Гід IT-спеціальностями ОНПУ

Одеський національний політехнічний університет другий рік поспіль отримує одну з найнижчих оцінок у рейтингу вишів. У 2017-мувін зайняв 13 місце.

В ОНПУ є 4 інститути, напрямки підготовки яких пов’язані з IT:

• Інститут комп’ютерних систем (ІКС);
• Інститут промислових технологій дизайну та менеджменту (ІТПДМ);
• Інститут інформаційної безпеки, радіоелектроніки та телекомунікацій (ІІБРТ);
• Інститут бізнесу, економіки та комп’ютерних технологій (ІБЕІТ).

Розглянемо особливості підготовки на кожному з них.

Інститут комп’ютерних систем

В інституті готують бакалаврів за спеціальностями «Прикладна математика», «Інженерія програмного забезпечення», «Комп’ютерні науки», «Комп’ютерна інженерія», «Інформаційні системи та технології», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології».

Студенти цих спеціальностей вчаться розробляти та адмініструвати комп’ютерні системи та мережі, проектувати і експлуатувати бази даних, отримують базові знання з організації виробництва. В інституті вивчають математику, комп’ютерну схемотехніку, архітектуру ЕОМ, системне та прикладне програмне забезпечення, технології проектування програмних систем, архітектуру та ПЗ локальних і глобальних комп’ютерних мереж, захист інформації в автоматизованих системах, комп’ютерну графіку.

У переліку навчальних дисциплін — основи програмування (без прив’язки до конкретної мови), алгоритми та методи обчислень, паралельні та розподілені обчислення, обробка сигналів, комп’ютерна графіка, схемотехніка, інженерія ПЗ, комп’ютерні системи, комп’ютерні мережі, проектування мікропроцесорних систем тощо.

Студенти інституту опановують методи синтезу та аналізу комп’ютерних систем, системи автоматизованого проектування, мікропроцесори, засоби відображення інформації та ергономіку, джерела енергоживлення електронної апаратури, метрології та вимірювальної техніки, конструювання та технології проектування комп’ютерних систем. Разом із тим, студенти говорять про слабку матеріально-технічну базу та неналежні умови для проведення лабораторних робіт.

Випускники спеціальності можуть працювати програмістами, веб-розробниками, адміністраторами баз даних, QA-інженерами, розробниками комп’ютерних систем і мереж; сервісними інженерами; системними адміністраторами; менеджерами IT-проекту; аналітиками IT-систем; керівниками відділу IT-розробок, фахівцями із захисту інформації, дизайнерами комп’ютерної графіки.

Программа вроде ничего так, но вот как её учат — это другой вопрос. При том её уже пару раз меняли после меня, так что там должно быть немного прогрессивных изменений. Но без сильных изменений в законодательстве и прибавки к техническому обеспечению и зарплаты преподавателей оно не сильно работает. Сейчас тенденция идет к тому, чтобы «как можно быстрей на работу». Поэтому студенты не сильно принимают разносторонность высшего образования в общем.

Моя программа включала в себя очень многие аспекты и для специальности тоже. Но я не вижу, как, выйдя из учебки, я смог бы это применить всё на деле, чтобы я был именно тем, какой у меня диплом. Этот диплом и знания нужны будут любому человеку не сразу, многим — через 5-10лет после начала работы. И тут ответ — моя специальность устроена так, что она всерьёз полезна для людей с большим стажем. А некоторые предметы велись не так, как хотелось бы человеку, который начинает это учить с нуля (сейчас чуть поменялось, но не особо).

Преподаватели относятся к нам либо хорошо, либо нейтрально (обычно хорошо). Не сильно спрашивали, но тут всем понятно, что программисты-практики идут не в вуз, а работать (а программирование — это практика). А чтобы преподавать, нужны галочки в научных достижениях, чтобы составить программу — время, которое тебе никто не возместит и ещё больше галочек. И это очень большие проблемы. Есть преподаватели, которых держат именно для галочек, потому что без них вообще предметы нельзя поставить, а есть непрофессиональные, которых держат просто так (как минимум такая видимость), а может потому что замены нет (хотя не проверено, а по слухам рынок преподавателей большой). Есть преподаватели, которые работают на полставки в ИТ-компаниях (вроде бы).

Слабые стороны процесса обучения: нет материально-технической базы (лабораторий хватает только для отдельных групп по очереди, но основы языков (особо языки не учат — и это плохо) учат, показывая код на доске с диктовкой, машинальным переписыванием и бездумно. А потом ещё и ничего не работает, когда переносишь. Программирование на меловой доске — это бред, и даже преподаватели это отмечают.

Преподаватели не заинтересованы в преподавании. Не знаю, на чём они вообще держатся. Кто-то из старых — на «работа есть работа» и не представляют другой жизни; из молодых — может, видят какую-то миссию или просто больше некуда было пойти.

Нет условий и законодательной базы, чтобы сделать онлайн-обучение. Время вообще неправильно распределено: его уходит у всех намного больше, чем выделено на подготовку, и так получается, что нужно многим жертвовать (я понимаю, что это старая традиция, но она негодная). Даже есть мысль, что если программисты находят работу на 2-3курсах и диплом-то им вообще не нужен до того, как они в заграничной кампании будут устраиваться (и по слухам это действительно нужно только для управляющих должностей), то нужно организовать более длительный процесс обучения, но дать возможность нормально обучаться, а не «галопом по Европе» — вроде всё, а на деле ничего и кучу лет в топку; дать условия, чтобы одновременно работать.

Лишние предметы: может показаться, что они есть, но на самом деле я лично считаю, что это вуз, а не техническое училище. Так что некоторые гуманитарные и полугуманитарные предметы считаю тоже важными. Их и так убирают законодательно. Другое дело, что их дают на фоне плохо читаемых специальных предметов (могут быть или старые, или плохо изложены, или просто по программе мало / не на своём месте).

Языки программирования Java и C++ изучались по 1,5 месяца (1 модулю), а потом сказали, что вы основы знаете — дальше сами. Единственное, что хорошо — дальше можно выучить другой язык, на нём всё делать, и такие задания могут принимать, если нет конкретного указания, на чём делать. Еще были основы С 1 год, чуточку SQL, UML.

К работе готовишься сам. Тут университет может сказать, что он учит учиться, но зачем это делать вот так вхолостую (как по мне, очень похоже на преступление).

(анонімно, 4 курс)

Студентська ІТ-еврика

***

Програму навчання оцінив би десь на 3,5 з 5. Вважаю, що вона є недопрацьованою, тому що програмування зовсім мало, застарілих предметів, що нікому вже не потрібні, — повно. Так, я не маю нічого проти самоосвіти і всього такого, але програми мають бути кращими. Адже є люди, які достатньо мотивовують себе на навчання самі, вони можуть і без універу все вивчити й піти працювати. А ось інші навпаки — їм потрібен тиск зверху, щоб щось почати робити, постійний контроль.

Я планую нарешті вивчити досконало програмування, скоріш за все піду на 3-мукурсі на курси при університеті, кажуть, що вони дають знання. Але так, вони й платні.

Також вважаю, що програму треба вдосконалити, адже ми навчаємось усього 15 тижнів на семестр, 2 місяці канікул влітку та взимку через опалення. Разом з непотрібними предметами це комбінується в марність навчання в університеті в цілому.

Предмети можу назвати корисними, що будуть використані безпосередньо на робочому місці. Практика — наше все.

Викладачі — забагато старих викладачів, їх знання залишилися десь наприкінці 90-х —початку 2000-х,але є й гарні. З усіма можна знайти спільну мову.

Практики немає зовсім. Декілька лаб аля хочете зробити — знаходьте матеріал самі — не рахуються. Хочеш — вчи й шукай, не хочеш — твої проблеми.
У мене теж є проблеми з самодисципліною, тому мені було б краще, якби вимагали трохи більше. І давали більше. Але самонавчання є і в Європі, тому це моя суб’єктивна думка.

Повторюсь, хочеш кимось стати — вчи все сам, мотивуй себе, вуз тобі дасть лише папірець. У програму треба додати практики та мотивації, зацікавити.

(Іван, 2 курс)

***

Усе, що я розповім, стосується лише кафедри системного програмного забезпечення. Програма навчання залишає бажати кращого: є як базові предмети, так і лекції, які просто забирають час (наприклад, БЖД буде аж три рази, кожен раз під різними назвами). Також є проблема: зі студентів намагаються створити водночас прожект-менеджера та інженера, не виділяючи достатньо уваги ні тому, ні іншому.

Щодо відповідності програми моїм очікуванням — я заздалегідь розумів, що майже нічого, що буде потрібно мені безпосередньо у геймдеві, в універі не буде. Але зараз це змінилося на краще — відкрили лабораторію GameHub, яка займається вивченням розробки ігор.

Викладачів можна розділити на дві категорії: професіонали, які намагаються дати якнайбільше зі своїх знань, та, на жаль, недієздатні, знання яких безнадійно застарілі, чи вони не мають жодної мотивації, чи займаються самодурством, намагаючись видати свою наукову діяльність за щось реальне. На щастя, перша категорія перевершує числом.

У мене є декілька яскравих негативних спогадів про одного викладача, але я не хочу лякати. З позитивного — моє відношення до викладача змінилось на краще, коли вона під час змагань з програмування розповіла, як створювала курс з програмування на асемблері. Для цього вона навіть знайшла роботу у компанії розробника антивірусного програмного забезпечення та створила курс на основі реальних, але спрощених завдань.

Про вивчення програмування: починали з C, потім додали Java. Далі намагались навчати PHP, але більшість студентів виконувала завдання по вебу іншими інструментами. Також додатково можна знайти лекції по Python та Machine Learning.

Розкриттю здібностей навчальний процес ніяк не сприяє. Додаткові можливості є, але вони не є частиною навчального процесу. Навчальна програма загалом дуже обмежена законодавством та нестачею фінансування для залучення студентів та професіоналів до наукової роботи, майстер-класів чи лекцій.

(Влад, 4 курс)

День народження старости групи

***

В целом качество образования на достаточно высоком уровне. Если студент знает, зачем он получает высшее образование, то университет дает полную базу знаний для того, чтобы пришедший студент вышел специалистом в своей области. Я обучался на кафедре «Информационные и управляющие системы» по специальности «программист». Кафедре очень благодарен, достаточно профессиональный преподавательский состав. Материальная база ввиду постоянного недофинансирования частично устаревшая, но благодаря усилиям преподавателей, декана ищутся альтернативы. На кафедре часто заключаются договора с ИТ-компаниями (Netcracker, Luxoft, Sigma Software и др.) о трудоустройстве способных ребят. Также компании помогают укомлектовывать лаборатории. Помогают с прохождением практики, есть действующие программы обмена студентами, по которым можно уехать в другую страну для повышения квалификации или обучения в университете.

Основной профиль моей кафедры на момент прохождения обучения — область искуственного интеллекта. Материала было вполне достаточно, чтобы в дальнейшем можно было работать в этой сфере. Более того, было достаточно много интересных проектов внутри самой кафедры, где любой желающий мог попробовать поучаствовать. К сожалению, желающих было не очень много, потому как большинство не учатся, а просто приходят «за корочкой». Впоследствии, конечно же, из-за такого подхода к обучению не могут найти работу, так как в данной профессии на корочку смотрят для галочки.

Университет дает достаточно перспектив для дальнейшего развития, карьерного роста, если быть заинтересованным в результате. Но стоит отдать должное многим преподавателям: Антощук Светлане Григорьевне, Николенко Анатолию Александровичу, Бабилунге Оксане Юрьевне, Малыгиной Любови Ивановне, Анисимову Владимиру Александровичу и многим другим. Заставляют выучить, и если ты получаешь тройку, значит, ты все-таки выучил на тройку :) Я относился к категории двоешников и сдавал все либо в последний момент, либо уже постфактум после сессии. Но всегда преподаватели шли на встречу, и пытались чему-то научить, даже если ты этого особо и не хотел.

На момент прохождения обучения мне казались лишними такие предметы, как экономическая деятельность, политология, социология. Но спустя время, в некоторых ситуациях полученные мимолетные знания из этих дисциплин все-таки пригодились. Поэтому я не считаю, что эти предметы были лишними. Разве что можно сократить время на вычитку общеобразовательных дисциплин и увеличить количество практических занятий.

Если подытожить, время, проведенное в университете, на мой взгляд, зря не проходит. За это время я сформировался как специалист, попробовал работать в разных областях, пока определялся, что мне ближе по душе, университет вложил в меня необходимый теоретический минимум, чтобы в дальнейшем на его базе я мог стать специалистом. В любом случае университет вкладывает в тебя только 20% знаний — остальные 80% ты получаешь сам.

(Сергей, выпускник)

Інститут промислових технологій дизайну та менеджменту

Інститут готує фахівців у галузі машинобудування і металообробки, металургії і матеріалознавства, метрології, вимірювальної техніки та інформаційно-вимірювальних технологій, інформатики та обчислювальної техніки. Зокрема, студенти можуть здобути освіту за такими IT- спеціальностями: «Комп’ютерні науки» та «Прикладна механіка».

Студенти спеціальності «Комп’ютерні науки» вивчають розробку і супровід програмних систем як загального призначення (бази даних, обчислювальні програмні комплекси, графічні пакети і т. п.), так і спеціалізованого, призначеного для забезпечення захисту інформаційних систем. Також вивчаються розробка і застосування автоматизованих систем проектування різних виробів і технологій, методи художнього конструювання і дизайну промислової продукції, інтер’єрів, ландшафту, реклами, web-дизайну, управління IT-проектами, аналіз бізнес-процесів, основи інноваційного підприємництва. У рамках спеціальності опановують розробку апаратного та програмного забезпечення для інформаційних та інтелектуальних комп’ютерних систем та мобільних пристроїв на базі Windows, GNU Linux, MacOS, Android та iOS.

На прикладній механіці готують конструкторів різноманітного обладнання. Студенти вивчають комп’ютерне моделювання машинобудівних конструкцій, методи розрахунку механічних систем, системи автоматизованого проектування, комп’ютерну та експериментальну біомеханіку, 3D-моделювання, керування даними, математичне моделювання процесів.

Випускники спеціальності «Комп’ютерні науки» можуть працювати розробниками ПЗ, тестувальниками, веб-дизайнерами, бізнес-аналітиками, менеджерами IT-проектів, консультантами із впровадження, директорами з інформаційних технологій, 3D-дизайнерами. Сфера працевлаштування — IT-компанії, IT-відділи на підприємствах або державних установах, наукові лабораторії.

Качество образования такое себе. Есть грамотные преподаватели, в основном в сфере проектирования. Программирование преподают слабо, хорошие преподаватели есть, но долго не задерживаются. Качество оборудования низкое — компьютеры, техника, станки — все в полурабочем состоянии. Но в последние годы ситуация стала получше, закупили много новой техники. Из плюсов — у политеха неплохая инфраструктура, есть свои базы отдыха, спорткомплекс, раньше был бассейн. В целом учиться там было приятно, но практических навыков за 5 лет получил немного.

Реально в жизни пригодилось все, что связано с проектированием, 3D-моделированием и т. д. Был курс тестировщика, он в целом был полезен, но мало реальных навыков дал. Веб-программирование тоже пригодилось. Предметов лишних много было, но это субъективное мнение. Всякие сопроматы, схемотехники, которые непонятно каким боком вообще к специальности относятся. Я сейчас работаю 3D-дизайнером в IT-компании.

Квалификация преподавателей у всех разная: одни действительно опытные, а другие — вообще непонятно, как их взяли на работу. В целом политех научил скорее не конкретным навыкам, а самому процессу обучения, самообразования. После него стало проще браться за что-то для себя новое.

(Ян, выпускник)

***

Когда я выбирала университет, очень хотела связать свою жизнь с дизайном. Честно говоря, я немного растерялась, когда в университете начали давать такие предметы, как сопромат или тестирование программного обеспечения. Больше половины дисциплин я даже не запомнила вплоть до названий :) Были и общеобразовательные дисциплины, как и везде. Под конец обучения появилось больше дисциплин, связанных с IT-сферой, но дизайна так и не было. Чтобы найти свою первую работу по специальности, мне пришлось советоваться с теми, кто уже работал, понять, чем я вообще хочу заниматься, а потом просидеть несколько месяцев дома и проучиться. Кто-то ходил на платные курсы для того, чтобы научиться чему-то и найти работу.

В итоге, когда я получила диплом, с пометкой «Компьютерные науки», я не поняла, куда я вообще поступала :) Где были эти самые компьютерные науки, если мы все время учили предметы, которые я не понимала даже, зачем нужны. Были, конечно, и предметы по специальности, но половина из них давались в малом количестве часов, и понять вообще, что это такое и зачем оно надо, было сложно. Вот так после университета я проработала 3 года дизайнером, а потом поняла, что мне нравится разработка и стала заниматься front-end разработкой. Считаю, что если бы в университете дали больше часов такого предмета как веб-разработка, возможно, я бы поняла сразу, что все это не так сложно и интересно.

Нужно отдать должное университету в том, что он меня научил учиться. Как первую профессию дизайнера я осваивала сама, так сейчас осваиваю вторую :) Я считаю, что если университет выдает диплом компьютерных наук, то он должен в принципе уже сразу готовить студентов к работе в IT-сфере, а не проводить практику на заводах или у станков. Насколько я знаю, сейчас ситуация немного изменилась.

(Тая, выпускница)

Інститут інформаційної безпеки, радіоелектроніки та телекомунікацій

В інституті готують фахівців за спеціальностями «Комп’ютерні науки та інформаційні технології», «Кібербезпека», «Електроніка», «Телекомунікації та радіотехніка», «Інтелектуальні технології радіоелектронної техніки», «Програмне забезпечення систем захисту інформації», «Системи комп’ютерного проектування», «Телекомунікаційні технології корпоративних мереж», «Мобільні радіоелектронні пристрої, телекомунікаційні системи та мережі», «Системи технічного захисту інформації», «Управління кібербезпекою», «Електронно-обчислювана техніка» для всіх галузей економіки.

У переліку навчальних дисциплін — програмування та обчислювальна техніка, проектування баз даних та експертних систем, об’єктно-орієнтоване програмування, системи штучного інтелекту, комп’ютерні мережі, архітектура комп’ютерів, захист інформації, проектування мережевих мультимедійних ресурсів, радіоелектронні пристрої, інженерна та комп’ютерна графіка, мікропроцеси в радіоелектронних апаратах, телекомунікаційні системи та мережі і інші.

Також студенти інституту мають можливість поглиблено вивчати англійську, німецьку, іспанську та додатково до головного фаху отримати диплом перекладача технічної літератури.

Після закінчення навчання студенти можуть працювати програмістами, фахівцями з організації та побудови баз даних, фахівцями з комп’ютерних мереж, інженерами з радіоелектроніки, інженерами-технологами, конструкторами, графічними дизайнерами, адміністраторами баз даних, менеджерами з управління проектів, фахівцями захисту інформації. Випускники працевлаштовуються на промислових підприємствах, банках, медичних установах, службах інформаційної безпеки, дослідницьких центрах та установах.

У нас на факультеті спеціальність «Комп’ютерні науки» була тоді досить новою, майже експериментальною. Ми всі хотіли бути програмістами, а більшість викладачів раніше мали справу тільки з радіоелектронікою. Програмування викладали менше, ніж на ІКС, і всі вважали, що ІКС крутіший. Але були класні викладачі, які намагалися розібратися в більш нових технологіях, і нам було цікаво з ними (наприклад, Андріянов). І взагалі, хоч програма і була досить старою, викладачі дуже багато вкладали в нас.

Головне, чому навчив мене політех, — думати, шукати інформацію. Коли робила дипломну роботу, доводилося використовувати технологію, про яку майже ніхто не чув, і в інтернеті майже не було інформації, але розібратись було цікаво і корисно. І тим, хто був хоч трішки зацікавлений, не складно було потім влаштуватися програмістом. Всі мої одногрупники, які хотіли, — легко змогли. Великий процент навчання має скласти самонавчання. Сподіваюся, зараз там менше заморочок з ГОСТами в оформленні, більше уваги до технічної частини.

А на ІКС дійсно все було зовсім по-іншому, мені доводилося побути свідком багатьох занять там. Програмування там викладали стільки, що можна було тільки мріяти про таке в нас. Але головне — результат.

(Наталя, випускниця)

***

Програма навчання — 4/10. Що старший курс, то гірше, бо нема спеціалістів із реального життя, які хоча б проконсультували. Базові дисципліни типу вишмат, фізика, цифрова і аналогова мікроелектроніка — на рівні, програмування — архаїчне і викладається тими, хто не має реального досвіду. Викладачі — 50/50, є дикий совок і нігілізм, а є і дійсно добрі викладачі. Зайвими предметами вважаю абсолютно весь гуманітарний цикл через якість викладання і поверхневість курсів. Є кілька профільних предметів, що перекочували зі старих спеціальностей типу радіоавтоматики, але вони помаленьку заміщаються новими. Але з новими та ж проблема, бо читають старі викладачі, що в очі тих предметів не бачили.

В універі ж почав працювати, отримав перший досвід, тому в цьому плані є плюс, при бажанні можна почати хоч якусь базову кар’єру. А в програму треба залучити реальне життя, шукати випускників, радитись, проявляти ініціативу. Але нема кому, бо більшість викладачів — 50+, які живуть із свого стороннього бізнесу або напряму з хабарів від студентів. Низька мотивація і низькі стандарти.

(Олексій, випускник)

***

Откровенно говоря, в своей работе я практически не применяю знания, полученные в «политехе». Однако я столкнулась с удивительными преподавателями, которые всю жизнь посвятили науке. Это касается и технических специальностей, и гуманитарных (философия, политология). Очень много достойных людей.

Но много и тех, кто не стремится заинтересовать студента. Как будто уже привыкли к тому, что все покупается, студентам скучно, а на лекциях можно позволить себе монотонным голосом рассказывать тему так, что ни искры, ни азарта у студента нет. Опустили руки.

Но, например, основы высшей математики нам преподавала Лилия Ивановна Плотникова — вот это азарт! Казалось бы, ма-те-ма-ти-ка, совершенно неприкладная штука (по мнению многих студентов), а мозг-то работает, интегралы брать по кайфу! Что касается гуманитарных дисциплин — многие предпочитали проплатить зачет, даже не посещая лекции. Очень зря.

Советую всем развиваться многогранно, это пригодится в работе, ох как. Умение общаться, правильно говорить, мыслить, расширять горизонты, а потом «чик» — и проявить себя на митинге с IT-менеджерами удачной фразочкой. Это никогда не будет лишним, поверьте.

(Елена, выпускница)

Інститут бізнесу, економіки та інформаційних технологій

В інституті готують бакалаврів та магістрів за IT-спеціальністю «Економічна кібернетика». Передбачається, що студент, який навчається за цим фахом, опанує навики моделювання, програмування, використання сучасних комп’ютерних систем і технологій для вирішення прикладних задач. Студенти вчаться застосовувати комп’ютерні технології в аналізі і управлінні економічними процесами.

У переліку навчальних дисциплін — теорія ймовірностей і математична статистика, економічно-математичне та імітаційне моделювання, інноваційний розвиток підприємництва, економічний аналіз тощо.

Передбачається, що після закінчення навчання випускник вмітиме розробляти математичні моделі, робити системний аналіз економічних показників, аналізувати, розробляти та забезпечувати інформаційно-технологічну підтримку для маркетингу, адмініструвати комп’ютерні мережі.

Випускники спеціальності можуть працювати економістами-кібернетиками, програмістами, брокерами, начальниками відділів економічних і інформаційних напрямків; адміністраторами баз даних і корпоративних систем. Сфера працевлаштування — банки, біржі, брокерські фірми, IT-компанії, інвестиційні та рекламні компанії, підприємства.

***

Обучение было далеко не очень. Я до этого училась в техникуме в Новой Каховке. Большинство знаний получила оттуда всего за 2 года. Пришла на 2-йкурс в универ. Столько туфты, преподы рассказывают совдеповскую теорию. Больше половины после аспирантуры начали здесь преподавать. Соответственно, ни дня практического опыта. Запомнилось три предмета: маркетинг, английский и бухучет. Благодаря преподам. От них очень многое зависит. Даже фамилии их помню: Окландер, Сиротенко и Ананская. Потому что они практики, которые работали и совмещали работу с универом. Вот с английским в целом было еще хорошо по часам. Что больше удивило: ИТ- программа для экономистов... на всех предприятиях используется 1С. Везде! У нас даже в техникуме был. А здесь ни пары. Мы учили какую-то альтернативную хрень, программу «Парус». 1С — это must have.

В целом, учитывая, что я ботан, приобрела очень много навыков, развитие математических способностей и экономического мышления. Я работала :) Например, практические задачи, РГР регулярно сама делала. А так всему на работе училась.

(Анастасия, выпускница)

Чисто практически я по окончании не смогла бы работать менеджером, так как мне не хватало бы базы знаний. Когда училась, все было лояльно, у меня красный диплом. Сложностей не было.

Много преподавателей сами бывшие студенты политеха, поэтому база знаний одинаковая. Было несколько преподавателей которые очень запомнились. Но в целом все примитивно.

(Ольга, выпускница)

Резюме