Гід IT-спеціальностями СумДУ

Сумський державний університет у рейтингу вишів DOU-2018посів шосте місце. В університеті готують IT-спеціалістів на факультеті електроніки та IT і в Навчально-науковому інституті бізнес-технологій «УАСБ». Розглянемо особливості підготовки в межах кожного з них.

Корпус СумДУ, де знаходиться кафедра економічної кібернетики

Факультет електроніки та IT

Студенти на факультетіздобувають знання у сфері інформаційних технологій, управління IT-проектами, нано- й біотехнологій, програмування, комп’ютерного та web-дизайну, адміністрування баз даних, комп’ютерного моделювання, промислової електроніки, систем автоматичного управління, електроенергетики й прикладної математики.

З-поміж предметів, які вивчають студенти, є базові дисципліни, як-от «Програмування та алгоритмічні мови», «Теорія алгоритмів», «Дискретна математика» й «Теорія керування базами даних», а є вузькоспрямовані, як «Проектування розподілених систем хмарних обчислень».

Олексій Дрозденко, заступник декана з навчально-організаційної роботи факультету, поспілкувавшись із майбутніми роботодавцями студентів (представниками IT-компаній), дійшов висновку про три пріоритети в навчанні: математичний, IT та англійська мова. Математика має охоплювати загальні курси й бажано у великих обсягах: вища математика, матаналіз, аналітична алгебра та функціональний аналіз. Ці предмети вивчають на факультеті. Проте головне, як зауважує Олексій Дрозденко, не назви курсів, а фінальні компетенції студентів.

На різних спеціальностях перелік мов програмування дещо відрізняється, але типовим набором є С/C++ на першому-другому курсі, паралельно Python, після цього переходять до Java та C# в паралельному режимі й PHP. Маючи цей набір на старших курсах, студент сам визначає, якою мовою йому програмувати, а викладачі сприяють та підтримують різноманітність мов. Із мов програмування вивчають також Python, HTML+CSS, SQL&noSQL і Javascript (+Frameworks).

З англійською дещо гірше, як визнає заступник декана. Нинішнього викладання іноземної недостатньо для сучасного IT-фахівця. Це можна компенсувати додатковими курсами в межах факультету. Або ж студенти самостійно шукають мовні курси.

Ось що розповів нам ще один співрозмовник (не називаємо його імені, оскільки тут і далі він критикує умови навчання): «Англійську студенти вивчають із першого курсу й аж до магістратури та аспірантури, проте ефективність майже нульова. Кожен семестр розпочинають із Present Simple, тож фактично рівень знань залишається таким, яким був ще зі школи», — анонімно розповідає викладач. Він же зауважує, що Javascript викладають факультативно, не всім студентам факультету, що погано позначається на їхньому опануванню Front-end розробки. Окремі IT-компанії на базі університету проводять курси із JS, але на них відбирають групи від п’яти до п’ятнадцяти осіб.

Зі змістом навчальної програми особливих проблем немає: предмети актуалізують, їхні назви оновлюють, як стверджує один із викладачів факультету. На думку викладача, імені якого не називаємо, проблема в іншому. «Назви предметів змінюють, створюють привабливу для студентів/абітурієнтів/контролерів „обгортку“, але викладати їх на високому рівні немає кому. Більшість викладачів не планує виходити із „зони комфорту“ для опанування нових технологій, мов програмування, середовища розробки тощо. З огляду на зміни в законодавстві щодо навантаження викладачів кожен має викладати п’ять-сім різних дисциплін, що робити на глибокому рівні фізично неможливо», — розповідає він.

«Типовий вік викладачів — 50+. Досвід у ІТ мають не більше ніж 7%, переважно це молоді працівники до 35 років. Немає „лави запасних“. Ба більше — молоді колеги, набравшись досвіду, покидають університет. Менеджмент вишу нічого не робить, щоб вирішити цю проблему», — пояснює викладач.

Щодо матеріально-технічної бази він розповідає: «У 2018 році матеріально-технічна база ІТ-спеціальностей не є вирішальною. У сучасних умовах університет не може оновлювати комп’ютерну техніку відповідно до вимог часу. Більшість комп’ютерів застарілі, студенти старших курсів ними практично не користуються. На щастя, сучасний студент уже має непоганий комп’ютер, вільний Wi-Fi та розетки дають змогу використовувати його під час лекцій і практичних занять. Звісно, типовий комп’ютерний клас не має такого вигляду, як офіс Google або кабіна космічного корабля у фантастичному фільмі, є мінімальний набір на кшталт екран/проектор. Можна було б осучаснити меблі».

Студенти проходять практику: ознайомчу на першому курсі, виробничу на третьому й переддипломну на завершальному етапі навчання. Здебільшого студенти вибирають для цього місцеві компанії. Так само з локальних IT-компаній, офіси яких є в Сумах, вони починають свою кар’єру: NetCracker, CPCS, PortaOne, AMC Bridge, Brocoders та інші дрібніші компанії. За спостереженнями викладача — нашого співрозмовника, набувши певного досвіду (від одного до трьох років), фахівці в пошуках вищої зарплати переїжджають до Києва, Львова, Одеси й Харкова. Деякі студенти (1-2%,за підрахунками викладача) завдяки стажуванню одержують офери від топових світових ІТ-компаній.

Щодо активностей, які пропонує заклад, викладач розповідає: «Університет мало що пропонує за замовчуванням, ініціатива має йти від студентів. Виш нічого не створює сам, але легко дасть майданчик. Якщо з’являється ініціативна група студентів або викладачів, яка, наприклад, планує взятися за 3D-друкування, то їй дадуть приміщення, може, навіть грант для початку роботи. Або якщо студенти бажають поглиблено вивчати програмування — будь ласка, користуйтеся комп’ютерним класом, мультимедійним обладнанням тощо».

Зовнішні партнери університету — ІТ-компанії (NetCracker, PortaOne, AMCBridge, MindK) — мають свої «представництва» в стінах університету, створюючи лабораторії, орієнтовані на їхні практичні потреби. Для школярів працює центр робототехніки Boteon, для студентів і працівників, які хочуть працювати «руками», створили FabLab. Всеукраїнська компанія Boteon має представництво в університеті: школярі платять гроші, щоб вивчати робототехніку. Зі свого боку університет зацікавлений, щоб підлітки звикали до СумДУ й далі вибирали його.

Була ідея створити коворкінги, але на цей час вона неуспішна. Спершу університет пропонував студентам місце для такого простору в бібліотеці. Потім у корпусі біля переходу поставили парти й облаштували розетки, але це місце студенти не вподобали. «Переважно там порожньо, або ж студенти приходять туди з’їсти пиріжок», — анонімно зауважує викладач. Проте він же додає: річ у тому, що серед самих студентів немає запиту на облаштування коворкінгу. Території в університету вдосталь, за бажанням можна одержати приміщення для певних активностей.

Випускники працюють QA або Support Engineer, Web-розробниками в сумських компаніях чи лабораторіях університету й стають розробниками для мобільних пристроїв Android/iOS.

Відгуки студентів

То, что хорошо сейчас, — это желание и стремление по крайней мере некоторых факультетов СумДУ привлекать к учебному процессу компании. Это позволяет актуализировать программы обучения. Хотя, с другой стороны, нельзя допускать и того, чтобы весь факультет был занят подготовкой кадров для одной конкретной компании. Кроме этого, мне кажется сейчас важным то, что университет оставляет возможность людям работать и развиваться в компаниях, предоставляя индивидуальный график. Часто, получая возможность работать, ребята развиваются намного быстрее.

Университет организовывает мероприятия, такие как презентации компаний, выставки вакансий и конференции, в которых принимаем участие и мы, и другие компании в городе. Другие компании также организовывают там свои курсы и учебные программы.

В университете часто не хватает практических задач для получения реальных навыков. Хотелось бы, чтобы в обучение внедрялись какие-то реальные кейсы. Когда-то это стало нашей главной идеей при разработке платформы Casers.org, которую мы продолжаем развивать.

Родіон, випускник

***

Програма навчання сучасна, і взаємозв’язок дисциплін продуманий. Мабуть, тому, що в університеті містяться офіси чотирьох ІТ-компаній, які активно беруть участь у її розробленні разом із викладачами. Крім того, є вчені, які діляться дуже цінним досвідом, саме вони сформували мене найбільше. Шкода, що вчених стає менше, бо програмуванню можна навчитися й в інтернеті або ж на курсах. Однак навички дослідника й аналітичне мислення можна сформувати, тільки працюючи пліч-о-пліч із вченими та дослідниками.

Дуже корисними були предмети: «Інтелектуальні системи керування», «Основи проектування інтелектуальних систем» і «Мови програмування інтелектуальних систем». До зайвих я б зарахував більшість предметів гуманітарного спрямування, бо часу на них усе одно бракувало. Мені здається, ми ще були замолоді на перших курсах, щоб розуміти такі предмети, як філософія, менеджмент і так далі, до цього треба дорости.

Дуже подобалося те, що можна було займатися наукою, стартапами, були доступні лабораторії й обладнання, багато приміщень відкрито для студентів, доступ до інтернету є по всьому вишу. Словом, було все для експериментів і перших спроб себе як підприємця. Ми їздили на виставки, форуми, наукові й ІТ-конференції, вражень багато.

Матеріально-технічна база на факультеті електроніки та IT хороша, мабуть через підтримування ІТ-компаній і промислових компаній. Також, хоч як дивно, Міністерство освіти фінансувало багато різних держбюджетних науково-дослідних програм, давали кошти на закупівлю різних мікропроцесорних пристроїв для будування дронів.

Загалом із вдячністю й теплотою згадую своє навчання там. Мені виш дуже допоміг із розвитком, особливо наукової складової. Нині мій бізнес пов’язаний із технологіями штучного інтелекту.

В’ячеслав, випускник

***

Програму можу оцінити радше негативно, зовсім мало корисних предметів (Databases, Java, Telecom та інші), які читали реальні розробники, а не «професорами з кафедри», коли викладачі використовували актуальну інформацію, а не десятирічної давності. У програмі досить залишити п’ять-десять технічних предметів, додати п’ять факультативних на вибір і прибрати 90% гуманітарних дисциплін.

Загалом 80% часу університет змушує займатися непотрібними справами. Із переваг — було багато курсів від IT-компаній, це реально допомагало.

Артем, випускник

Інститут бізнес-технологій

Інститутувійшов до складу університету кілька років тому після того, як Нацбанк припинив фінансувати тодішню Українську академію банківської справи. Так заклад реорганізували в інститут. Тепер тут випускають фахівців за кількома спеціальностями, з-поміж яких є напрям підготовки, пов’язаний із IT, — економічна кібернетика.

На цій спеціальності студенти здобувають знання з економіки, бізнес-аналітики та автоматизації робочого місця. Вони вчаться розв’язувати економічні задачі за допомогою комп’ютера, розробляти економічні моделі, здійснювати прогнозування в бізнесі з використанням IT, розробляти сайти, створювати та налаштовувати комп’ютерні мережі й програмувати бази даних.

Студенти вивчають такі предмети: Web-програмування, інформаційні системи й технології у фінансах, комп’ютерні мережі, прогнозування соціально-економічних процесів, програмне забезпечення статистичного аналізу, системи ухвалення рішень, технології програмування в мережах, технології створення інформаційних систем, програмне забезпечення математичного аналізу, технології створення програм та інтелектуальних систем й інтелектуальні системи.

Вивчають мови програмування С#, PHP, IS, мову запитів MySQL і засоби розмічування гіпертексту та дизайну (HTML і CSS).

Як розповідає доцент кафедри економічної кібернетики Антон Бойко, на кафедрі серед п’ятнадцяти викладачів є п’ять із досвідом роботи в IT. Також молоді викладачі самостійно вивчають нові мови програмування на курсах. Якщо оцінювати у відсотках, наскільки навчання готує до реальних умов у професії, то, на думку пана Антона, на 60%. До цієї більшості він зараховує викладачів кафедри, які готові вчитися та хочуть іти в ногу із часом (часто власним коштом оплачуючи курси), а потім використовують здобуті знання для робочих програм та власних методик. Меншість (переважно це викладачі старшого віку) менш гнучкі до змін, читають пари по «накатаній». Водночас вони є сильнішими методистами, як вважає Бойко.

Для студентів обов’язкова виробнича та переддипломна практики (на четвертому й п’ятому курсі відповідно). Місце практики студенти шукають самостійно, але від партнерських компаній регулярно надходять заявки на проходження практики або стажування. Власне, проходження практики не становить труднощів ще й тому, що до старших курсів 90% студентів уже працюють (на повній або частковій зайнятості, маючи індивідуальний графік навчання), як зазначає Антон Бойко. Якщо все-таки студент із якихось причин не може знайти собі місця для практики, може скористатися зв’язками відділу практики при інституті (він співпрацює з усіма підприємствами Сум, зокрема й із IT-спрямуванням).

Як розповідає викладач Бойко, більшість дисциплін четвертого та п’ятого курсів орієнтована на те, щоб адаптувати студентів до завдань, які можуть чекати на них на робочому місці. Завдяки цьому студенти випускного курсу можуть писати дипломні роботи, які мають прикладне значення та часто дають фінансову вигоду самим студентам. Наприклад, на захисті робіт студенти демонструють розроблені ними сайти, додатки до мобільних пристроїв і програми автоматизації бізнес-процесів на підприємствах та в державних установах.

Матеріально-технічна база інституту складається з дванадцяти комп’ютерних класів і приблизно двохсот одиниць комп’ютерної техніки, лекційні аудиторії й деякі комп’ютерні обладнані інтерактивними дошками та проекторами. Програмне забезпечення, як оцінює Антон Бойко, теж відповідає вимогам часу (цього року виділяли гроші на техніку та ПЗ). Ще одне пояснення, чому в інституті хороша матеріально-технічна база: щедре фінансування закладу, коли той ще був академією банківської справи.

Випускники можуть працювати бізнес-аналітиками, програмістами, адміністраторами баз даних, інженерами якості ПЗ, розробниками ПЗ і фахівцями з економічної кібернетики.

«Індустрія 4.0 змінює світ майже щомісяця, тож і викладачам треба вдосконалювати знання відповідно до цього. Наша кафедра подолала перший етап міжнародної акредитації. Далі хотілося б, щоб викладачі з кафедри могли стажуватися за кордоном. Подекуди вони вже це роблять, проте замало», — підсумовує Антон Бойко.

Відгуки студентів

Програму складено чудово, зайвими предметами можна вважати соціологію та деякі інші предмети — «наповнювачі», але від них і в іншому виші не сховаєшся. Серед корисних предметів можу назвати програмування, комп’ютерні мережі та інші.

Викладачі ставляться до студентів привітно, не намагаються показати, наче тільки їхній предмет є найважливішим, якщо не встигаєш щось скласти, дають можливість доскласти на консультації. Викладачі мають великий досвід практичної роботи.

Загалом університет дає достатні знання, що працювати за фахом, студенти з третього курсу починають працювати. Поза навчанням можна проявити себе багато в чому: спорті, хореографічній студії, театрі й на гуртку співів.

Євген, студент

***

Програму не зовсім продумано, багато предметів з економіки подібні між собою, тож доводиться кілька разів слухати ту саму інформацію. Корисними для мене є предмети, пов’язані зі сферою IT: програмування, безпека інформації й управління проектами.

На моїй кафедрі викладачі чудові, компетентні, мають практичний досвід і завжди зацікавлені в тому, щоб після вивчення предмета залишилися знання, а не лише оцінка в заліковці. Слабкою стороною є організація навчання, а саме розклад. Більшість студентів на п’ятому курсі вже працюють, тому логічно було б розподілити пари на меншу кількість днів.

На першому місці саморозвиток і самовдосконалення. Університет дає базові знання, які треба постійно розширювати. Якщо людина визначилася з майбутньою професією, то проблем із пошуком бути не має.

Анонімно, п’ятий курс

Резюме

Фото: Єгор Дейнека

Ми запустили цьогорічне опитування щодо якості IT-освіти в українських вишах. Устигніть заповнити анкету!