися, оскільки я вже на 3-мукурсі працював по півдня і вже знав, що мені треба і пригодиться, а що — ні. Мені абсолютно не стали/стануть в пригоді знання ілюстратора, латеху, 1С і т. п., тому я по мінімуму старався займатися ними. Але все ж від здачі лабораторних/заліків/екзаменів не втечеш. З іншого боку, багато предметів, які пригодились/можуть пригодитись в майбутньому, або ж просто цікаві для вивчення. Мов програмування «вивчали» ми дуже багато, тому, звісно, що досить поверхнево: C++, Java, Python, Ruby, Prolog, Haskell, Matlab. Для загального бачення це класно, але нема можливості поглиблено вивчати ту мову, яка сподобалася.

Тому в підсумку: програма непогана, але було б класно мати можливість часткового вибору предметів. Викладачі здебільшого ставляться лояльно до того, що багато студентів уже працюють, однак не завжди.

(Андрій, випускник)

Хотілося б почати з того, що я та й більшість моїх друзів-студентів вважаємо, що навчання в університеті абсолютно не зрівняти з навчанням у школі. Університет скоріше дає поштовх до навчання і вивчення того, що тебе дійсно цікавить. Особливо це стосується ІТ-спеціальностей. Моя називається «Комп’ютерні науки», ми зачіпаємо дуже багато дисциплін: від програмування до комп’ютерної графіки. Я досі не склала однозначного враження про це, не можу сказати, чи задоволена я тим, що ми охоплюємо всього потрошки, чи хотілося б навпаки сфокусуватись на чомусь одному.

Більшість предметів, за умови їх нормального викладання, є корисними, оскільки формують різні навички ІТ-професії і, знову ж таки, дозволяють вибрати саме те, чим хочеться займатись надалі. Із предметів, сенс яких досі не знайшла, щось типу «Вступ до університетських студій», «Соціально-політичні студії» і т. п. Я розумію, що й у програмі ІТ мають бути гуманітарні дисципліни, але, на мою думку, було б більш цікаво і ефективно, якби ми вчили щось корисне, можливо, психологію або комунікації.

Як уже було зазначено, моя спеціальність не фокусується на чомусь одному, відповідно ми не робимо фокусу й на програмуванні, але декілька пов’язаних із ним дисциплін маємо. На першому курсі проходили алгоритмізацію і програмування, потім було об’єктно-орієнтоване програмування, зараз — паралельне, далі буде крос-платформне. Питання предметів програмування залежить від викладача, нашими я задоволена. Не розжовують, а навпаки зазвичай дають поштовх шукати відповіді самостійно. У своєму предметі орієнтується добре.

Навчальна програма для моєї спеціальності досить важка, потребує багато уваги і роботи. Якщо студент має на думці вийти на стипендію після сесії, працювати протягом семестру доводиться дійсно тяжко. Через це навчання на нормальному рівні і роботу досить важко поєднувати, тому якщо хтось хоче працювати, зазвичай доводиться обирати між університетом і роботою. «Тягнути» й те, й інше важкувато.

(анонімно, 3 курс)

Загалом я би назвав програму навчання такою, що не відповідала ні викликам ІТ-індустрії, ні викликам часу. Усі знання, які використовую у своїй роботі, я здобув сам: із книжок, статей, онлайн курсів або від більш досвідчених професіоналів, з якими мав щастя працювати і працюю зараз. Можу уявити, що програма, яку нам викладали, могла би бути дуже корисною для тих, хто хотів би займатися науковою роботою, хоча мені і невідомо, щоб хтось з моїх однокурсників обрав би такий шлях.

Все ж таки важливим є те, що я не жалкую про свій вибір місця навчання, оскільки ім’я факультету і університету привертало до вступу найкращих студентів — і знайомство, спілкування, дружба, спільна робота з ними є тим, що неможливо переоцінити — саме через це я не змінив би свого вибору навіть, якби мав таку змогу. Окрім того, достатня кількість предметів хоч і не стала в нагоді до цих пір, проте була розвиваючим досвідом і гарною базою для подальшої самоосвіти.

Однією з найбільших проблем факультету, на мою думку, є своєрідний непорушний негативний цикл, який я спробую далі описати. Велика група викладачів, які є хорошими професіоналами, просто не були спроможними якісно подати свій матеріал студентам, а деякі викладачі, на жаль, взагалі перетворювали свої лекції у пусті теревені ні про що. Це дуже швидко демотивувало навіть найбільш старанних студентів, і вони втрачали цікавість до навчання загалом. Така ситуація, у свою чергу, швидко робила навіть цікаві і корисні предмети нікому не потрібними, і викладачі переставали вкладати у них сили. І так далі по колу вся програма навчання перетворювалася у імітацію, і такий «пакт про ненапад», на жаль, усіх влаштовував — викладачі готували матеріали низької якості і не вимагали серйозних знань на іспитах, студенти не вчили того, що їм пропонували і не вимагали покращення матеріалів.

Великою проблемою для мене була невизначеність щодо того, до якої кар’єри факультет готує студентів: наукової чи практичної. Наукова кар’єра майже не промотувалася і зовсім не приваблювала мене і моїх однокурсників, а практична частина навчальної програми загалом була досить слабка. Це призводило до того, що навчальна програма часто виглядала несистемною, особливо практична частина і зв’язки між теорією і практикою.

Більшість предметів, пов’язаних із математичною теорією (алгебра, дискретна математика, диференціальні рівняння, математичний та функціональний аналіз, теорія ймовірностей, чисельні методи, ...) викладалися на дуже високому рівні, із продуманим взаємозв’язком, і єдине чого інколи не вистачало — розуміння практичного застосування отриманих знань.

Предмети, пов’язані із програмуванням як наукою (математична логіка, теорія алгоритмів, теорія програмування, логіки програмування, теорія керування, композиційні логіки, основи програмології, основи процесології...), виглядали як продумана система, проте для мене і більшості моїх однокурсників вони були дуже абстрактними і високопарними, із незрозумілим застосуванням і малою мотивацією викладачів донести власні наукові розробки у цих сферах до звичайних студентів.

Предмети не за спеціальністю (декілька курсів економіки, історія України, декілька курсів менеджменту, етика та естетика, політологія, психологія, право, соціологія, ОБЖ, релігієзнавство, українська культура, українська мова, природознавство, охорона праці, педагогіка) могли би бути доволі цікавими — прикладом є філософія науки, що завдяки дуже хорошому викладачу для мене була одним з найцікавіших предметів на останніх курсах. Та дуже часто вони перетворювалися на безглузду трату часу на переписування конспектів, друкування рефератів і залік за відвідування лекцій.

Найголовнішим для мене, звичайно, були курси, пов’язані із практикою програмування. На жаль, загалом цей блок був особливо хаотичним. Були курси (наприклад, бази даних, паралельні обчислення, об’єктно-орієнтоване програмування), що давали непогані, але дуже базові знання. Деякі курси (наприклад, верифікація і валідація програмних систем, сучасні мови програмування) викладалися з відставанням у 10 років від поточного стану справ у індустрії. Інші курси (наприклад, обчислювальна геометрія, програмування, алгоритміка, парадигми програмування, розподілені системи) не давали самі по собі великої кількості знань, проте завдяки цікавим і складним лабораторним заохочували здобувати їх самостійно. Деякі важливі курси не давали і не вимагали серйозних знань для здачі, а перетворювали у малопов’язані із предметом розповіді викладачів «за життя» — наприклад, комп’ютерні мережі, інформаційна безпека. Курси пов’язані із soft-skills у програмуванні («Програмна інженерія», «ІТ-менеджмент», «Аналіз вимог», «Командна розробка», «Комерціалізація об’єктів інтелектуальної власності») виглядали абсолютною вигадкою, непов’язаною із реальністю останніх 10 років у порівнянні із тим, що ми бачили, працюючи в ІТ-компаніях. На старших курсах було багато спецкурсів із маловиразними назвами («Інтелектуальні технології», «Інформаційні мережі», «Інформаційні технології», «Математична біологія», «Штучний інтелект» та інші), що насправді часто виявлялися поверхневими лекціями на слабкопов’язані теми з абсолютно тривіальними лабораторними роботами.

Щодо мов програмування, які ми вивчали: С++ — як перша мова програмування, Java — два дуже базових і застарілих курси і кожного разу спочатку, PHP — декілька дуже простих лабораторних, Prolog, Haskell, Lisp — нескладні лабораторні, SQL — середній рівень. На деяких курсах викладачі давали постановку лабораторної задачі і повну свободу у виборі технологій і способів розв’язку, що завжди давало можливість вивчити щось нове і цікаве. На інших — навпаки вимагали використовувати технології, забуті усіма ще 10 років тому, наприклад, CORBA.

Третьою найважливішою проблемою я би назвав закритість і ретроградність факультету. За всі роки навчання я чув лише про декілька партнерських угод із зарубіжними університетами, що стосуються наукової співпраці, і ніхто з моїх однокурсників ними не скористався. Також університет проводив наукові конференції — не орієнтовані на студентів, а отже ними і не відвідувані. За весь час мого навчання, факультет один раз домовився про співпрацю з EPAM і була набрана група для стажування; наскільки я знаю наступного набору за час мого навчання уже не було, а факультет відмовився розмістити у себе лабораторію EPAM. Окрім того, викладачі, пов’язані по роботі із іншими компаніями, могли допомогти у організації стажування чи співбесіди.

Питанням, яке неможливо оминути, є корупція. На щастя, системна корупція на факультеті була відсутня. У гуртожитку часто збирали гроші у міфічний «фонд гуртожитку» — через його непрозорість цілком можливо навіть, що ці гроші осідали десь у кишені завідуючої гуртожитку, ніяких відчутних змін у самому гуртожитку вони не давали. Крім того, декілька викладачів грішили тим, що за 600 гривень за «додаткові заняття», пляшку 12-річноговіскі «Chivas Regal» чи придбану методичку, «незарах» магічним чином перетворювався у «зарах». За наявності знань ніяких таких проблем, на щастя, ніколи не виникало.

(Ярослав, випускник)

Факультет радіофізики, електроніки і комп’ютерних систем

Факультет готує бакалаврів і магістрів за спеціальностями «Прикладна фізика та наноматеріали», «Комп’ютерна інженерія», «Телекомунікації та радіотехніка».

Студенти вивчають дискретну математику, алгоритми та методи обчислень, системне програмування, організацію баз даних, комп’ютерні мережі, комп’ютерні системи, алгебру, математичний аналіз, квантову механіку, статистичну і молекулярну фізику, вищу математику, інженерну та комп’ютерну графіки, радіовимірювання, електродинаміку, основи теорії передавання інформації, технології штучного інтелекту, нанофізику та нанотехнології, телекомунікаційні технології та інші предмети.

Студентів факультету нагородили грамотами за активну участь у профорієнтаційних та іміджевих проектах університету

Студенти мають змогу проходити стажування за кордоном, працювати у лабораторії робототехніки та мікроелектроніки ReLab та у сучасному коворкінгу Лунотека при факультеті.

Факультет має налагоджені наукові контакти з університетами та науковими установами США, Бельгії, Німеччини, Франції, Нідерландів, Данії, Тайваню, Кореї, Іспанії, Італії тощо.

День відкритих дверей

ФРЕКС готує фахівців до наукової кар’єри, випускники, які бажають розвиватися в цьому напрямі, стають працівниками установ НАН України: інститутів фізики, фізики напівпровідників, металофізики, ядерних досліджень, фізіології; галузевих інститутів і конструкторських бюро; а також державних та приватних підприємствах.

Також випускники можуть працювати розробниками, інженерами-дослідниками, техрайтерами, фахівцями з захисту інформації, спеціалістами у сфері нано-, радіо-, телекомунікаційних, космічних та біотехнологій, архітекторами ПЗ, координаторами проектів, системними і мережевими адміністраторами.

Програма на 4.5/5, відповідних спеціалістів-радіофізиків вона чудово готує, усі мої однокурсники, які хотіли займатися радіофізикою професійно, нею займаються. Застарілих предметів було мінімум. Якщо говорити про фізику, то все чудово, я навіть їздив у 2012 році в Москву на міжнародний турнір фізиків за державні гроші, реалізуватися можна повністю. Але мені більше подобалося програмування, і тут програма універу перетиналася відсотків на 20. З іншої сторони, у нас були курси Cisco, пройшовши які цілком можна було стати сертифікованим інженером, але це вже було на 5 курсі, коли я зі своїм напрямком цілком визначився. Проте це були справді найсучасніші курси і знання.

Викладачі, окрім перших курсів, у 90% випадків ставилися з повагою.

Після 4 курсу 80% моїх одногрупників уже працювали. Універ дав якісь базові знання, яких було достатньо, щоб влаштуватися на позицію Junior або Trainee. Але те саме можна було отримати й прослухавши курс лекцій і практичних занять в іншому місці, як на мене.

Мені знадобилося за останні 5 років багато із того, що я вивчав в університеті, але було й те, що залишилося непотрібним і зрештою забулося. Навряд чи це проблема, просто отримані знання дозволяли стати спеціалістом у дуже багатьох галузях, що й зробила більшість моїх однокурсників — вони працюють в областях від біології до філософії.

(Іван, випускник)

На мою думку, програма навчання на нашому факультеті досить продумана і складена якісно в плані вибору предметів та порядку їх вивчення. Особисто я вчусь на другому курсі за спеціальністю «Прикладна фізика та наноматеріали», при цьому за три семестри я вчив в основному математику, фізику, програмування. І варто сказати, що перед вивченням певного розділу фізики ми вчимо відповідні методи на математиці (матаналіз, диференційні рівняння), тому зазвичай студенти мають достатню базу знань для опрацювання нового матеріалу. Також є достатньо програмування, його небагато (на першому курсі вчили C#, потім C та C++, на другому є чисельні методи обчислення даних, де, використовуючи програмування, необхідно розв’язувати задачі), але це саме те корисне програмування, яке допомагає знаходити відповіді на складні фізичні задачі. Тому, мені здається, навчальна програма скомпенсована і наш бакалаврат дає якісні та повноцінні знання в галузі прикладної фізики (якщо сумлінно вчитись, звісно).

До речі, лабораторні роботи — сильна сторона нашого факультету, їх дуже багато. Є також предмети гуманітарного блоку, їх кількість незначна. З приводу викладачів можу сказати, що більшість з них люблять свій предмет, що важливо, та крім того, об’єктивно ставляться до студентів. Звісно, бувають виключення, але майже всі викладачі можуть навчити дуже багатьом речам, якщо проявляти зі своєї сторони старання й наснагу. Виходячи з інформації вище, після випуску з нашого факультету (за умови сумлінного навчання) є досить широкий спектр роботи, на яку можна влаштуватись. Це і програміст (якщо самостійно поглибити знання), і прикладна фізика будь-якого напрямку і таке подібне.

Абсолютно зайвих предметів я не можу виділити, лише можливо значення гуманітарного блоку є перебільшеним. Додати можна було б трохи більше предметів за вибором задля розширення спектра варіації кваліфікації, яку можна здобути в процесі навчання.

З приводу розкриття особистого потенціалу можу сказати так: думаю, що сам факт навчання в КНУ імені Шевченка та можливості, які це навчання приносить, є неймовірно крутим набором можливостей для особистісного розвитку в будь-якому напрямі (тут не можна не згадати про органи студентського самоврядування). А при наявності бажання й сумлінного навчання наш факультет — шикарний спосіб здобути освіту професійну та побудувати потужну кар’єру на її основі в майбутньому.

(Максим, 2 курс)

Програма моєї спеціальності «Комп’ютерна інженерія» доволі складна, розрахована на те, щоб півтора року ми вивчили більш загальні предмети, такі як вища математика, загальний курс фізики, програмування, апаратно-програмне забезпечення. Тобто, загальні, щоб далі ми обрали конкретнішу спеціалізацію. Ми ділимося на системних та мережевих адміністраторів. Це доволі правильно.

На другому курсі у другому семестрі розпочинаються предмети по спеціальності і це дуже класно! Найголовнішими вважаю предмети, зв’язані з програмуванням: веб-програмування, системне програмування, бази даних і багато інших, адже саме за цим напрямком я хочу працювати у майбутньому. Викладачі доволі розумні, добрі та щирі люди. Завжди ввічливо відповідають на питання, намагаються допомогти та вислуховують навіть, якщо час заняття закінчився. Зайві предмети важко назвати, можливо, це різні розділи фізики, які не так важливі у нашій професії. Хоча вони потрібні для більш загального розвитку.

Найбільше запам’ятовуються дружній колектив як студентів, так і викладачів, гарне ставлення одне до одного, спільна участь у різних IT-фестивалях, організація ярмарку вакансій та багато інших заходів.

Я працювала вже після першого курсу, використовуючи знання з курсу програмування. Предмети, які нам викладають, доволі корисні. Програмування вивчається на досить високу рівні, на нашому факультеті є декілька комп’ютерних класів з новим обладнанням. Мови, які вивчаються: C#, C++, JavaScript, C, HTML, CSS та багато інших. Можливо, не вистачає викладачів з програмування, адже набір на мою спеціальність збільшується з кожним роком. Мені дуже подобається навчання в університеті, воно допомагає вчитися поводити себе в оточенні різних людей, я вивчаю багато корисного для себе та знайомлюся з цікавими людьми. Можливо, я б порадила додати більш сучасних предметів, типу IT-технології в бізнесі чи науки про штучний інтелект, розробку сучасних систем, роботів та інше. Але загалом, мене все влаштовує, і я щаслива, що маю можливість навчатися тут.

(Іра, 2 курс)

Передусім програма побудована так, щоб дати базові знання в різних галузях, в яких може працювати майбутній спеціаліст. Варто відзначити, що програма щорічно модифікується, і навіть з‘являються нові спеціальності. Це свідчить про те, що факультет працює над підвищенням рівня викладання. Особливо корисні лабораторні практикуми. На ФРЕКСі маємо можливість навчатися й працювати на сучасному мережевому обладнанні від Huawei, IBM.

Більша частина викладачів — професіонали своєї справи й абсолютна більшість на високому рівні володіє знаннями з предмету, що викладає або навіть працює в цьому науковому напрямку. Щодо ставлення до студентів, переважає взаємоповага і ще дуже важлива риса — відкритість: до запитань, до прохань допомогти розібратися в матеріалі. Проте всі ми люди різні, а тому є й певні нюанси. У одиничних випадках проявляється мовна проблема: деякі викладачі можуть упереджено ставитись до студентів, що спілкуються російською мовою. Не можу не відмітити повну відсутність корупційної складової.

Варто відзначити, що на факультеті є відкрита лабораторія робототехніки та мікроелектроніки Relab, на базі якої студенти можуть навчатися та навіть реалізовувати власні ідеї та стартапи.

Цікавими є проекти нашого Студентського парламенту. Великою і потужною командою ми створили коворкінги Vault 33 і «Лунотека», а також маємо отримати 2 млн грн з місцевого бюджету на реалізацію проекту лабораторії робототехніки та альтернативної енергетики Smart Rex, що став переможцем конкурсу «Громадський проект».

В університеті активно працює Сектор працевлаштування студентів та аспірантів, який щороку організовує дводенний ІТ-фестиваль Tetrix, де студенти мають змогу поспілкуватися з HR компаній напряму в межах факультету, а крім того послухати лекції топових спікерів і просто гарно провести час у ігротеці. А для тих, хто хоче продемонструвати свої знання, Tetrix пропонує олімпіаду та хакатон.

На мою думку, сучасні методи викладання потребують реформування. Потрібно переходити від старої моделі начитки лекцій до такої, в рамках якої студенти самі будуть мотивовані вивчати. Можливо геймифікація стала б гарною ідеєю в цьому плані. Також позитивною зміною є можливість обирати курси. Потрібно більше практики та виконання реальних задач. Існує і поступово розвивається ідея виконання курсових та дипломних робіт на базі підприємств.

(Роман, 1 курс магістратури)

Програма навчання не у всьому є продуманою. Є непотрібні гуманітарні предмети, але немає тих, які, на мою думку, були б необхіднішими. Наприклад, українська мова. Хоча б ділова українська. Більшість викладачів є професіоналами своєї справи, особливо не гуманітарних напрямків, що, особисто для мене, є важливим.

По всіх мовах програмування ми мали достатню кількість лабораторних. Тому, я вважаю, що мені дали достатні навички для того, аби я змогла знайти роботу.

Можливо варто було б десь по-іншому розставити пріоритети. Адже не всі теми розглядаються однаково добре. Але це індивідуально у кожного викладача. На мою думку, якщо людина дійсно хоче навчитися, то наш університет дасть їй все для цього потрібне. А якщо не хоче — то й університет нічим не зарадить. Корову можна привести до водопою, а от змусити її напитись неможливо.

(анонімно, 3 курс)

Резюме

Підписуйтесь на Telegram-каналдля IT-спільноти Києва, щоб не пропустити найцікавіші події, вакансії, новини в місті.