У минулій статті розглядали зарплати розробників. Тепер дивимося на зарплати тестувальників.

З 2 грудня до 5 січня в черговому зарплатному опитуванні взяли участь 10 187 респондентів, із них 1720 — тестувальники. До них відносимо QA Engineers усіх рівнів (Junior, Middle, Senior, Tech Lead) та спеціалізацій (Manual, Automation, General, Performance). Зарплати інших технічних і нетехнічних спеціалістів розглянемо в заключній статті циклу. Але ви вже зараз можете подивитися їх у віджеті.

Дані в CSV доступні на GitHub. Усі зарплати вказані в доларах США (за курсом міжбанку), чистими (після сплати податків). Для оцінки зарплат у вибірках використовується медіана. Статті з результатами минулих опитувань тут.

Портрет учасників опитування

Середні зарплати

У цілому зарплати тестувальників демонструють позитивну динаміку. Вперше за півтора року відбулося зростання медіанної зарплати Junior QA — на $100, і наразі вона складає $600. Це найвищий показник з 2014 року. Зарплата зросла у всіх топ-5 містах, окрім Харкова — тут зарплата джуніорів навпаки зменшилася на $60.

Медіанна зарплата QA Engineers за півроку збільшилася з $1400 до $1500. За останні три роки вона зросла на $350. У другому півріччі 2019-гонайбільше зростання відбулося у Києві й Дніпрі — на $200 і $150. У Харкові і Львові зарплата спеціалістів цього рівня зросла несуттєво — близько $50. А в Одесі спостерігається негативний тренд — зменшення на $150 за півроку.

Зарплати Senior QA за останнє півріччя майже не змінилися. У Києві після активного зростання до $3000 в першому півріччі 2019-го,наприкінці року медіанна зарплата знову зменшилася до $2800. У Харкові, Львові, Дніпрі суттєвих коливань із зарплатами сеньорів не відбулося. Значне збільшення медіанної зарплати Senior QA в Одесі ймовірно пов’язане з невеликою кількістю анкет у цій категорії.

Динаміка

Найбільше отримують київські QA TechLead — $3600, а найменше — харківські Junior QA — $500. Доволі невисока середня зарплата у QA Engineers у Запоріжжі — лише $825, але там майже всі респонденти Manual QA приблизно з трьома роками досвіду.

За посадами

Senior Automation QA у Києві отримує на $1100 більше, ніж київський Senior Manual QA — $3560 проти $2400. Серед великих міст найнижчі зарплати у Manual QA Engineers у Дніпрі й Одесі — $1100 й $1000 відповідно. Тим часом коли у Києві їхня медіана — $1500.

За містами

Майже не відрізняється середня зарплата Junior Manual і General — $550 проти $600. А ось у джунів автоматизаторів зарплата вже суттєво вища — $720. Середня зарплата Senior Automation QA на $1300 вища за зарплату Senior Manual QA.

За спеціалізацією

Цього року ми вперше запитали тестувальників про мови програмування, що використовуються на поточній посаді. Тож давайте подивимося, як впливають на рівень зарплати додаткові знання.

Найбільш популярні мови серед тестувальників — Java (355 анкет), JavaScript (159), Python (150) і C# (149). Близько половини опитаних відповіли, що не використовують жодної мови програмування на поточній посаді. І їхня середня зарплата майже в два рази менша за тих, хто використовує — $1000 проти $2000 для Java і C# й $1800 для JavaScript і Python.

За мовами програмування

Найвищі середні зарплати у Junior QA із C# — $670. У Java і Python — по $600. У тих джуніорів, що не використовують жодної мови програмування, медіана — $550.

Цікаво, що серед QA Engineers зарплати тих, хто має у своєму арсеналі Python на $200 вищі за C# й JavaScript. А у сеньорів майже все зрівнюється — по $3000 середня зарплата у Java, Python, C#, тільки у JavaScript — $2700.

За мовами програмування і посадами

На відміну від розробників, різниці у розмірі середньої зарплати між аутсорсом і продуктом серед тестувальників немає — незалежно від рівня спеціаліста зарплати у цих типах компаній однакові. На цьому тлі суттєво вирізняється аутстаф, де QA Engineer і Senior QA отримують на $200 більше, ніж в аутсорсі й продукті.

За типом компаній

Найвищі зарплати серед випускників КПІ та ХНУРЕ — $2000, а найнижчі — в ХПІ ($1470) і ЛНУ ім. Франка ($1285).

Серед студентів мінімальний бар’єр у 10 анкет подолав лише один виш — ХНУРЕ, студенти-тестувальники якого отримують близько $650. За результатами літнього опитування їхня середня зарплата складала $500.

За вишами

Середні зарплати чоловіків і жінок QA

Серед респондентів-тестувальників завжди великий відсоток жінок, тож це дає нам можливість більш детально дослідити зарплати за гендером. Ми взяли досвід роботи за спеціальністю та рівень медіанної зарплати по кожній категорії досвіду для чоловіків й жінок і подивилися, чи є відмінності.

У цілому бачимо, що з досвідом роботи зростає і розрив у зарплатах між жінками й чоловіками, на користь саме останніх. Для деяких категорій досвіду роботи різниця у розмірі середньої зарплати сягає $500.

Незважаючи на те, що жінок більше саме серед Manual QA, але і там ситуація майже не відрізняється від загальної картини: наприклад, чоловіки Manual QA із досвідом більше 6 років отримують на $300-400 більше за жінок із тим самим досвідом і спеціалізацією.

Цікаво, що у Харкові спостерігається протилежний тренд — тут середня зарплата жінок-тестувальниц перевищує чоловіків майже за всіма категоріями, які набрали хоча б 20 анкет.

Інтерактивний зарплатний віджет

Альтернативні віджети: doustatistic.byethost7.com, devua.seektable.com

Детальна інформація з розбивкою за категоріями, містами та досвідом у розділі «Зарплати».

Дані про кількість вакансій і відгуків дивіться в розділі «Тренди».

Візуалізація даних: Ігор Яновський

Тривала робота в IT накладає свій відбиток на повсякденне життя фахівця і його психічне здоров’я. IT-фахівці занурюються в цифровий світ, а тому концентруються на абстракціях і схемах. Логічне мислення — їхня сильна сторона, а от емоційний інтелект — слабка.

Ця стаття — третя із серії матеріалів на DOU, яку присвячено здоров’ю. Тут ви знайдете поради від психотерапевтів і психологів (серед яких ІТ-фахівці) щодо симптомів та профілактики поширених психологічних захворювань, а також кейси від ІТ-спеціалістів і HR. Уже опубліковані статті з загальними порадамита порадами від невролога.

Нагадуємо: самолікування може зашкодити, тому в будь-якому разі радимо звертатися до лікарів. Також важливо пам’ятати, що універсальних порад не існує, тож не варто сприймати цей текст як абсолютну істину. Усе індивідуально.

Ілюстрації: Дарина Скульська

Чому складно провести межу між фізичним та психологічним здоров’ям

Слава Петроченко, професійний розробник, психотерапевт і засновник mental health платформи, розповідає, що західна культура й система освіти запропонували ментальну модель, за якою фізичний симптом автоматично асоціюється з причиною, яку достатньо легко зрозуміти: нудить — отруєння, застуда — вірусний сезон, рак легенів — потрібно було менше курити. Чому маси прийняли таку спрощену причинно-наслідкову модель — трохи інше запитання, але ринкова економіка й людська любов до швидких і зрозумілих пояснень та рішень частково висвітлюють це.

Утім, психічне й фізичне здоров’я пов’язані набагато сильніше, аніж ми звикли думати, і часто за фізичним (соматичним) симптомом стоять психічні чинники. The World Health Organization (WHO) прямо заявляє, що there is no health without mental health, і наводить приклади взаємозалежності хронічних захворювань і психологічних проблем (одне може спричинити інше, і навпаки). Але справжній взаємозв’язок не обмежується лише хронічними станами.

Є спеціальна медична сфера під назвою психосоматика, яка вивчає вплив психологічних і соціальних чинників на фізичне здоров’я. Варто сказати, що, хоч вона й розвивається дуже активно останні років сто, запитань, на які немає переконливих відповідей, досі багато. Один із батьків-засновників сучасної психосоматичної медицини Франц Александер, запропонував «святу сімку» захворювань, в основі яких лежать психологічні причини (представники the holy seven — бронхіальна астма, нейродерміт, гіпертонія тощо).

Для спрощення можна вирізнити дві категорії фізіологічних симптомів, які виникають на тлі проблем із психікою: органічні (гастрит, коли з’являються небажані бактерії, або інсульт — через надмірний хронічний рівень дистресу) й функціональні (головний біль, слабкість, нудота та кардіоневроз). Перша категорія потребує втручання класичної соматичної медицини, і часто пацієнти залишаються ним задоволені й не цікавляться реальними причинами виникнення хвороби, тому що основна симптоматика зникла. А от із функціональною категорією все набагато цікавіше.

На теренах України досі можна побачити діагноз «вегето-судинна дистонія». Насправді такої хвороби у світовому переліку немає, а якщо вам усе-таки ставлять такий діагноз, то невропатолог або терапевт просто не хоче чи не може розібратися у вашій проблемі. У такому разі потрібно знайти лікаря (зазвичай невропатолога), який має досвід роботи з такими випадками, і пройти додаткове обстеження під його наглядом. Він діагностує, що порушення має психічну основу. Багато людей, коли дізнаються, що мають проблеми із психікою, не приймають це й починають перебирати лікарів, що є класичним сюжетом розвитку іпохондричного розладу. Тож що швидше людина зможе прийняти неприємну правду, то швидше психотерапевт/психіатр зможе їй допомогти.

На який діагноз найчастіше можна натрапити, якщо відповідно до результатів діагностики проблеми саме в психіці, то найчастіше діагноз буде віднесений до категорії соматоформних дисфункцій (somatic symptom disorders). Страждання й біль не надумані, а справжні, але біль не в органі, який непокоїть, а в психіці. Цей діагноз ставлять лише методом виключення, тобто людині потрібно пройти ретельну діагностику й у неї не має бути суттєвих соматичних відхилень. Окрім того, для встановлення цього діагнозу симптоми мають проявлятися хоча б півроку, тому що проблема може бути у звичайній перевтомі й тоді проста відпустка допоможе позбутися хвороби. Часто характеристики соматоформних дисфункцій мають багато спільного з розсіяним склерозом, епілепсією й інсультом, тому важливо їх не сплутати. За такої дисфункції медикаментозне втручання має нульову, невелику або тимчасову ефективність.

Причини й значення соматоформних дисфункцій заслуговують окремої статті, але певні речі потрібно зазначити. Наприклад, які особистісні ознаки здебільшого мають люди, яким ставлять такий діагноз? Це алекситимія (невміння говорити про емоції й переживання), наявність нерозв’язаного внутрішнього конфлікту, стриманість і підвищений рівень особистісної тривоги.

Наявність захворювання може бути простим (а часом і єдиним) способом розв’язати проблему (уникнути покарання або складного завдання), отримати бажане (любов, увагу або співчуття) й мати додатковий час. Тобто сучасна психотерапія часто розглядає функціональне порушення (симптом) як неефективний спосіб розв’язання проблем, і, відповідно, роль психотерапевта полягає в тому, щоб клієнт зміг знайти ліпші способи взаємодії зі світом (чи то зовнішнім, чи внутрішнім).

Важливість емоційного здоров’я

Олександр Конопко, Consultant in Java / Big Data і за сумісництвом психотерапевт-практик, розповідає, що порушення зв’язку з емоційною сферою життя призводить до появи численних симптомів:

• тривожності;
• почуття самотності;
• депресії;
• панічних атак;
• ігрової й алкогольної залежності;
• вигорання на роботі.

Сучасний світ пропонує цілу палітру різних способів поліпшення психологічного самопочуття. Заняття спортом, танцями, музикою, відпочинок на природі — усе це може бути доброю підмогою. Але, на думку Олександра, найефективніша в цьому разі індивідуальна психотерапія, спрямована на розвиток soft skills. «Я програміст і сам прийшов у гештальт-терапію з проблемами самотності й вигорання на роботі. Ні туристичні походи, ні заняття мистецтвами, ні подорожі мені не допомогли», — каже він.

Індивідуальна психотерапія — справа особиста й інтимна. А ось групова психотерапія може допомогти налагодити процеси в команді. Зниження в працівників емоційного інтелекту призводить до порушень комунікації всередині команди й створює явні та приховані конфлікти. Напруга, зі свого боку, призводить до зниження продуктивності. Пасивна агресія може виражатися в зриві строків, допущенні помилок і недбалому ставленні до якості продукту, що випускають.

Сучасна компанія має дбати про емоційний комфорт кожного окремого співробітника зокрема й атмосферу команди загалом. На жаль, лише тимбілдингу й мотиваційних промов для цього недостатньо. Крім того, часто в компаніях можна спостерігати так зване конвеєрне виробництво за принципом: узяв завдання, зробив, закрив і взяв наступне. Це порушує природний цикл побудови взаємодії, який складається з трьох етапів: преконтакт — контакт — постконтакт. Саме останнього етапу часто немає. Постконтакт у цьому разі — обговорення з програмістом його роботи й розмова про те, як це вплинуло на продукт. Частково для цих цілей слугує ретроспектива в кінці спринту, але їй рідко приділяють достатньо часу й уваги.

Ризики для ІТ-фахівців

З персонального досвіду Анни Метельської, співзасновниці Mental Health for Business, консультантки з психічного здоров’я в організаціях і психотерапевтки, найтиповіші складнощі, з якими стикаються люди у сфері психічного здоров’я в усьому світі (й Україна не виняток), — це депресії, біполярні афективні розлади (БАР), тривожні розлади, соціальні фобії та залежності (наркотична, алкогольна, ігрова тощо). Щодо України, то тут люди ще доволі часто стикаються з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) у зв’язку з тривалою війною на Сході.

ІТ-фахівці такі самі люди, як інші, тільки ще з більшим емоційним та інтелектуальним навантаженням, тому їм буває ще складніше впоратися з викликами, які кидає їм життя.

Здебільшого ці розлади пов’язані з хронічними стресами, які супроводжують життя сучасної людини в мегаполісі. Звичайно, є й генетичні та біологічні передумови для виникнення розладів, але часто саме стреси є тим спусковим гачком, який запускає реакцію організму на розвиток розладу.

Варто звернутися до фахівця (лікаря-психіатра або для початку до психотерапевта чи психолога), якщо досить тривалий час (протягом місяця й більше) ви:

• відчуваєте зниження фізичних сил та енергії, які не поновлюються після нічного сну;
• припинили радіти, цікавитися будь-чим у житті й усміхатися;
• погано спите вночі / засинаєте понад годину / спите «поверховим» сном / не висипаєтеся / рано прокидаєтеся / страждаєте на безсоння;
• не хочете спілкуватися з людьми й уникаєте навіть близьких і друзів (а раніше було інакше);
• маєте проблеми з апетитом (переїдання / заїдання / зниження апетиту);
• відчуваєте полегшення тільки після вживання алкоголю/наркотиків;
• маєте складнощі із сексуальним життям, знизився або ж зовсім зник сексуальний потяг.

Профілактичні заходи для попередження ризиків

По-перше, висока самоусвідомленість і рефлексія стосовно того, що відбувається з вами й вашим життям.

По-друге, баланс і гармонія в житті й місце для всіх сфер життя, а не лише для однієї (зазвичай робочої).

По-третє, підтримання фізичного здоров’я (наше тіло дуже мудре й завжди підказує нам, коли треба зупинитися та наповнити його ресурсом, треба тільки навчитися слухати його).

Ну, й оточуйте себе такими людьми, які близькі вам за духом і зможуть підтримати і в радості і в смутку.

Як вибрати психотерапевта

Якщо ви відчуваєте, що вже тривалий час усе якось не так, вас не радує життя, ви часто хворієте, не маєте насолоди з того, із чого мали раніше, не можете працювати на повну силу, відчуваєте спустошення й самотність, саме час звернутися до фахівця. Узяти принаймні одну сесію й поговорити з ним про це.

Часто фахівця вибирають за порадами знайомих, яким довіряють. Також є психологічні/психотерапевтичні центри, де можна вибрати фахівця, попередньо ознайомившись з його досвідом.

Є багато напрямів психотерапії, але найголовніше — щоб ви просто вподобали людину, відчули до неї первинну довіру й контакт.

Не бійтеся домовлятися про зустріч-знайомство з психотерапевтом. Іноді такі зустрічі можуть бути безоплатними й тривати 20–30 хвилин,або ж ви можете взяти одну робочу сесію у 2-3фахівців і вибрати того, до кого буде сильніший внутрішній відгук.

Дізнавайтеся про освіту психотерапевта, його досвід і метод роботи, умови співпраці й усе, що вас цікавить. Працювати з фахівцем можна особисто або в онлайн-форматі.

Ще варто сказати кілька слів про різницю між психологом, психотерапевтом і психіатром.

Психолог (психологія — наука про душу) — це фахівець з вищою освітою за напрямом «Психологія». Зазвичай психолог допомагає людині впоратися з життєвими стресами, змінити свою поведінку й навчитися здоровіше реагувати в проблемних ситуаціях. Психолог майже не працює з дитячими роками клієнтів, не занурюється в причини того, що відбувалося з ними в дитинстві й вплинуло на їхнє формування, а допомагає їм на поведінковому рівні, якщо це можливо. Може проводити діагностику й користуватися тестами та методиками для ліпшого розуміння ситуації.

Психотерапевт (психотерапія — це лікування душі) працює на глибинному рівні з людиною, яка страждає від внутрішнього болю й внутрішніх конфліктів, не може жити повноцінно й потрапляє в схожі ситуації в різних сферах життя. Психотерапія працює з досвідом людини від народження, її травмами, складними подіями життя, екзистенційними й віковими кризами, глибоким вигоранням тощо. Також психотерапія буде корисною для більшого розуміння себе, своїх потреб, цінностей, для підвищення рівня самоусвідомлення й набуття досвіду рефлексії.

Психотерапевт — людина з психологічною, гуманітарною або медичною освітою, яка додатково (5–6 років)вивчала один або кілька психотерапевтичних методів (наприклад, позитивну крос-культурну психотерапію, екзистенційний аналіз, психоаналіз, транзакційний аналіз, гештальт-терапію, клієнт-центровану терапію тощо).

Психіатр — це лікар за освітою. Він єдиний з усіх фахівців може призначати ліки, якщо ситуація того потребує. Сучасні прогресивні психіатри зовсім не страшні й гуманістично орієнтовані. Вони не призначають ліки, якщо ви насправді цього не потребуєте, а рекомендують натомість психотерапевтичну роботу. Але іноді медикаментозне лікування обов’язкове, наприклад, під час клінічних депресій, загострень тривожних розладів тощо. Особливо, якщо є відчутні соматичні симптоми й чималі проблеми зі сном.

Часто офісних працівників, у яких є страховка, направляють до неврологів замість профільних фахівців (психіатра, психолога або психотерапевта), бо страховка може не відшкодовувати витрати на їхні консультації. Неврологи здебільшого призначають прості заспокійливі препарати, але депресію ними не вилікувати. Тому будьте уважні й дізнавайтеся про те, що та в якого фахівця можна лікувати.

Вартість годинної консультації у фахівців дуже різна й коливається від 400 до 2500 грн/год. Середня ціна в Києві становить 600–800 грн.

Докладніше про психічні розлади

Професійне вигорання

Наталя Павлова, керівник компанії «Студія розвитку керівників SmartTime», консультант з керування та психотерапевт, вважає, що важливо розуміти формулу вигорання. Якщо уявити цю формулу спрощено, то можна сказати, що вигорання — це сума:

• Хронічного стресу й зниження життєвих сил. Саме тому робота з професійним вигоранням має починатися з турботи про фізичне й ментальне здоров’я.
• Діяльності, яка не відповідає здібностям або вимагає суттєвого напруження. Саме тому профілактика профвигорання починається ще під час вибору справи життя або кар’єрного шляху.
• Якості й інтенсивності соціальних контактів. Саме тому хороше щеплення від профвигорання — пошук «свого племені» й вивчення людей.

Проте є дві добрі новини.

Перша:щоб вигорання сталося, треба, щоб усі три компоненти збіглися, а це не так уже й просто. Наприклад, ми можемо бути досить виснажені фізично від затяжного стресу, але й далі кайфувати від того, що робимо, і вигорання омине нас.

Друга:ми часто називаємо вигоранням те, що насправді ним не є. І це прекрасно, оскільки можемо швидко відновитися малими зусиллями. Наприклад, прокинувшись уранці невиспаними, ми думаємо: «О, нічого не хочеться в житті! Зараз би на острови! Напевно, у мене вигорання!» А потім випиваємо склянку води, робимо розтяжку, обіймаємо близьку людину... й «ух ти, усе зі мною добре!».

А які ж ознаки справжнього професійного вигорання? Коли насправді вже пізно пити «Боржомі»?

Цих ознак усього три. До речі, саме їх перераховує шкала відомого тестуК. Маслач і С. Джексона:

1. Почуття байдужості, емоційного виснаження й знемоги (фізичне та емоційне вигорання).
2. Дегуманізація — розвиток негативного ставлення до своїх колег, клієнтів, часто навіть рідних і близьких людей.
3. Негативне професійне самосприйняття — відчуття власної некомпетентності, нестачі професійної майстерності, думки на кшталт «я не тим займаюся», «це не моє», нав’язливі й тривалі сумніви в правильності вибору професії, компанії або організації.

Якщо знайшли в себе всі ці ознаки, це вигорання й ви потребуєте перезавантаження й відновлення.

Отже, знаючи всі три маркери — складники професійного вигорання, можна починати наступ на всіх фронтах. І, увага! Важливо працювати за всіма трьома напрямами, навіть якщо якийсь із них здається вам менш важливим. Саме там, де ми змістили свій фокус уваги, варто чекати основного удару або останньої краплі в чашу професійного терпіння.

Фронт перший — стрес-менеджмент і керування енергією. Стежте за здоров’ям, вчасно проходьте діагностику, здайте кров на баланс вітаміну D і кортизол. Розберіться зі сном і режимом дня, медитуйте й робіть розтяжку вранці та ввечері, щоб розслабити м’язи. Улаштовуйте довгі відпочинки: по 7–14днів тричі на рік або частіше.

Фронт другий — керуйте кар’єрним шляхом. Раз на рік робіть аудит своїх здібностей, навичок, талантів і фокусуйтеся на тому, що дається вам легко. Зустрічайтеся з кар’єрним коучем, вчасно трансформуйте або змінюйте професію й розвивайте майстерність. Вибираючи проекти, пропускайте їх через фільтр «мені цікаво, мені корисно й це важливий внесок у моє життя».

Фронт третій — керування стосунками. Давайте собі відпочинок від людей: усамітнюйтеся, улаштовуйте дні для себе або час без людей. У вас завжди має бути три кола соціальної підтримки:

1. Емоційне — люди, які дають вам енергію, заряджають вас оптимізмом і з якими можна просто реготати без приводу.
2. Інтелектуальне — люди, які допомагають вам професійно й особистісно зростати, щоразу дізнаватися нове, розширювати свій кругозір і «прокачувати» мозок.
3. Матеріальне — люди, які допомагають щось робити й вибудовувати фінансову свободу, які розробляють фінансові стратегії та стимулюють поліпшувати свій рівень життя.

Депресія

Наталія Софійчук, HRM і психотерапевт-практик, працює з клієнтами в депресивних та тривожних станах, з професійним вигоранням, невпевненістю в собі, робочими конфліктами й труднощами в побудові відносин та розладами в сексуальній сфері.

Вона зазначає, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (Depression and Other Mental Health Disorders research, 2017, page 20), Україна посідає перше місце в Європі за кількістю тривожних і депресивних розладів. У всьому світі на депресію страждає майже 300 млн людей (і це дані тільки щодо цивілізованих країн, де є якісна діагностика). І ця кількість постійно зростає.

У чому причини?За останні роки відчутно пришвидшився темп життя й збільшилися обсяги інформації, яку нашому мозку доводиться щоденно обробляти. Природний для людини спосіб існування змінився менш рухливим. Форми спілкування поступово трансформуються з реальних у віртуальні. Та й світове політичне та економічне середовище стає дедалі нестабільнішим. Усі ці чинники в сумі створюють загальне тривожне тло й додаткове навантаження на психіку.

Також його можуть посилювати особливості характеру: низька самооцінка, підвищена тривожність, лабільність емоцій, схильність сприймати нейтральні події як негативні або загрозливі.

А якщо на все це накладається ще хронічний стрес, який так добре знайомий усім офісним працівникам, або травматична життєва подія (невдала зміна роботи, релокація до іншої країни, утрата близької людини тощо), то психіка вичерпує свою здатність до адаптації й «ламається». Наслідки можуть бути різні. Депресія — один з найрозповсюдженіших.

Отже, який вигляд має депресія?Це комбінація змін у когнітивній, емоційній і фізіологічній сферах. В емоційній сфері: пригнічений настрій, сльозливість, сум, утрата цікавості до приємних раніше речей (їжі, сексу, спілкування, хобі) та підвищена тривожність.

У когнітивній сфері: з’являються складнощі зі сприйняттям нової інформації та знижується концентрація уваги. Образ себе й світу стає дедалі негативнішим, може виникнути почуття провини перед іншими та відчуття, що виходу немає, а у важких випадках з’являються думки про суїцид.

У фізіологічній: істотно порушується сон, і людина потерпає від безсоння або, навпаки, постійної сонливості (залежно від типу депресії). Відчутно знижується або посилюється апетит, що призводить до збільшення або зменшення ваги. Також з’являються слабкість, постійне відчуття втоми й порушення сексуального потягу.

Залежно від комбінації симптомів і їхньої тривалості депресія може бути легка, середня або важка.

Коли варто звернутися до лікаря?Якщо ви зауважили в себе по одному або більше симптомів з кожної групи, треба обов’язково звернутися до лікаря. Можна почати з невропатолога, який допоможе налагодити сон і зняти симптоми тривоги. Якщо це не допомагає або симптоми посилюються, це показання до серйознішої медикаментозної корекції, яку призначає психіатр. Також у процесі лікування дуже важлива підтримка психотерапевта.

Чи є способи профілактики депресії?Звичайно. З огляду на природу депресії, дієвою профілактикою будуть активності, які допомагають справлятися зі стресом, поліпшувати настрій і підвищувати рівень серотоніну в організмі. Нестачу цього нейромедіатора напряму пов’язують з депресією.

1. Стежте за якістю сну. Він має бути регулярним, достатнім за тривалістю й повноцінним. Я цілком позитивно ставлюся до коротких курсів снодійного. Невропатолог може призначити його в разі порушень сну, які ви не можете скоригувати самостійно.
2. Забезпечте собі регулярний і повноцінний відпочинок. Це може бути будь-яка діяльність, яка розвантажує мозок і додає вам сил, а не забирає їх. Наприклад, перемикайтеся з розумової діяльності на фізичну. Або якщо ви стомилися на роботі, ліпше побудьте вдома в тиші або погуляйте в парку, аніж проводити ніч з друзями в гамірному барі. Не дозволяйте втомі стати хронічною.
3. Займайтеся спортом і бувайте на свіжому повітрі.
4. Практикуйте позитивне мислення. І займайтеся активностями, які вас наповнюють і приносять радість.
5. Повноцінно харчуйтеся (особливо важливо вживати продукти, що сприяють синтезу серотоніну, як-от чорний шоколад, банани, фісташки, жирні сорти риби тощо).
6. У темний період року (з жовтня по квітень) вживайте вітамін D (зазвичай це 2000 МО на день). Але найліпше здати аналіз на рівень цього вітаміну в організмі й дібрати ідеальну для вас дозу з допомогою лікаря.
7. Також добре працюють активності, які допомагають розслабитися (спа-процедури, масаж тощо).
8. А ще — спілкуйтеся. З приємними вам людьми й ліпше наживо. Дослідження доводять, що люди соціальні, тобто які пов’язані з іншими й мають на кого спертися, щасливіші й менш тривожні.
9. Крім того, хороша профілактика депресії — регулярна робота з психотерапевтом, який допоможе краще розуміти ваші психічні особливості, правильно реагувати на стресові події й ефективно розв’язувати конфлікти в робочому та особистому житті.

Також частиною профілактики є обережне ставлення до традиційного й некоректного сприйняття депресії:

• «Депресія — це не хвороба, бо ж усім іноді буває сумно».
• «Треба більше працювати, тоді на депресію не буде часу».
• «Просто з’їзди у відпустку й усе мине».
• «Кому важко? Тобі важко? А он діти в Африці взагалі голодують».
• «Не можеш упоратися сам — слабак!».
• «От ні в кого серед моїх знайомих немає депресії, тому все це вигадки».

Це може бути небезпечно для вашого здоров’я, а у важких випадках депресії — і для життя. Тому в жодному разі не ігноруйте симптоми, що я описала, і вчасно приділяйте їм увагу. Ваш психологічний комфорт і добре самопочуття — важливі складники яскравого й здорового життя!

Mindfulness — як один зі способів поліпшити психічний стан

Вікторія Горбунова, доктор психологічних наук, психотерапевт, експерт із психічного здоров’я в організаціях, радить застосовувати практику Mindfulness.

Mindfulness — це психотерапевтична техніка, яку розроблено для попередження рецидивів депресії. Вона входить до так званої mindfulness-базованої когнітивної терапії депресії. Сьогодні цю техніку використовують під час лікування багатьох психічних розладів як таку, що дає змогу не фокусуватися на важких думках, налагодити сон і мати позитивніше світосприйняття. Також mindfulness — частина нетерапевтичних програм, як-от розвиток резілієнсу (здатності відновлюватися після психологічних проблем і повертатися до початкової форми після всіх челенджів життя), стрес-менеджменту, розв’язання конфліктів, поліпшення робочого розвитку тощо.

Сьогодні mindfulness практикують і школярі, і менеджери, і депутати. Щодо протипоказань, то вони таки є, якщо йдеться про психотерапевтичне використання техніки, оскільки фокусування на тілесних відчуттях в окремих випадках може зактуалізувати травматичний досвід.

В організаціях mindfulness працює в корпоративних програмах, наприклад з розвитку організаційного й індивідуального резілієнсу, у стандартизованих mindfulness-базованих програмах редукції стресу, у навчальних проектах (коли частину персоналу навчають як mindfulness-тренерів) і в індивідуальних практиках. Від практикування mindfulness-медитацій у персоналу зростає відчуття власного добробуту і якості життя, а щоденна рутина й хобі починають видаватися вартісними, підвищується задоволення, росте самоповага та здатність витримувати щоденний стрес і лишатися конструктивним у конфліктах.

Серед змін, які відбиваються на продуктивності праці, зауважимо поліпшення комунікативного клімату в організаціях і позитивний вплив на працівників, які ухвалюють зваженіші й обґрунтованіші рішення, можуть виконати більше завдань вищої якості за одиницю часу, здатні фокусуватися на завданнях без прокрастинування та доводити їх до завершення.

Також важливим є зростання здатності до навчання, особливо навчання нового, розвиток прихильності до організації й більша задоволеність самою працею.

Досвід ІТ-компаній

Редакція DOU звернулася до українських ІТ-компаній з проханням розповісти, як керівництво дбає про здоров’я своїх співробітників.

У компанії Intellias проводять тренінги Stress Management, завдяки яким можна вдосконалити свої навички керування стресом, а соцпакет AB Soft містить щотижневі консультації в корпоративного психолога, доктора психологічних наук Тетяни Рожнової.

Турбота про співробітників у Poster ґрунтується на філософії wellbeing. Її суть у тому, щоб підтримувати баланс між фізичним, емоційним і фінансовим добробутом, а також формувати усвідомлене ставлення співробітників до власного здоров’я. У працівників компанії є можливість безпосередньо в офісі отримати безоплатну психологічну консультацію. У штаті компанії є два people partners. Вони проводять індивідуальні психологічні консультації, а раз на три місяці — one-on-one-зустрічі з кожним співробітником, щоб оцінити загальну психологічну ситуацію в колективі й запобігти можливим конфліктам.

У Beetroot восени 2019 року спільно з Urban Space Radio створили цикл програм під назвою «Хтознаяк», присвячених психічному здоров’ю на роботі й поза нею. Щотижня там нова тема й гість студії. Уже говорили про професійне вигорання, особливості сну, токсичні стосунки, mindfulness, культуру зворотного зв’язку тощо. Можна слухати ефір або потім завантажити подкаст отут. У компанії також регулярно проводять серію внутрішніх і відкритих подій про самопочуття на роботі — #beetrootoyourself (якщо швидко прочитати, Beetroot тут перегукується з be true to yourself — будь самим собою).

У Netcracker проводять HR-сніданки — короткі оглядові лекції, які відбуваються вранці й охоплюють найактуальніші теми життя. Одна з найпопулярніших тем останніх років — керування стресом. На цьому заході колеги мають змогу розібратися не тільки з тим, що це за явище, а й отримати набір інструментів і підходів.

Lohika організовує різноманітні тренінги, наприклад Burnout та Emotional Intelligence. Задля збереження work-life balance співробітники мають різдвяні канікули (з 31 грудня до 7 січня), окрім планованих відпусток і вихідних.

А ось що говорять ІТ-фахівці про власний досвід.

Вікторія Павліченко, бізнес-консультант в ІТ:

Юрій Козій, організаційний консультант, керівний партнер компанії AgileDrive:

Наталя Петровська, UI/UX Designer:

Анатолій Шарà, аналітик One Philosophy Group of Companies:

Vladyslav Vcherashnii, Senior iOS software engineer в Softwarium:

Також радимо прочитати інші статтіпро вигорання, а ще зазирнути на форумі в тему, яку присвячено психології.

Привіт! Мене звати Олена, і я працюю продакт-менеджером у київському офісі компанії N-iX. До цієї позиції я йшла сім років, працюючи в різних компаніях і на різних посадах. Починала роботу в IT як проджект-менеджер в ізраїльському стартапі Waze. Прийшла в цю сферу без будь-якого технічного бекграунду, маючи за плечима лінгвістичну освіту, досвід роботи перекладачем і вільно володіючи англійською й німецькою мовами.

За останні майже дев’ять років я керувала IT-проектами в різних сферах: фармацевтика, охорона здоров’я, електронна комерція та ін. Три роки тому я змінила напрям своєї роботи й від звичайного керівника проектами виросла до менеджера продукту.

У цій статті поділюся власним досвідом роботи продакт-менеджера в аутсорсинговій компанії. Окреслю головні правила життя продакта, які допоможуть як початківцям, так і досвідченим POs (Product Owners), що починають розробку нового продукту.

Image by Paul Garland

1. Продакт-менеджмент — це не романтика

Управління продуктом — це насамперед величезна відповідальність за продукт і роботу кожного, хто до нього причетний, відповідальність за процес загалом і його результат.

Якщо коротко описати мої обов’язки за весь час роботи на цій посаді, то сюди входять не тільки звичні всім market research, vision, roadmap, планування, специфікація, демо тощо. За ці роки я навчилася бути трохи психологом і трохи дипломатом. Доводилося мирити стейкхолдерів, вислуховувати їх у приватній розмові й, головне, чути кожного, не боятися сказати «ні», обстояти власну позицію в розмові з CTO, вислуховувати найнеприємнішу критику й фідбеки від клієнтів.

2. Будьте готовими до недовіри з боку клієнта

Якщо говорити про продакт-менеджмент в аутсорсингових компаніях, то передусім варто зауважити, що дуже мало клієнтів готові довірити таку роль позаштатному працівникові — людині, яка не знає всіх прихованих сторін їхнього бізнесу, не вариться в цих реаліях щодня, не знає ринок і клієнтів так добре, як штатні працівники компанії.

Перше, з чим я зіткнулася на посаді продакт-менеджера в аутсорсинговій компанії, — це небажання клієнта довіряти долю продукту людині, яка знаходиться локально в іншій країні, не є частиною корпоративної культури, не знає сферу бізнесу так досконало, як вони самі, і, якщо копати зовсім глибоко, має зовсім інший менталітет, підхід до роботи та ін.

Відчуття було, наче тебе взяли на роботу, скажімо хірургом, дали набір власних інструментів, кабінет, але до хворих не пускають. Тебе помістили в скляну кімнату і позбавили будь-яких контактів з пацієнтами та доступу до історій їхніх хвороб :)

Проте той факт, що я знаходилася поряд з командою розробників, мав безліч плюсів:

• Тісна щоденна комунікація з командою дозволяла мені краще контролювати якість продукту.
• Робота з прихованими ризиками була значно ефективнішою, адже я з перших вуст чула про складнощі й блокери в розробці та корегувала план розробки з огляду на ці ризики.
• Щоденне обговорення різних варіантів імплементації фічі дозволяло мені вибрати найоптимальніший шлях її реалізації.
• Я намагалася мінімізувати блокери в команді розробки і завжди вчасно надавала уточнення на вимоги, а також інформувала про зміни в стратегії та повідомляла про фідбеки клієнтів.

Я завжди слідкую за тим, щоб кожен розробник був частиною процесу, цілковито усвідомлював усе, що відбувається, і добре розумів рішення, які я ухвалюю. Цього часто не роблять продакт-менеджери з боку замовника. Усі ці фактори роблять процес розробки продукту в аутсорсі значно ефективнішим, швидшим і якіснішим.

Якщо ви все ж таки змогли «продати» себе як спеціаліста й клієнт готовий довірити вам найпотаємніше, що в нього є — продукт та інвестиції, — то знайте, що це всього лише початок. Попереду вас чекає безліч випробувань.

3. Вам доведеться щоразу починати з нуля

Щоразу, коли я починала роботу над новим продуктом, усі знання домену й роки досвіду роботи в конкретній сфері зводилися нанівець. Мені доводилося починати спочатку: вивчати новий ринок, клієнтів і сферу загалом. Це складно й дуже страшно, бо ти маєш за досить короткий час стати експертом в абсолютно новій сфері.

Проте завдяки цим складним умовам, з часом я здобула безліч нових знань у різних галузях — наприклад, отримала безцінний досвід в сфері охорони здоров’я в США й Канаді. Пройшла сертифікацію HIPAA, глибоко дослідила основні вимоги стосовно безпеки даних пацієнтів (PHI), а потім перейшла на новий проект — і знову все спочатку :)

4. Вивчіть сферу до старту проекту

Якщо ви хочете створити новий або вдосконалити наявний продукт, ви маєте бути певними, що ваше рішення відповідає потребам ринку, насправді розв’язує актуальні проблеми та відповідає очікуванням кінцевих користувачів.

Перше, що я роблю ще до старту проекту, — вивчаю сферу, у якій маю працювати, досліджую ринок і користувачів. Здебільшого я пропоную розпочати проект із Discovery-фази й зібрати достатньо інформації для повного розуміння умов ринку, перш ніж презентувати vision продукту та будувати роадмапу.

Ваш список справ на перші 30 днів роботи:

• Зрозуміти бізнес.
• З’ясувати, які ваші цілі.
• Дізнатися, що вже було зроблено до цього часу.
• Познайомитися з клієнтом і знайти потрібних людей.
• Зрозуміти технічний стек.
• Нічого не змінювати (поки що).

5. Переконайтеся, що ви отримали доступ до всієї інформації

Коли ви починаєте роботу над новим продуктом з новим клієнтом, спочатку вам буде досить складно отримати доступ до інформації й потрібних людей.

Пригадую перші місяці роботи на посаді продакт-менеджера. Я тоді не отримувала потрібної інформації, не володіла нею й дуже часто вона просто проходила повз мене. Моєю помилкою на старті роботи було те, що я зосередила всю комунікацію на одному стейкхолдерові. Це стало основним блокером і проблемою надалі, адже ця людина була недостатньо поінформованою, щоби надати мені всю необхідну для ухвалення рішень інформацію, була компетентною не в усіх напрямах, а також через заклопотаність часто не виходила на зв’язок.

Якщо ви не хочете відчувати себе розгубленими й некомпетентними, почніть свою роботу з побудови правильної комунікаціїта пошуку необхідних джерел інформації.

З досвідом я виробила універсальний підхід до побудови такої комунікації й ще на старті нового проекту я будую тісну взаємодію з багатьма спеціалістами:

• З ключовими стейкхолдерами, котрі можуть зробити короткий екскурс в історію їхнього бізнесу й поділитися стратегією розвитку компанії та цілями.
• З відділом маркетингу, що може надати дані з дослідження ринку й окреслити його потреби.
• З менеджерами по роботі з клієнтами, які точно знають, що потрібно наявним клієнтам і як зробити їх більш щасливими.
• З відділом продажу, фахівці якого підкажуть, як привабити потенційних клієнтів і які фічі будуть добре продаватися.

6. Знайте своїх стейкхолдерів

Ідентифікуйте стейкхолдерів на початку роботи. Знайдіть тих, хто зацікавлений у продукті, над яким ви працюєте. Проведіть інтерв’ю та дізнайтеся про їхні проблеми та кінцеву мету у користуванні продуктом.

На початку свого шляху я часто зіштовхувалася з проблемою, коли мені давали понад 50 контактів різних осіб, представляючи їх стейкхолдерами :) Звісно, працювати з такою групою людей дуже важко й неефективно. Тому необхідно познайомитися з усіма й визначити ключових людей, котрі готові брати активну участь у розвитку продукту, насправді володіють потрібною інформацією й будуть корисними, а решту просто додати до списку тих, кого потрібно час від часу інформувати про статуси та ухвалені рішення.

7. Поясніть вашу роль та обов’язки

Може так статися, що до вас будуть ставитися як до виконавця, а не фахівця, що приносить користь та ухвалює рішення. Це типове ставлення до продакт-менеджера в аутсорсі.

На поточному проекті я зіткнулася з такою проблемою. Оскільки була новим працівником і не входила до штату компанії клієнта, стейкхолдери спершу сприймали мене просто як ту, хто уважно їх слухатиме й передаватиме в роботу всі їхні запити. Дехто навіть плутав мою роль і в переписці просто називав мене розробником :)

Як я вирішила цю проблему:

• обговорила ситуацію з CTO компанії;
• презентувала йому своє бачення взаємодії зі стейкхолдерами;
• чітко окреслила мої очікування від взаємодії з ключовими людьми компанії;
• запропонувала структуру процесу комунікації з ними.

Далі, за підтримки CTO, я презентувала цю стратегію власне стейкхолдерам, а технічний директор зі свого боку зауважив, що кожен має право давати інсайти для розвитку продукту, проте я як продакт-менеджер — єдина людина, яка ухвалює кінцеві рішення.

8. Пропонуйте свою допомогу

Якщо ви хочете знати, що відбувається в компанії, але люди ще не достатньо довіряють вам як професіоналу — запропонуйте свою допомогу та експертизу. Продемонструйте лідерські навички, як-от уміння слухати, відкрито комунікувати й ухвалювати рішення.

Я, наприклад, залюбки ділилася досвідом постановки OKRs із клієнтом, який тільки почав впроваджувати цю практику у своїй організації, а також провела кілька воркшопів з упровадження Lean-методології з іншими продакт-менеджерами компанії-замовника.

Візьміть собі за правило відвідувати всі стратегічно важливі зустрічі й бути активним. Обов’язково діліться своєю точкою зору після того, як вислухали всіх інших. Так ви продемонструєте свої знання та професіоналізм. Оберіть позицію активного учасника, а не тихого слухача.

9. Розвивайте емоційний інтелект

Щоб будувати міцні стосунки з клієнтом і знати, як боротися з ризиками й перешкодами в процесі створення успішного продукту, продакт-менеджер повинен мати високий рівень емоційного інтелекту. З досвідом я навчилася бути холоднокровною, не переходити на особистості навіть під час найзапекліших дискусій, а також з гідністю сприймати критику й бути відповідальною за провали.

Тут, звичайно, усе дуже індивідуально. Хтось спокійний від природи, а я, наприклад, дуже емоційна. У моєму випадку це був довгий шлях, який включав у себе і роботу з психологом, і самостійне вивчення психологічної літератури, і тренінги з публічних виступів, і попередній досвід роботи усним перекладачем, що теж навчив бути емоційно зібраною й добре пристосовуватися до стресових ситуацій. Навіть банальний спорт і медитація можуть бути непоганим інструментом для розвитку емоційного інтелекту. А ще дуже раджу записувати всі ваші зустрічі зі стейкхолдерами чи будь-які інші публічні виступи, а потім переглядати й аналізувати свою поведінку, тембр голосу та вміння слухати. Бо іноді, поглянувши на себе збоку, дуже легко визначити слабкі сторони і пропрацювати їх у майбутньому.

10. Перетворіть неподатливих стейкхолдерів на союзників

Не бійтеся спілкуватися зі складними людьми. Часто такі люди гратимуть роль «адвокатів диявола» під час зустрічей і безпричинно відхилятимуть будь-яке з рішень, що ви пропонуєте.

У моїй практиці траплялися різні варіанти розвитку відносин з такими людьми. На початку кар’єри я сприймала їх тільки як ворогів, і вони добряче псували мені життя й нерви. Тепер же я з легкістю перетворюю їх на союзників та використовую їхні коментарі як джерело нових ідей та інсайтів. У налагодженні стосунків з такими людьми вам якраз допоможуть емоційний інтелект (див. попередній пункт) і вміння знаходити індивідуальний підхід до кожного.

11. Будьте переконливими та підготовленими

Наполегливим стейкхолдерам замало вашого слова як професіонала.

Попри 9-річнийдосвід роботи, я жодного разу не дозволила собі прийти на зустріч непідготовленою чи відповісти на запит стейкхолдера простим «ні», без обґрунтувань і пояснень. Я завжди маю напохваті конкретні докази: дослідження ринку, технічну оцінку й відгуки кінцевих користувачів. Стейкхолдери завжди мають розуміти, як ви дійшли певних висновків і чому ухвалили конкретне рішення. Тоді вони не потребуватимуть додаткових переконувань чи дискусій.

12. Залучайте ключових стейкхолдерів на кожному етапі (і чим раніше, тим краще)

Зробіть так, щоб ключові стейкхолдери розуміли: вони є важливою частиною процесу. Допоможіть їм відчути, що їхні ідеї беруть до уваги, а їхня участь є важливою для отримання якісного результату. Не чекайте, поки вони прийдуть до вас із запитаннями про те, що зараз відбувається з продуктом. Організовуйте регулярні бізнес-рев’ю-мітинги, демосесії, обговорюйте з ними пріоритети й презентуйте проміжні рішення.

Для себе я розробила ідеальну схему взаємодії зі стейкхолдерами:

• зустріч для обговорення пріоритетів (ітераційно);
• презентація скоупу;
• презентація дизайну;
• огляд фідбеків від реальних користувачів;
• регулярні рев’ю й демосесії наприкінці кожного спрінту;
• solution демомітинги;
• воркшопи, присвячені плановому релізу.

З таким підходом стейкхолдери отримують навіть більше інформації, ніж їм насправді потрібно :)

Зате я завжди впевнена, що за півроку розробки я не почую від когось із них, що ми зробили непотрібний продукт чи результат не відповідає їхнім очікуванням.

Цей самий підхід застосовуйте й до кінцевих користувачів продукту. Ваша мета — ще на ранніх етапах налагодити зворотний зв’язок з користувачами й знати, що ваш продукт продаватиметься.

13. Будьте терплячими

Завжди зберігайте спокій і терпіння. Усе вийде, якщо ви будете розвивати професійні навички та докладати зусиль. Зуб даю, з часом вам ставатиме тільки легше, і якщо ви збудуєте ідеальний процес, то за півроку чи рік він працюватиме на вас.

Якщо вас не лякають труднощі й ви кайфуєте від процесу не менше, ніж від кінцевого результату, якщо все життя присвячуєте власному вдосконаленню та вивченню нових сфер, ця робота для вас.

Этим летом я вместе с командой Dev-Pro побывал в командировке в Уганде. Впечатлений оказалось много, поэтому о подготовке, транспорте, жилье и еде — написал отдельную статью. Здесь же расскажу об особенностях местного бизнеса и менталитета. В статье не будет деталей, названий компании и имен, они под NDA. Но будет много интересной информации для тех, кому нужно в том или ином виде работать с Африкой.

Начать следует с двух важных тезисов:

1. Решение ехать в Уганду было добровольным и вызванным личным интересом.
2. Статья основана на личных впечатлениях от Уганды и не претендует быть единственной истиной. Я допускаю, что где-то может быть гиперболизация, искажение данных или кто-то может не согласиться.

Африка. Бизнес

В Африке перед нами стояла задача помочь компании из сектора микрокредитования улучшить свою работу. Среди улучшений было внедрение новых технологий, часть которых разрабатывается в Dev-Pro. Так я попал в эту поездку.

Перед коллегами стояла задача понять, что происходит с бизнесом, я же должен был разобраться с технологиями. Наша общая задача — изучить, как сейчас работает микрокредитование в Уганде и в Африке в целом, понять, как наш продукт может помочь.

Микрокредитование в Африке

Мы изучали именно эту сферу — очень популярную в Африке и других развивающихся странах. Идея в следующем: вы решаете делать бизнес, кто-то из вас делает его вместе, кто-то индивидуально. Всем нужны деньги на развитие. Вы собираетесь в группу около 15 человек — всей деревней, например. Каждый из вас делает питчинг своей идеи, рассказывает, для чего ему деньги и как он планирует их возвращать. После каждого питчинга ваша группа голосует, готовы ли вы поверить в этого человека и его дело. Таким образом собирается портфель группы и передается на рассмотрение в кредитную организацию.

Затем представитель кредитной компании, он же кредитный офицер, приезжает в деревню, чтобы собрать информацию по каждому заемщику, и документирует заявку. Здесь уже работают обычные процессы кредитования. Когда информация собрана, кредитный комитет рассматривает группу целиком: он может одобрить все запрошенные кредиты, часть из них или изменить суммы. Затем группа собирается, и каждый участник получает запрошенные деньги. А вот за возврат ответственна группа целиком.

Кредиты бывают на 20 или 30 недель. Да, они выплачиваются еженедельно равными частями. Заемщик может заплатить больше ожидаемого, но не меньше. Если один человек не платит — платит группа. Ставка по кредитам варьируется от компании к компании в диапазоне 15-30%.Как правило — не годовых. Даже если заемщик платит вперед, сумма, которую он должен вернуть, не меняется. Например, заемщик получает $100 под 25% — значит, он должен вернуть $125, и не имеет значения, сделает он это за 1, 5, 20 или 30 недель.

Процент возврата — 99%. 1% приходится на исключительные случаи. Группа заинтересована в том, чтобы у нее не было проблем, так как с каждым закрытым кредитом они могут взять следующий на большую сумму. Им выгоднее выплатить долг одного человека, чем разорвать отношения с кредитором. Если пропадает вся группа, остается старейшина деревни, если и он пропал — полиция, потом — страхование кредита. Ну, и на крайний случай есть залог — в нем обычно холодильник, телевизор, радио, коза.

Кредит на одного человека стартует с $80, что эквивалентно 300 тысячам угандийских шиллингов. Имея за плечами 3-4закрытых кредита и хорошую бизнес-идею, можно получить до $300.

Только в Уганде существует несколько десятков организаций, работающих по этой модели. Самая крупная компания, BRAC, имеет более 200 тысяч клиентов.

Про местный малый бизнес

На что же тратятся кредитные деньги? Основные бизнесы заемщиков: ритейл-магазины, кафе и рестораны, секонд-хенд, аграрная сфера (выращивание овощей, бананов).

Кредитные деньги для них — возможность развития, не что иное, как инвестиция.

Примеры статей расхода: усовершенствование оборудования или закупка товаров для сбыта. $200 — на покупку поливалок или партию одежды из Европы более чем достаточно.

Очень круто, когда клиенты начинают сотрудничать, и человек из аграрной сферы поставляет продукты владельцу кафе, а третий снабжает их посудой. Ну и все всем продают бананы, какие угодно и где угодно.

90% клиентов — женщины. Это особенность местного менталитета: именно женщина заботится о благополучии семьи, доходе, образовании, здоровьи детей. А семьи большие — обычно 3-4 ребенка.

Про три реальности

Мы долго не могли подтвердить поездку, до последнего работая над её агендой. Перед прибытием она была одной, в конце первого дня — совсем другой.

Подготовка к поездке

К поездке мы готовились заранее, до последнего не зная, состоится ли она, но терять время, а потом блокировать работу не хотели. Еще за два месяца мы решили, что попробуем разобраться в происходящем в телефонном режиме, начав с двух звонков в неделю.

План был прост, а потому красив: собираем максимум информации до поездки — и по ходу поездки имеем чек-лист и подтверждаем полученную информацию.

Уже после первой недели созвонов африканские коллеги выслали нам огромную пачку документации, и мы поняли, что нужно глубоко нырнуть в нее, и только после этого продолжать диалог. Двигались итерациями по две недели: изучали, структурировали, описывали, созванивались, обсуждали, правили.

Таким образом, перед поездкой у нас действительно получилось описать процессы и подготовить достойный чек-лист.

Интересно, что во время подготовки мы делились промежуточными результатами, диаграммами, матрицами. А по приезде увидели их в формате баннеров на стенах в офисе. Было приятно.

Теория VS практика

Первой активностью по приезде стало наблюдение. Мы приехали в офис и наблюдали за работой, за тем, что делает каждый сотрудник. Затем отправились в поля на встречи с группами заемщиков и смотрели, как все происходит. Мы практически не задавали вопросов — просто наблюдали, учились, не комментируя.

Уже на половине первого дня в полях мы поняли, что обо всем описанном ранее можно забыть. Наши изыскания имели мало общего с реальностью.

Но мы все равно полностью провели этот день на выезде.

Путаница и недостаток информации

После полей, имея багаж полученных знаний, мы вернулись в офис и принялись разговаривать с сотрудниками. Мы задавали вопросы о том, чем занимается компания, как работает тот или иной процесс, какие задачи у сотрудника, как выглядит его день.

Каждый раз, задавая один и тот же вопрос разным людям, мы слышали новые ответы. Разными словами одному человеку — опять неразбериха. А кроме того, все, что мы слышали, не соответствовало тому, что мы видели на практике. Как так-то?

Точнее, информация коррелировала и с собранной перед поездкой, и с увиденным на практике. Совпадали ключевые слова, но то и дело менялись детали, порядок был непонятен, ответственные тоже.

Бывало, что человек заканчивает рассказ о процессе, ты переспрашиваешь, точно ли все он назвал, он подтверждает. Потом, например, ты показываешь фото документа, который видел вживую, и спрашиваешь, на каком этапе он используется. И тут оказывается, что половину процесса вы не обсудили.

В какой-то момент мы поняли, что нет смысла дальше разбираться, как действует компания сейчас — нам есть над чем работать.

Состояние бизнесов

Слоган местной строительной компании — There is so much to do. В целом, на этом можно заканчивать этот пункт. Но перейдем к деталям.

Ручной труд

Техника используется редко, будь-то компьютер или газонокосилка. Техника — дорогая, труд человека — дешевый. Это в целом свидетельствует об уровне развития страны. Ручной труд начинается с подметания дорог и заканчивается огромными стопками рукописной документации, бумажной бухгалтерией и полным отсутствием автоматизации, дублированием информации и действий по 3-4 раза.

Технологии

Мы общались с различными местными IТ-компаниями. Говоря о наших запросах и проблемах, в ответ всегда слышали — их продукт именно то, что нужно. В какой-то момент мы поняли, что все не может быть так складно, и начали просить демо. Тут-то все и стало на свои места. Как говорится, доверяй, но проверяй.

Дело в том, что уровень софта, к которому они привыкли, очень низкий. Местные продукты похожи на те, какими нам доводилось пользоваться в далеких 2000-х.Если бы визуальная часть была единственной проблемой, с этим можно бы работать. Но они совершенно не продуманы с точки зрения продукта и полны багов. Добавляем сюда документацию на 100 страниц — и использование превращается в сплошную боль.

Тут получается замкнутый круг: новые провайдеры не хотят делать софт, так как на него нет спроса, уже существующим софтом не пользуются, потому что он для этого не предназначен. Заграничные компании не заходят — не могут конкурировать по местным ценам.

Но у местных компаний есть большой плюс — саппорт. Не нужно писать тикет, достаточно позвонить, и через полчаса к вам в офис придет специально обученный человек и решит проблему. Или не решит.

Интернет

Он очень дорогой. Местным компаниям дешевле развернуть локальную сеть внутри страны, чем гонять трафик на сервера Google и Amazon. Софт работает только во внутренних сетях, качество соединения оставляет желать лучшего.

Для простых потребителей доступен домашний проводной интернет качества, близкого к ужасному — 2-3 мегабита.

Качество мобильного интернета отличное. Здесь LTE, покрытие практически везде. Вот только стоит это $90 в месяц. Помня о суммах кредитов, понимаем, что это удовольствие не для каждого.

Мобильные деньги

Mobile money — местный феномен. Тут важны два фактора:

1. Практически у всех есть какие-никакие телефоны.
2. Простые люди не могут открыть даже дебетовый счет в банке, так как считаются неблагонадежными.

По этим причинам телекомы превратили мобильные номера в платежные карты. И фактически стали банками. На счет телефона можно положить деньги и потом расплачиваться ими где угодно.

Провайдер мобильных денег Pegasus и пример их использования

Используя USSD-меню, можно платить за коммуналку и перекинуть деньги другу. Комиссии при этом космические. Простой P2P-перевод обойдется в 5-20%в зависимости от суммы.

Такие комиссии делают невозможным использование мобильных денег в бизнесе. Но тут на помощь приходит еще один тип компаний — агрегаторы мобильных денег. Они покупают оптовые объемы переводов у операторов и перепродают в розницу. Это позволяет уменьшить комиссию до 2-3%,с чем уже можно работать.

Есть даже тип компаний, выпускающих свои платежные карты, которые можно приобрести только в их сети и платить только в их терминалах.

Выпуск такой карты стоит $1,8, обслуживание — $2,7 в месяц. И это совсем не платиновая карта «Монобанк».

Наш же проект сейчас работает только с наличными, что открывает невиданные горизонты для мошенничества. Переход на мобильные деньги для нас — первый приоритет.

Образование

У ребят очень слабая база. Нужно обучать основам.

Офисы

Не в каждом офисе есть санузел. Наблюдается большая проблема со стульями: каждый раз, когда мы приезжали на встречу, их сносили со всего офиса, чтобы мы могли сесть.

Сидеть за одним столом вдвоем — норма. Стул без спинки — тоже. Про чай, кондиционер и котов на этаже — молчу.

Вторая проблема — экраны для проектора. При том, что они вроде как есть, мы нигде не смогли увидеть, как ими пользуются. Проектор то и дело светит боком на стену любого цвета радуги.

При этом мы были в двух нормальных офисах. Первый — юридической компании, второй — агрегатора мобильных денег. Под «нормальным» понимается место, где удовлетворены базовые потребности, но оно все равно не имеет ничего общего с местами, где мы привыкли работать.

Про менталитет

Вот это, пожалуй, самая интересная местная особенность. Я был так впечатлен открытостью ребят, что написал об этом пост еще во время поездки. Все, с кем общался, были открытые, позитивные, улыбчивые и доброжелательные. Они открыты к обучению и изменениям. Мне не встретилась ни одна «звездочка», кто бы не хотел менять свое мнение. Люди очень простые, им не тяжело сказать «привет» и спросить как дела, без малейшего намека на лицемерие. Тебя всегда выслушают и помогут. Здесь легко найти общий язык и приятно работать вместе.

И все, с кем виделись, были очень опрятные. А простые жители хлопали, когда узнавали, зачем мы здесь. И это вопреки всем сложностям. Хотя, если выехать в деревню в Украине, то жизнь не многим лучше. Но здесь мы в столице. А еще есть забавная культурная особенность. Когда собеседник хочет показать, что слушает тебя — делает протяжной звук «м-м-м». По началу это выбивает из колеи, через пару дней уже сам мычишь.

Впрочем, у этого есть и обратная сторона: местные не могут отказывать человеку с первого раза. Это считается дурным тоном.

Для нас это означает следующее. Мы приехали на неделю, обсудили наши планы, задачи и дальнейшие шаги, подтвердили их. Спустя неделю после возвращения нам принялись то и дело звонить и оспаривать решения: мол, это не совсем то, чего хотелось бы, а это будет неудобно. На почту каждую неделю приходило письмо в таком духе.

Также в Африке не любят большие встречи, здесь предпочитают договариваться один на один. Что не очень удобно, когда вы работаете командой.

Английский

Австралийскому акценту далеко до угандийского. Первый день сложно, потом привыкаешь. При этом все переговоры B2B ведутся на английском, даже если обе стороны знают местный. У руководителей он, как правило, хороший, но коммуникация с простыми работниками — непростая задача.

Идеи

Заниматься в Африке можно чем угодно. Если взять любое направление бизнеса, то есть два варианта происходящего: монополия или ничего.

Монополии, как правило, устанавливают цены, какие им угодно. Взять, к примеру, комиссии мобильных денег или цену интернета. Но европейскому оператору сюда не зайти — не пустят регуляторы, у которых все хорошо с местными компаниями.

А для малого и среднего бизнеса — благодать: тут нет ничего. Можно делать что угодно: хоть велосипедами торговать, хоть лаваши печь, хоть микрокредиты давать.

Дальнейшие планы

Нельзя так просто взять и оцифровать Уганду. Если привезти последние технологии с бардаком в процессах — это не заработает. Сейчас мы заняты перезагрузкой процессов: убираем лишнее, максимально оцифровываем, делаем прозрачным все, что можем. Потом отправимся обратно — внедрять изменения. Мы неоднократно слышали, что внедрять нужно только лично. Для себя поставили дедлайн в три месяца для первой итерации.

План есть, дальше будем корректировать по ходу реализации.

Выводы

Работая с Африкой:

1. будьте готовы к разнице менталитетов;
2. не верьте словам и обещаниям. Верьте только в то, что видите сами;
3. даже не пытайтесь ничего делать сами — ищите местного партнера;
4. по возможности встречайтесь лично. Если нет возможности — ищите. Здесь это важно;
5. инвестируйте в обучение;
6. не работайте с наличными.

Удивительно осознавать, насколько у нас много технологий. Мы их просто не замечаем. Понимаешь всю их силу, только лишившись — когда видишь папку документов и таблицы на бумаге. В этом случае даже самая простая Google-таблица моментально обеспечит положительный результат.

Привет! Меня зовут Ян, и я работаю в сфере ИТ с данными более 10 лет — начиная с телекомов и заканчивая финансами и текстовыми корпусами (text corpus). Работая над одним из своих личных проектов, а именно над AI.Decider — системой помощи принятия ежедневных решений для обычных пользователей, я проанализировал огромное количество информации о том, как на самом деле люди принимают решения. И хотя проект еще далек от совершенства и ожидает нескольких пивотов, накопленная информация, которую я структурировал в этой и последующих статьях, может быть полезна не только в сфере принятия решений, но и всем, кто работает в области User Experience; а это, как мы знаем, достаточно широкая область применения.

Никого на ДОУ не удивит утверждение о том, что мозг — очень сложная штука, до конца не исследованная и потому очень легко манипулируемая. Этой теме и посвящена моя серия статей, в которой я ни в коем случае ничего не изобретаю, но агрегирую знания из множества источников, посвященных копирайтингу, поведенческой экономике и UX. Буду рад, если в комментариях вы пометите книги, в которых уже встречали эти методы и концепты.

Для того чтобы поверхностно описать и использовать методы манипуляции пользователем в сферах восприятия и принятия решений, на нашем уровне нет необходимости анализировать мельчайшие подробности работы мозга, да мы и не сможем. Вспомним утверждение в скандально известном НЛП: «Карта не есть территория».Нам будет достаточно использовать очень простые модели, такие как «Система 1 + Система 2» Канемана, или более детальную модель из трех виртуальных подсистем мозга — «Логика + Эмоции + Инстинкты», известную как APET.

Методы, которые упоминаются в статье, применимы к различным форматам подачи информации, к одним больше, к другим меньше. Подумайте на досуге, как именно вы могли бы их применить в своих проектах.

Ну что же, приступим!

Дисклеймер.В современном мире, где описанные мной и похожие манипуляции применяются ежесекундно на всех уровнях, от бытовых до политических, очень сложно оценить этичность таких манипуляций; посему этот вопрос я не буду рассматривать в статье. Как по мне, зависит от того, какой товар вы собираетесь продвигать; и если он этичен и полезен, нет ничего зазорного в использовании своих знаний для продвижения полезных вещей.

Манипулятивная модель АРЕТ

Модель, изображенная выше, соответствует научной модели APET, построенной нейробиологами, и расшифровывается следующим образом:

• Аctivating agent — это то, над чем вам предстоит поработать в своем продукте после прочтения этой статьи, триггер для воздействия на позитивное решение пользователя. Этот триггер может быть нацелен на одну из последующих (или все) подсистем модели мозга пользователя.
• Рattern matching — инстинктивный поиск паттерна на основании предыдущего опыта пользователя.
• Еmotions — эмоции, которые мы хотим вызвать у пользователей.
• Тhoughts — логические размышления, для которых мы предоставим информацию в случае, если подсистемы Р и Е не сработали. Ваш продукт не должен быть самым лучшим, он должен казаться самым лучшим.

Итак, гопник из 90-хподходит к вам с широкой улыбкой, на ходу протягивая руку, чтобы поздороваться, со словами: «Привет, дружище/сосед/коллега!» и т. д. Он, как опытный разводила, подсознательно использует модель APET, оттягивая включение Системы 2 до того момента, когда жертве уже будет поздно думать.

1. Активатором служит пара позитивных триггеров, которые он вам скармливает: протянутая рука, улыбка, определенные слова.
2. Наша паттерн-система на 100% включается, распознав знакомые паттерны как неопасные, слово «сосед» и протянутая рука — стандартный позитивный активатор для всех нас.
3. Улыбка также задействует наш эмоциональный процессинг — и тут у нас тоже нет признаков угрозы, особенно после позитивных распознанных паттернов.
4. После распознавания паттернов и позитивных эмоций на секунду вам даже может показаться, что вы знаете этого человека. Именно так воздействует на нас Система 1, крича о том, что это знакомый, нечего тут думать. Только потом наша ленивая Система 2 начинает медленно включаться, говоря нам: «Wait a minute...» — и медленно лицо, кажущееся знакомым минуту назад, становится совершенно незнакомым и проявляется противоречие между поведением гопника и тем фактом, что это незнакомец... Но уже поздно =)

Система 2. Логика

Известный поведенческий экономист Даниел Канеман разделяет наш мозг на две условные подсистемы — быструю и медленную, трудолюбивую и ленивую, Системы 1 и 2. В других упрощенных моделях очень схожее разделение:

• Система 1 = эмоции + инстинкты;
• Система 2 = логика = когнитивное мышление.

Мы начнем рассмотрение своих манипуляций с логической Системы 2, самой медленной, ленивой и точной подсистемы нашей модели мозга (и самой близкой программистам по духу). Это немного нестандартно, так как эта подсистема последней принимает участие в принятии решений, а иногда и просто дремлет, отдавая бразды правления Системе 1. Зато есть очень много методов, которые применимы в текстовом общении с пользователем (через различные интерфейсы, такие как веб-страницы), да и самое вкусное я оставлю для следующей статьи.

Наша задача при воздействии на Систему 2 — логику очень проста: заставить пользователя воспринимать информацию, которую мы ему предоставляем в том или ином виде, как более убедительную, чем у наших конкурентов или чем та, которая окружает пользователя. Когнитивная система ищет логику и убедительные «факты» в той информации, которую вы ей скармливаете. И если вы предоставите ей убедительные доводы, которые выглядят (но не обязательно являются) правдивыми, этого будет достаточно для того, чтобы выиграть пару лишних очков в гонке за клиентом.

Примеры можно увидеть по отдельности ниже для каждого из предложенных манипуляторов. Для иллюстрации псевдологичных рассуждений вспомните диалог из фильма «Трасса 60», когда Гэри Олдмен рассказывает главному герою о том, что всю жизнь прожил без члена и что «мир становится другим, когда не приходится постоянно думать о сексе и сексуально на все реагировать». Звучит логично, не так ли? Но главный герой ловит лепрекона на этой лжи для Системы 2: откуда тому знать, как живется с членом, и как он может сравнивать с чем-то то, с чем никогда не жил?

Правило трех

Что это. Самый популярный метод, который вы можете встретить буквально везде.

Не верите? Откройте веб-сайт Appleи узрите! Вторая строчка в топе написана именно с использованием этого метода:

Этот же метод вы можете встретить везде: Sex & Drugs & Rock’n’Roll. Хороший, плохой, злой. Вера, надежда, любовь. На старт, внимание, марш. Заходят в бар русский, украинец и американец. Отец, Сын и Святой Дух.

Почему работает (теории).

• во-первых, 3 единицы — это минимальное количество, необходимое для определения последовательности и систематизации;
• во-вторых, средний элемент уравновешивает два других (см. Баланс в этой же статье).

Рифмы

Очень много методов из этой статьи более эффективны в английском языке, нежели в русском и украинском, но параллели найти можно. Если правило трех идеально для донесения до пользователя информации в краткой убедительной форме, то лучше рифмованного слогана вам не найти. Стоит использовать рифмы в том случае, если вы хотите заставить пользователя запомнить ваше утверждение.

«Жиллет» — лучше для мужчины нет! Fake it till you make it! Hot or not? Вилкой в глаз или....

Полезные ссылки:

• подборка различных типов рифм на английском языке;
  
• подборка синонимов и антонимов.
  

Баланс

Идеи, которые мы хотим донести до пользователя, должны выглядеть сбалансированными; и неважно, есть ли баланс на самом деле или нет.

Некоторые структуры баланса в речи: «Не это..., а то», «Или» («Быть или не быть?»), «Или..., или» («Или с нами, или против нас»).

Почему работает (теории).

Перспективы

У большинства пользователей нет фиксированной точки зрения на множество вопросов. Продвигая свой товар и сталкиваясь с отрицанием либо непониманием, подумайте, с какой точки зрения для пользователя ваши плюсы будут более убедительны. Ваша задача — подобрать наиболее убедительную перспективу оценки либо описания вопроса.

Два важных фактора, которые идут в ногу с этим методом:

1. Если вы заставите пользователя единожды сказать да, ему будет легче согласиться с вами во второй и третий разы.
2. Для перспективы важны обстоятельства того, где и когда вы ее меняете для пользователя. Спортивные залы лучше всего рекламировать в конце или начале года.

Option 1: Join Amazon Prime.
Option 2: No thanks, I do not want fast, free shipping (вот это поворот!).

Цифры

Жонглирование цифрами и их представлением в том или ином виде — наиболее знакомый всем вариант манипуляций. Изменение масштабов на графиках, переход от абсолютных к относительным величинам и наоборот, you name it.

Работая с цифрами, важно понимать несколько простых принципов:

1. Найти наиболее выгодные точки сравнения. ЗП директора — 4,4 млн, VS ЗП директора — в 120 раз выше ЗП сотрудника, VS ЗП директора составляет лишь 0,5% от прибыли компании. Это то же самое, что и метод перспектив, но с цифрами.
2. Если нет задачи заморочить голову пользователю, не надо топить его в море цифр. Выберите наиболее убедительные и выгодные цифры для презентации.
3. Используйте графику там, где возможно.
4. Сами по себе цифры никому не интересны, они должны рассказать историю пользователю.
5. Задайте ритм. Obama: Increase capital gains and dividends taxes from 15 to 20 percent for those making more than $250,000 (couples) or $200,000 (single).

Краткость

Будь краток!

Иногда очень сложно сформулировать то, что мы хотим от пользователя, в короткой прицельной формулировке. Оно стоит того, так как наиболее успешные короткие выражения, которые требуют от пользователя действий, впоследствии стают стандартами в индустрии.

Подумайте, как долго пришлось бы объяснять пользователю, что делает эта кнопка, без этого короткого запоминающегося выражения.

Антипаттерны Системы 2

Если уж вы включили Систему 2 у пользователя, не предоставив ярких эмоций и знакомых паттернов, которые мы рассмотрим в следующей статье, будьте готовы к серьезным проблемам в том случае, если вы будете неправильно к ней обращаться. Исключение — только если ваша задача — загрузить мозги клиента, чтобы он согласился на что угодно, лишь бы вы отстали.

1. Слишком много опций для выбора (парадокс выбора).Система 2 думает, сопоставляет и принимает сложные решения в отличие от Системы 1 — не надейтесь на быстрый и импульсивный выбор. Пример:попросив Систему 2 выбрать между восемью различными вариантами конфигурации хостинга, не надейтесь на быстрое и выгодное вам решение. Ведь ничего не выбрать — это еще одна опция, которая есть у пользователя, и Система 2 ею воспользуется, если пользователь не сможет прийти к однозначному ответу, держа все опции в голове.
2. Заставить пользователя сравнивать неоднородные опции.Если вы предоставляете пользователю выбор, сведите его решение к выбору значений одних и тех же переменных, иначе рискуете остаться с универсальным выбором пользователя ничего не выбирать. Пример:невозможно сравнить три опции хостинга между собой, используя разные характеристики: Cores 2×2.1 GHz VS Memory 2 Gb VS Bandwidth Cap 2 Tb.

Система 1 — эмоции

Этот тип манипуляций сложнее всего использовать в нашей сфере: он требует наивысшего мастерства. Несмотря на это эмпирически подтверждено множество раз, что эмоции играют важную роль в выборе продукта. Мы все чаще слышим словосочетание «эмоциональный интеллект продукта». Поэтому давайте ознакомимся с типами эмоциональной манипуляции, и, возможно, в будущем вы сможете использовать тот или иной подход к своему продукту. Но для начала рассмотрим гормональный коктейль, который бурлит в каждом из нас.

Гормональный коктейль

Наиболее известные гормоны, связанные с нашими эмоциями:

• дофамин — нейромедиатор, который служит важной частью «системы вознаграждения» мозга, поскольку вызывает чувство удовольствия (или удовлетворения), чем влияет на процессы мотивации и обучения;
• серотонин — нейромедиатор, который часто называют «гормоном счастья». Он вырабатывается в организме в моменты экстаза, его уровень повышается во время эйфории и понижается в депрессии. Похвала и лесть вызывают выработку серотонина;
• окситоцин — «гормон единства», который вызывает чувство удовлетворения, снижает тревогу и обеспечивает чувство спокойствия рядом с партнером. Используя МЫ вместо Я, мы способствуем выработке окситоцина и позитивных эмоций;
• кортизол — гормон стресса. Психическая система человека подает сигнал выбросить кортизол в кровь при негативных чувствах, таких как ревность и зависть. Таким образом, психическая система воспринимает ситуацию, провоцирующую негативные чувства, как угрозу и запасает энергию для ее устранения.

Персональные истории

Хорошая история манипулирует нами с помощью нескольких гормонов одновременно, например:

• Хороший образ героев вызывает прилив окситоцина, когда мы соотносим свою личность с личностью героя благодаря общим действиям, ситуациям и поступкам.
• Хорошая дилемма или проблема как источник напряжения способствует продуцированию кортизола и вовлекает в сюжет. Именно кортизоловое недоразумение остается у нас после просмотра последнего кадра фильма «Начало», так как развязки мы так и не получили и гештальт не закрылся у тех, кто увлекся сюжетом ленты.
• Хорошая развязка способствует продуцированию дофамина как вознаграждения за то, что мы завершили историю. Я прямо физически почувствовал, как мне не хватает дофамина в конце фильма «Начало» =)

Самый мощный инструмент — персональные истории, которыми очень много публичных людей делятся с публикой. Часто мы недоумеваем: «Зачем ты раскрываешься перед всеми, Джефф Б.?» Но, поверьте, это очень продуманный ход.

Этот тип манипуляций очень сложно внедрить в коммуникацию с пользователями, хоть и возможно. Использую зарисовки для ваших use case и баннеров.

Слова-сущности (образы)

Что, уже, небось, заснул, дорогой читатель, почитывая эту монотонную статью? ОК, попробую тебя разбудить, добавив шокового контента для бодрости.

Если ты не социопат, то тебя немного всколыхнуло сочетание таких сильных слов-сущностей, как «мама» и «смерть» в одном предложении.

Слова — это самый очевидный и прямолинейный тип манипуляции нашими чувствами. Влияние даже изолированных слов настолько велико, что позитивные и энергичные слова ускоряют ходьбу подопытной группы в эксперименте в среднем на 10%, тогда как негативные и связанные со старостью — замедляют на 10%. И это даже без контекста.

«Мама», «любовь», «смерть», «дети» — мощные слова-сущности, которые однозначно влияют на то, как мы воспринимаем информацию в том или ином виде.

Пример в офлайне — «Сделано с любовьюв Украине». Измените бирку на одежде, добавив лишь одно эмоциональное слово в «Сделано в Украине», и вы частично переведете мозг покупателя из Системы 2 в Систему 1 с последующим позитивным отзывом.

Лесть

Самый подлый метод манипуляции, так как по определению подразумевает ложь по меньшей мере части вашей аудитории с помощью комплимента в их адрес в том или ином виде. Даже откровенная неприкрытая лесть вызывает положительные чувства, омываемые серотонином у пользователей. Что уж говорить о хорошо подготовленной завуалированной лести от мастеров манипуляций? Посему давайте воспринимать лесть как уважение к человеческим чувствам своих пользователей!

Мало кто считает себя хуже среднего в управлении автомобилем или в сексе, ведь правда? =)

Думаете, Apple случайно выпустил бюджетную версию iPhone, которая практически неотличима от обычной версии?

Повторение, повторение, повторение

Мы не будем смешивать повторение паттернов, улавливаемых нашим мозгом на инстинктивном уровне, которые будут рассмотрены в следующей статье, и речевые структуры, которые используют повторение для изображения спонтанной эмоциональной откровенности и, соответственно, часть эмоциональной Системы 1.

Этот прием — лакомая манипуляция для многих политиков, которые с каждым витком повторения все глубже и глубже затягивают вас в воронку той идеи, которую они пытаются донести.

Преувеличение

Преувеличение возбуждает, оно влияет на нашу фантазию в гипертрофированном масштабе и вызывает приток эндорфинов.

Общие ценности

Очень популярный в наше время подход к построению социальных и бизнес-связей на основании общих ценностей в глобальной перспективе. Чаще всего его можно встретить в концепте социальной справедливости (что бы это ни значило для апологетов этого термина). Такой подход легко эксплуатируется с целью манипуляции пользователями. Особенно хорошо работает этот принцип тогда, когда вы интегрируете глобальные ценности в свой бренд (будь то суть или просто игра слов). Вот несколько успешных или просто запоминающихся вариантов:

• Build-A-Bear: Di-bear-sity. Colla-bear-ate.
• Atlassian: Don’t #@!% the customer.
• Google: You can make money without doing evil. The need for information crosses all borders.
• Facebook: Build social value.

Культурные сходства

Мы и наши пользователи являемся продуктом своего опыта. И решения, которые мы принимаем, неотрывно связаны с культурным контекстом своих жизней.

Отображаемая культура в продукте или промоматериалах должна соответствовать культуре основного сегмента пользователей, так как это еще один вид эмоциональной манипуляции, доступный для вас. Особенно хорошо это применимо в случае региональной привязанности бизнеса или товара.

North Face: Walls are Meant for Climbing — отличная отсылка к культуре своей левой аудитории во время анти-Трамп-истерии с идеальной интеграцией в спортивный бренд The North Face.

История

Как видите, эмоциональные манипуляции очень часто опираются на точки соприкосновения с пользователем: общая культура, общие ценности, и, конечно же, у нас у всех есть общая история. Исторические события, и глобальные, и локальные — это одна из отсылок к общему прошлому или взгляду на вещи, то, что может показать пользователю, почему ваш продукт предназначен именно для него.

• История — наши жизни косвенно или напрямую затронули события, предшествующие текущему периоду.
• Недавние события — для некоторых продуктов, особенно таргетированных на более молодую аудиторию, целесообразнее использовать самые яркие недавние позитивные события.
• Мифы — и у вас всегда есть вариант опереться на историю вымышленную. В таком случае вы всегда можете использовать отсылки к мифологии, которая частично стала более «надежной» для нас, чем реальные события.

Связка эмоциональной Системы 1 с когнитивной Системой 2

Как бы мы ни хотели разбить свой мозг на составляющие, это по-прежнему самый сложный орган, который нужно завоевать у покупателя. Будет глупо рассматривать манипулятивные техники по отдельности, не пытаясь объединить их в манипулятивную цепочку. Следующие связки наиболее эффективно применяются в спичрайтинге, но я уверен, что вы сможете найти применение самым выгодным связкам между манипуляторами эмоций и логики и в своем продукте, что бы это ни было и в каком бы формате вы ни пытались манипулировать своим пользователем.

Парочка мощных комбинаций эмоционального и когнитивного воздействия на пользователя:

• ценности + баланс;
• ценности + правило трех;
• повторение + баланс;
• преувеличение + краткость.

Послесловие

Мы часто не задумываемся о том, что такие простые вещи, как гиперболы, правильные слова, определенные конструкции, — инструменты манипуляции, которые способны склонить вас в ту или иную сторону даже в простом общении. Осознав их наличие в повседневной и профессиональной жизни, мы становимся на путь самосовершенствования. А кто сказал, что мы не можем применять эти знания в своих бизнес-начинаниях?

В следующей статье мы приступим к рассмотрению наиболее интересной части мозга, самой быстрой и трудолюбивой подсистемы. Мы рассмотрим инстинктивную составляющую Системы 1 — самого важного покупателя вашего товара. И расширим комбинации воздействия, добавив к эмоциям и логике инстинкты.

За 10 лет работы в IT в качестве HR, COO и консультанта я видела много успешных и не меньше — весьма неудачных примеров работы с командой. С запуском Growth Factory Academyи началом проработки командных процессов среди её участников я поняла, что в большинстве компаний проблемы, а значит — и пути их решения, похожи.

В этой статье я расскажу о создании дружной, вовлечённой команды на основании кейсов из моего опыта и проблем участников академии.

Рекрутинг и HR — существует ли различие

Да. Но в маленьких компаниях эти функции часто выполняет один сотрудник. Разделяйте их и выделяйте рабочее время для каждой.

Мне часто встречается мнение, что любой сотрудник, контактирующий с людьми — и кандидатами, и сотрудниками, и приглашенными лекторами — HR. В небольших компаниях это действительно часто один человек. Но роли, которые этот человек выполняет, отличаются. И важно не путать их, сознательно разделять, выделять время или сотрудника для каждой роли и не требовать от человека то, что не соответствует его роли. И да, девушки, которые вам пишут в личку с приглашениями на собеседование — рекрутеры, а не HR :)

В рекрутинге есть два направления: Researcher и Recruiter.

Sourcer или Researcher — это человек, который прямо сегодня найдёт контакты Senior Java разработчика с опытом в Python, свободно говорящего на эсперанто.

Задача:собирать базу кандидатов.

Риски:может украсть базу, на которую компания потратила много денег и времени.

В одном из HR-отделов под моим руководством работала девушка, пусть будет Катя. Когда она пришла увольняться — попросила не отрабатывать обязательные две недели. Мы пошли навстречу и оформили всё за три часа.

Перед самым уходом Катя задержалась на полчаса, чтобы удалить личные документы с рабочего компьютера и вылогиниться из сервисов. Меня это насторожило, и уже практически в дверях я взяла у нее флешку для проверки. Там оказалась вся наша база кандидатов.

Это было давно, облачные хранилища были не развиты, а Катя не догадалась вынести базу заранее.

Защитить от таких ситуаций может настроенный процесс оффбоардинга сотрудников и строгие NDA.

Recruiter — доброжелательный, общительный человек, который понимает шутки про первый Angular и знает, кто из кандидатов идеально впишется в команду.

Задача:продать проект, компанию, команду, заказчика, культуру кандидату.

Основных направлений работы HR — три: Talent Acquisition, Сommunity Manager, HR Business Partner.

Talent Acquisition — человек, который может разглядеть в первокурснике сеньора, убедить этого первокурсника, что работать нужно именно в этой компании, а еще — регулярно улучшать репутацию компании с помощью разных мероприятий.

В Донецке я работала Binary Studio, и мы были единственной компанией, которая спонсировала .NET User Group. Мы привозили спикеров из Microsoft в Донецк, потому что в нашей компании .NET генерировал больше всего денег, и мы знали, что нам нужно постоянно закрывать вакансии.

Когда я договаривалась с организаторами о спонсорстве — моим единственным условием была форма регистрации. Мне нужны были контакты, которые можно передать рекрутеру, чтобы он приглашал людей на собеседование.

У нас были хорошие результаты от выступлений на ярмарках вакансий и лекций в университетах.

Компания Apriorit отремонтировала и оборудовала техникой несколько аудиторий в техническом вузе в Днепре. Это одновременно и Talent Acquisition, и огромный плюс к репутации компании, и социальная миссия.

Когда студент, прозанимавшись несколько лет за компом с наклейкой Apriorit, получит оттуда приглашение на собеседование — он гораздо охотнее и с положительным настроем на это собеседование придёт. А если сотрудники компании ещё и читают лекции в том же вузе или в отремонтированной аудитории — это заранее делает юные таланты лояльными к данной компании.

Сommunity Managerзанимается только ивентами — внешними и внутренними. Планирует их и заказывает всё необходимое. Ищет спикеров для ваших конференций. Подбирает мероприятия, куда могут поехать сотрудники — в городе, стране и ближайших странах, и организует эти поездки. Продвигает культуру компании среди сотрудников.

Задача:освободить сотрудников от всех организационных хлопот и создать для них комфортную среду.

HR Business Partner — Senior среди HR-менеджеров.

Задача:объединить цели бизнеса и людей. Знать приоритеты заказчиков и подразделений компании.

В ситуации, когда у компании есть деньги или на медицинскую страховку сотрудников, или на курсы английского — он видит общую картину и решает, куда эти деньги направить.

Если нужно поднимать уровень компании и увеличивать продажи — это можно сделать с помощью хорошего английского у сотрудников, и значит, нужны курсы. Если важно привлекать новых сотрудников — важна забота о них, и значит, нужна страховка. А может, в компании уже хорошо с английским, и можно позаботиться о команде просто так.

Построение идеального HR-отдела в компании

В компании менее 30 человек

Все HR-функции может выполнять один человек.

Можно приглашать внешних рекрутеров, но они обычно работают в формате частичной занятости, и собственнику всё равно приходится просматривать собранные рекрутером резюме, выбирать подходящие, собеседовать кандидатов.

Поэтому лучше настраиваться на найм человека в штат — так рекрутер будет более вовлечён и заинтересован в качественном найме, а собственник вместо найма сможет уделять время развитию компании.

Итого, вам нужны:

• 1 HR Generalist;
• 1 Office/Event Manager.

В компании 30-80человек

Компания уже масштабировалась, работа налажена, и наступает этап осознания, понимания и выстраивания процессов, в том числе в найме. Команда, которая собирается на этом этапе, дальше будет работать над вашим брендом, ростом, культурой компании и станет основой отдела по работе с персоналом.

Минимальный эффективный состав команды при таком размере компании:

• HR Director — прописывает процессы и управляет командой;
• 1 Researcher + 1 Recruiter.

В компании 80-150человек

У вас уже есть имя, теперь нужно выстроить HR-бренд, стратегии, бюджеты, определить своё отличие от других сервисных компаний и объяснить разработчику, почему нужно идти именно к вам.

В компаниях такого размера:

• Полезен и оправдан Recruitment-отдел.
• HR-отдел: HR Director, Brand Manager, 3+ HR People Partners.
• Можно сотрудничать с рекрутинговыми агентствами.

Развитие команды

Создание и развитие команды — это далеко не только тимбилдинги в их классическом понимании. Крутую команду можно создать и без походов в паб, а регулярные походы в паб — совсем не гарантия сплочённости коллектива. И уж тем более стандартные подходы не дадут команде мотивацию и желание постоянно расти профессионально.

Когда я работала в Binary Studio, в Донецке, там было мало IT-компаний, и они практически не общались друг с другом. На этом фоне моё желание организовывать конференции, ездить на них и возить туда сотрудников выглядело немного странно. Особенно учитывая, что я пришла туда прямиком из университета.

Первая наша поездка была в Харьков — ближайшую к нам точку с крупными мероприятиями. Собственник отпустил нас с условием, что я еду вместе с разработчиками, чтобы их не захантили. Я и три тимлида купили билеты в одно купе, бутылку коньяка, и поехали.

В этом купе мы и придумали Binary Studio Academy, которая работает с 2011 года. Это обучающая программа для джунов, каждый набор которой собирает по 3500 заявок на обучение при размере компании в 70 человек. Через 9 лет работы академии 60-70%сотрудников компании — ее выпускники, в том числе из самых первых наборов.

Так благодаря одной поездке на мероприятие с тимлидами мы получили важное конкурентное преимущество.

По моему опыту, хорошо работают и такие варианты поощрения команды:

• Выделять сумму на покупку книг или курсов. Мы выделяли $150 в год на каждого разработчика. Использовали всю сумму 27% сотрудников. Т.е. в пересчёте на человека затраты будут гораздо меньше $150, а выглядеть вы будете прекрасно.
• Ездить на внешние тренинги и конференции с последующим докладом на всю команду. Так вы и поощрите сотрудника, и прокачаете его навыки общения и менеджмента. Плюс совместные поездки на внешние мероприятия — отличный тимбилдинг.
• Приглашать внешних тренеров в компанию.
• Собирать ивенты со своими внутренними звездочками-лекторами.

Dev Team Best Practices

Команда, в знания которой инвестируют — мотивирована. Такие сотрудники не хотят уходить. Они понимают, что компания проявляет заботу, имеет планы развития, взаимодействие на всех уровнях. Такое продаётся гораздо дороже. Вы можете не бояться, что сотрудника переманят, потому что выигрываете любое сравнение с конкурентами.

Как вы можете инвестировать в команду:

• Лекции по пятницам или через пятницу — отличный тимбилдинг. Сообщите об их проведении и покупайте попкорн или пиццу.
• Прописанные стандарты кода, документации во внутреннем Wiki, понятные даже новичкам — это гарантия качества для клиентов, которая закладывается во время адаптации сотрудника. Позже эти стандарты обеспечат вам репутацию и очень много денег — в большинстве проектов вы сразу будете делать хорошо.
• Pair programming days — офигенно прокачивают джунов и миддлов, у которых появляется возможность поработать с сеньорами. А если сеньоры достаточно открыты — они тоже могут узнать что-нибудь новое. Наши программисты были в восторге от этих дней, приглашали друг друга, учились на чужом опыте, который больше никак не получишь.
• Разработчики лучше понимали, с какими технологиями работает компания, у кого какой опыт, кто может помочь с оценкой времени или прототипом.
• Code review hours. Это и тимбилдинг, и улучшение качества. Их главная задача — ускорить улучшение качества кода у джунов и миддлов, дать сеньорам возможность обучаться друг у друга и присматривать таланты к себе в команду.
• Плюс после них все знают людей внутри отдела, знают их сильные и слабые стороны, понимают, что им всегда помогут. Люди не хотят уходить — на новом месте они вряд ли найдут такую же сильную, общительную и открытую команду.
• Небольшие внутренние корпоративные проекты. Для них можно собирать отдельные команды, это поможет удерживать персонал и уменьшить загрузку рекрутера.
• Техническая офисная библиотека.

Важно: делать не все и не сразу, нововведения должны быть инициативой команды — вы только подбрасываете идеи. Спрашивайте, что они хотят сделать — большая часть этих активностей происходит в свободное время сотрудников, это взаимодействие вне рабочих рамок, и им должно быть интересно.

Удержание (Retention)

Подходы меняются по мере роста компании.

• 20-40 —близкие, семейные отношения, но с разумной дистанцией — вы же не будете увольнять свою сестру. Сеньоры для джунов и мидлов — непререкаемый авторитет. Их мнение уважают, доверяют им и знают, что к ним можно обращаться с любыми проблемами.
• 40-60 —крутые проекты, лояльность, больше свободы, возможность реализовать инициативы внутри команды.
• 60-100 —регулярные опросы, исследования, внешние оценки и аудиторы, максимальный уровень свободы. Аналитика удовлетворённости, опросы сотрудников. Выясните, что усиливает команды и почему они остаются.
• 100-200 —страховки, спортзалы, рыночные ЗП, идеальные офисные условия с учётом интересов сотрудников. Добавляйте спортивные площадки, оборудуйте крыши, мансарды. Начинайте внутренние проекты.

Без чего HR не сможет хорошо работать

Budget

На книги, ивенты, тренинги. Определите сумму, которую готовы выделять на человека в год, и создайте план мероприятий и покупок.

Onboarding process

О нём обычно задумываются после первых проблем и жалоб. Задокументируйте шаги новичка и сделайте для него подробные инструкции:

• что происходит, когда человек принимает оффер;
• какое письмо вы ему отправляете;
• как проходит первый день в компании;
• кто знакомит с командой;
• план адаптации на месяц или два;
• этапы получения доступа к данным.

Offboarding

Не будьте как Катя-ресерчер и не позволяйте таким Катям украсть вашу информацию. Постройте процесс оффбоардинга и проходите его вместе с сотрудником. Подписывайте договор о неразглашении информации. Пусть его юридическая сила будет сомнительной — психологически это зачастую значимо.

Exit Interviews

Даже если человека уволили — он должен пройти интервью. Спросите, что было хорошо и что плохо. Вам нужны ответы о том, почему не получилось долгое сотрудничество и как вам улучшиться.

Contacts

Любой контакт вашего ресерчера — это база. В ней нет бывших кандидатов — есть те, которые пока не согласились работать. А когда и при каких условиях они согласятся?

Создайте базу кандидатов, у которых есть друзья и друзья друзей. Не продавайте вакансию при каждом общении. Интересуйтесь жизнью человека, спрашивайте, что хорошего у него происходит, при каких обстоятельствах и когда он может принять оффер, как вы можете стать компанией его мечты.

PDP — Personal Development Plan / OKR — Objectives and Key Results

Индивидуальные планы развития каждого сотрудника на квартал в зависимости от целей компании. В плане — что мы можем улучшить, что мы можем улучшить, чтобы повысить ценность сотрудника на рынке. Это и софт-скиллы, и профессиональные навыки, и английский, и внепроектные активности — от корпоративов до внедрения раздельного сбора мусора в офисе.

Salary Review Process

Пересматривайте зарплаты раз в 4-6 месяцев.Повышайте их на 15-20%,чтобы сотрудники чувствовали рост. В Европе и США зарплаты могут не меняться годами, поэтому объясняйте заказчикам, для чего такие частые повышения оплаты.

Необычные решения

Я считаю, что людей удерживают не работа, проекты и зарплаты, а пережитые вместе эмоции. Не только корпоративы. В Binary Studio сотрудников объединял старт академии, выступления в университетах.

Там же мы помогали детским домам. Это было не перечисление денег абстрактному учреждению. Мы с ребятами из компании покупали еду, игрушки, памперсы. Потом лично ехали в детдом. Эти поездки были очень сложными эмоционально, и они сильно сплачивали команду.

Мы же были единственной компанией в городе, которая устраивала хакатоны. Мы сделали отдельный бренд для хакатонов и привозили спикеров из других городов. Ребята делали там разные интересные и странные штуки. После одного из хакатонов у нас появилась полицейская мигалка, которая включалась, если падал билд.

Когда возникла необходимость сертификации MCPD для сотрудников — я вместе с ними приезжала к 8 утра на лекции и приносила им свежие круассаны. Я ничего не понимала в сертификации разработчиков, но эти круассаны и кофе создавали атмосферу совместного полезного завтрака.

Если бы мы сказали ребятам «Иди, получи сертификат MCPD» — конечно, они бы получили его, и формально результат был бы таким же. Но когда вы вместе строите планы, слушаете лекции и откупориваете шампанское после получения сертификата — уровень вовлечения гораздо выше.

Общайтесь с людьми, спрашивайте, где дует, удобный стул или нет, как они видят компанию изнутри и со стороны. Обещайте улучшения и выполняйте обещанное. Если вы не будете держать обещания — разработчики не будут тем более.

Составляющие успеха культуры компании

1. Прозрачное и честное общение.Не врите. Никогда. Даже если на проекте случилась катастрофа — говорите о ней прямо. Особенно о проблемах. Не манипулируйте.
2. Регулярность.Команде, разработчикам, как и всем людям, важна стабильность. Начали делать лекции по пятницам и сказали, что теперь это будет постоянно — выполняйте. Не вводите инициативы, если не можете их поддерживать. Одноразовые улучшения — демотивируют.
3. Собирайте обратную связь.Как тебе работается в команде? На проекте? Обратная связь по проекту даёт понимание, можно ли расти внутри аккаунта. Проект на паузе и вы можете его потерять, если в нём нет изменений в последние полгода.

Иногда давайте возможность анонимной обратной связи. Там будет много негатива, и лучше узнать его в таком формате.

Нанять рекрутера и HR — далеко не гарантия создания вовлечённой и дружной команды. Для этого нужна совместная работа собственника, менеджеров по персоналу, бюджеты, фантазия и искреннее желание выстроить открытые и близкие отношения в коллективе.

Всем привет! Для многих людей начало года — хороший период, чтобы подумать о своем будущем, в том числе о карьере и профессиональном развитии. В этой статье я хотел бы поделиться своим видением того, какие возможные варианты роста есть у условного Middle QA, в особенности если он по каким-то причинам не рассматривает переход в автоматизацию.

Уже сложился стереотип, что единственно правильный путь развития в тестировании — это автоматизация. Мне бы хотелось немного расширить количество вариантов и показать, что здесь можно найти много интересных ниш, хотя количество вакансий на роли, которые я опишу ниже существенно меньше, чем на автоматизаторов, и автоматизация тестирования — это очень востребованный навык. Альтернативные варианты следует рассматривать если вы по какой-то причине не хотите развиваться в направлении автоматизации.

Расскажу кратко о своем опыте. Уже год работаю в компании Adobe в США. В тестировании — 5 лет; ранее был техническим писателем и бизнес-аналитиком, так что общий стаж в IT у меня более 7 лет. Иногда пишу автотесты, но делаю это без особого энтузиазма. Не знаю почему, но лично мне это вообще не интересно; и я знаю многих умных и способных людей, которым тоже не нравится писать код. Они из года в год обещают себе прокачаться в автоматизации, но как-то не идет. Если кто-то встречал психологические исследования о причинах этого явления, буду рад почитать. Хотя, возможно, это банальная лень.

Почему стоит получать сертификации

Еще один важный момент, о котором хотелось бы сказать. Я отношусь к той категории людей, которые считают сертификации полезными. Этот вопрос обычно вызывает споры, так как много специалистов придерживаются другого мнения. Постараюсь объяснить, почему я считаю сертификации полезными. Основная польза в том, что любая авторитетная сертификация — это некоторый фиксированный и упорядоченныйнабор знаний, который в данный момент актуален для данной области. Мне кажется большой проблемой современности то, что способ получения знаний стал менее «академичным» и более фрагментарным. Основной источник знаний — статьи, и в целом они неплохо доносят информацию, но статья — это своего рода трейлер, а не полноценный фильм, если брать аналогию с кино. Листая ленту или дайджест, мы наталкиваемся на разные интересности и полезности из мира IT и думаем, что развиваемся, но такая информация очень легко забывается, так как она неупорядоченная и необходимых для запоминания ассоциаций не возникает.

Самое интересное, что сертификацию ведь не обязательно сдавать. И данный факт сразу нивелирует аргумент, что это только бизнес. Обычно перечень тем и краткие материалы для подготовки доступны всем. Ознакомившись с этой информацией, легко понять, что востребовано, а что нет практически в любой области. Базируясь на этой информации, можно легко написать себе план подготовки, даже если экзамен сдавать вы не планируете. Экзамен просто мотивирует лучше готовиться.

Разнообразие возможных направлений развития я решил разделить на 2 большие группы. Пытался подобрать названия, которые говорят сами за себя, но, думаю, будет нелишним объяснить, какой смысл я вкладываю в понятия «менеджеры» и «эксперты».

Менеджеры

К менеджерам я отношу должности, которые близки к вопросам управления качеством:

• Delivery Manager.
• Release Manager.
• QA Manager.

Размышляя над названием для этой группы, я пришел к выражению «дизайнеры процессов», но не придумал, как сказать это одним словом, поэтому решил остановиться на менеджерах.

Так как это направление больше о менеджменте, то для развития в нем меньшую роль играют технические навыки. Представители этой категории должны быть хорошо знакомы с принципами управления качеством (Total Quality Management, Six Sigma, CMMI). Также немаловажным будет глубокое знание продукта, архитектуры, взаимосвязи между компонентами и модулями. Есть определенные пересечения с областями знаний Product Manager и Project Manager:

• работа с заинтересованными сторонами (качество — почти всегда компромисс между сроками, стоимостью и скоупом);
• оценка задач (сложность или временные затраты);
• управление рисками.

Хотелось бы отметить, что не везде в компаниях есть QA Manager. Например, сейчас у нас только один менеджер — менеджер команды. Хотя на предыдущем месте работы были QA Manager и Project Manager. Обычно это зависит от иерархии компании и степени вовлеченности тех или иных ролей в команду/проект. В одних компаниях тестирование — это отдельный департамент или отдел, в других — тестировщик является членом команды. Аналогичная ситуация с аналитиками, техническими писателями, админами и т. д.

В этом есть как плюсы, так и минусы. Преимущество наличия профильного менеджера, при условии, что менеджер толковый, в том, что он как раз может быть источником знаний, особенно для начинающих специалистов. То же справедливо для QA Lead. Развитие своих сотрудников — его прямая задача. Второй важный плюс — то, что кроме менеджера есть еще и команда тестировщиков. При таком подходе легче организовать knowledge sharing, появляется какая-то конкуренция, общие встречи. На своем текущем месте работы я с другими тестировщиками практически не взаимодействую, и этого немного не хватает. Недостатком же наличия второго менеджера является потенциальный конфликт интересов между тест-менеджером и менеджером команды, проекта или продукта. Особенно если проект не один.

Эксперты

Обычно статус эксперта подразумевает высшую степень квалификации, но в данном случае это просто параллельная ветка, которая обозначает развитие в какой-то узкой области. Если кто-то придумает название получше, буду рад.

Самыми большими группами являются:

• Performance Specialist.
• Usability Specialist.
• Security Specialist.

Для развития в направлении Performance необходимо знать и понимать:

• архитектуру приложения;
• методологию и виды performance-тестирования (Performance Testing, Load Testing, Stress Testing, Scalability Testing);
• инструменты для тестирования (JMeter, Gatling);
• инструменты для мониторинга и логирования (New Relic, Datadog).

Направление UX/UI — тоже достаточно интересная тема. Востребованным является тестирование совместимости с разными браузерами, операционными системами или размерами экранов (Compatibility Testing), в том числе автоматизация этого процесса или техники оптимизации количества вариаций.

Для тестирования удобства использования также существуют специальные рекомендации по интерфейсу, которыми можно пользоваться как спецификациями, например SUMI (Software Usability Measurement Inventory) или WAMMI (Website Analysis and Measurement Inventory). Сюда же можно отнести A/B-тестирование.

Что касается Security, то здесь сертификации играют намного большую роль. Но большинство авторитетных сертификаций можно сдавать, только имея подтвержденный опыт работы в сфере безопасности (CISSP, CCSP, CEH). В то же время для подготовки к ним и для собственного развития можно сдать менее известные и требовательные к наличию опыта сертификации (ISC 2 Associate, CISA).

Направлений здесь тоже много:

• Penetration Testing.
• Security Auditing.
• Compliance Testing.

Выбрать есть из чего, но при этом стоит учитывать, что здесь возможны разные сценарии перехода. Это может быть эволюционный путь, когда вы постепенно пробуете какие-то направления, чтобы понять, что нравится, и, если что-то зацепило, пытаетесь больше внимания уделять этой области. Такой переход будет, скорее всего, без проседания зарплаты.

Возможен также более радикальный вариант с переходом в начинающие специалисты в направлениях Security, Usability, Performance. Но не стоит сразу отбрасывать этот вариант только по причине изменения уровня зарплаты. Думаю, учитывая предыдущий бэкграунд в тестировании, вам, возможно, предложат больше, чем обычным джунам, и ценить как специалиста будут выше. Особенно если это переход в пределах компании.

Иногда возможны варианты, когда, вырастая до определенного уровня, тестировщики вообще меняют вектор развития и полностью уходят в менеджмент, бизнес или системный анализ. Такие ситуации достаточно распространены. Я не стал включать в этот список переход в разработку, потому что, на мой взгляд, он потребует больших усилий. Но это тоже возможный сценарий для тех, кого привлекает разработка, хотя такие специалисты скорее будут вырастать из автоматизаторов.

Итог

В качестве завершения хотелось бы отметить, что вопреки расхожему мнению тестирование как профессия не умерло. Даже такие продвинутые компании, как Facebook, Google, Microsoft, Apple и Amazon, набирают на работу специалистов по качеству. Например, Amazonвообще ищет Manual QA, и требования не выглядят заоблачными. А вот вакансия от Microsoftдля специалиста с опытом от 5 лет, из них всего 1+ опыта в автоматизации (это не очень сильный автоматизатор, и фокус работы будет, скорее всего, не на автоматизации). Также требуются хорошие знания Linux, методологий и тестовой документации. Вакансия не сильно отличается от обычных вакансий на Djinni. Похожая ситуация в Apple. Но тут нужно будет чуть лучше разбираться в программной части (писать фреймворки, дебажить код). В Googleтребования на эту конкретную вакансию еще выше. Но это случайно выбранные вакансии. В разные команды нужны специалисты разного уровня. Также очевидно, что формальное соответствие требованиям не гарантирует приглашения, но работа в таких компаниях, думаю, стоит усилий, затраченных на подготовку. Я бы, например, сделал это чисто из интереса. Кто знает, возможно, это когда-то даже станет темой еще одной статьи.

Всем привет! Меня зовут Иван, я System Integration Architect в SoftServe, и в этой статье я хочу сделать обзор iPaaS (Integration Platforms as a Service) решения от MuleSoft: AnyPoint Platform. Это одна из нескольких платформ, которые мы внедряем для заказчиков, а также используем для собственных нужд компании для интеграции десятков внутренних учетных систем.

Исторически ESB-like-продукты появились раньше iPaaS, и основной их задачей была интеграция систем и сервисов в рамках одной организации.

ESB, полностью находясь во внутренней инфраструктуре компании, становится очень важной ее частью в аспектах надежности, масштабируемости и гибкости. Если большое число коммуникаций между системами обрабатывается шиной, появляется сильная завязка на нее и внесение изменений становится довольно трудной задачей.

Со временем, благодаря развитию облачных технологий и всевозможных решений (IaaS, PaaS, SaaS, DaaS и др.), появились организации, которые используют облака для хранения и обработки своей информации. Многие системы мигрируют в облака или имеют исключительно облачную версию. Нередки случаи, когда компании вообще не имеют своей домашней (on-premises) инфраструктуры, а используют только cloud-решения.

Если, например, у вас есть системы E-commerceи Product intelligence, которые выполняются в облаке, то нет никакого резона создавать on-premises-решение, требующее дополнительные ресурсы (серверы, администраторы и т. д.)

Систем становится все больше и больше, а задача обеспечения обмена данными между ними — все актуальнее. Количество возможных комбинаций растет с огромной скоростью. Многие системы, например SAP, уже «из коробки» предлагают всевозможные инструменты для интеграции в виде интерфейсов или даже узкоспециализированных коннекторов, но очень часто этих возможностей хватает только для типовых задач или же все равно предполагается, что интеграция будет выполнена за рамками системы.

Еще один частый вопрос — Build vs Buy. Зачем покупать то, что можно разработать самому? В случае с iPaaS и изначальной ориентацией на облачные среды выполнения и контейнеризацию, вопрос масштабирования (и, следовательно, цены) решается намного легче, и построить свою инфраструктуру с iPaaS можно намного быстрее и качественнее, чем начинать все с нуля.

В этой статье я опишу те инструменты, которые входят в состав платформы MuleSoft AnyPoint Platform, используются для реализации задач интеграции и позволяют сократить трудозатраты на выполнение работ.

Подход к разработке

Любой продукт при создании несет определенную идею и конкретный подход к тому, как его правильно использовать.

Компания MuleSoft предлагает так называемый API-led Connectivity approach. API-led (он же Interface First) — это методология, описывающая способ передачи данных к приложениям через повторно используемые и специализированные API. Эти API разрабатываются для того, чтобы играть определенную роль: агрегация данных из разных систем, объединение данных в процессы или предоставление конечного сервиса.

Функционально все API на платформе можно организовать в 3 слоя. Такая декомпозиция (System, Process, Experience API) дает гибкость в построении новых интерфейсов из того набора, что уже есть в портфолио, и за счет нескольких уровней абстракции для конечного интерфейса (Experience API) не столь важно, какая система предоставляет эти данные.

Для примера:

• System API — интерфейс получения данных из системы управления базами данных, файлов, каких-либо учетных систем. Реализовав его, мы предоставляем потребителям этого интерфейса данные и освобождаем пользователя сервиса от необходимости решать инфраструктурные задачи или глубоко разбираться в специфике конкретного источника данных.
• Process API — интерфейс для выполнения какой-либо бизнес-значимой операции: обработки заказа, регистрации пользователя, выполнения распределенной транзакции, которая затрагивает несколько систем или их функций.
• Experience API — интерфейс, удобный для потребителя. Одну и ту же бизнес-функцию может понадобиться предоставить различным системам, клиентам из мобильных или веб-приложений, в B2B-сценарии и т. д.

Например, у нас есть база данных с таблицами, которые мы хотим обрабатывать.

Тогда интерфейс с CRUD-операциямибудет из слоя System API. Далее из этих и других интерфейсов мы разрабатываем более сложную логику в виде функции из Process API: например, получить данные из очереди, загрузить список записей в базу и ответить о выполнении. На уровне Experience API эту операцию по загрузке данных мы можем предоставить в JSON-виде через HTTP POST метод или XML-файл,который получен через FTP. Логика Process API при этом не меняется.

Для крупных организаций с большим IT-отделом и различными бизнес-подразделениями/командами данный подход позволит уменьшить зависимость друг от друга. Предлагается следующий сценарий разделения ролей: Central IT — подразделение, которое создает фундамент, — API к конечным системам. Это позволяет пользователям платформы использовать функции System API для построения более сложных операций. Line of Business (LoB) может использовать их для описания своих процессов или функций. В данном случае мы говорим не о бизнес-пользователях, а о разработчиках, которые реализуют проект для конкретного бизнес-проекта. И на уровне Experience API эти процессы/бизнес-функции предоставляются клиентским приложениям в том виде, в котором они того требуют.

Для небольших проектов или организаций это может быть избыточным, но сама возможность реализовать такой системный подход при помощи платформы показывает ее применимость для любого уровня проектов.

При таком подходе возникает большое количество различных типов API и зон ответственности, и без соответствующего инструментария их организации не обойтись. Далее мы рассмотрим, что же есть в MuleSoft Anypoint.

Что входит в платформу

При разработке интеграционных приложений, как и других приложений, возникают задачи управления их жизненным циклом (дизайн, разработка, тестирование, установка, мониторинг, анализ проблем), а также организационные аспекты (совместная разработка, документирование, безопасность, разделение прав).

В MuleSoft Anypoint Platform имеется готовый набор инструментов, которые помогают решать все эти задачи.

Условно все составляющие платформы можно разделить на 4 основных блока:

• репозитарий артефактов;
• среда разработки;
• среда выполнения;
• инструментарий для управления платформой и ее функциями.

Репозитарий — Anypoint Exchange

Anypoint Exchange предназначен для того, чтобы вести каталог, искать и делиться различными артефактами — API, фрагментами кода, шаблонами, примерами, коннекторами и т. д.

Все эти артефакты могут быть предоставлены публично или в рамках вашей организации. Таким образом, для начала работы может быть очень полезно исследовать публичный Exchange и найти много заготовок в открытом доступе, если вы находитесь на начальном этапе внедрения платформы в своих проектах. Посмотреть, что сейчас доступно в публичном доступе, можно на странице Anypoint Exchange.

Если вы разработали спецификацию интерфейса, ее можно опубликовать в Exchange и сделать доступной для других. Тогда эта спецификация получит свой собственный portal — страницу с описанием сервиса и возможностью получить и вызвать его mock-endpoint. Реальная реализация интерфейса не обязательна. Очень часто в задачах интеграции мы работаем с другими командами, и API-спецификация — это наш с ними «контракт» взаимодействия. И чем раньше он будет доступен, тем меньше времени будет потрачено на согласование, документирование и постановку задач.

Что удобно при работе с другими командами: нет необходимости ждать готовой реализации API и можно начать работу по интеграции сервиса со своей стороны независимо от других. Главное — наличие контракта, по которому будет выполняться интеграция.

В своей практике я сталкивался с организациями, которые пытались вести эти спецификации в виде обычных документов, но зачастую это выливалось в то, что документ становился неактуальным. Простые Word-документы пересылались по почте, и легко можно было получить устаревшую или неполную версию. Exchange же облегчает работу по документированию, версионированию и публикации спецификаций.

Среда разработки

Design Center

Design Center — браузерная среда разработки. При ее помощи можно:

• разрабатывать спецификацию API на языке RAML (RESTful API Modeling Language);
• разрабатывать Mule-приложения для CloudHub.

RAML для платформы AnyPoint принят как основной способ по документированию и разработке интерфейсов.

IDE

Anypoint Studio — основной инструмент по разработке Mule-приложений, построен на основе Eclipse со своим набором для визуального моделирования и создания трансформаций, каталогом готовых компонент и доступом к Anypoint Exchange. Для тех, кто знаком с разработкой на Java, все очень похоже. Основа приложения — Flow — описание того, как события, которые поступают в приложение, им обрабатываются.

Для этого строится цепочка из обработчиков, каждый из которых отвечает за свою функцию: трансформацию, сериализацию, логирование, доступ к БД и т. д. Палитра содержит набор готовых обработчиков, которые можно встроить в поток и настроить соответственно задаче.

Очень частой задачей бывает трансформация данных. Одна система может передать в виде запроса массив в формате XML, в то время как другая ожидает JSON совсем в другой структуре. Для облегчения процесса написания этой трансформации в Anypoint Studio есть визуальные средства по разработке.

Для тестирования приложений имеется MUnit фреймворк, в котором теми же инструментами, что и при разработке, можно писать юнит-тесты и получать результаты по покрытию потоков тестами. А поддержка Maven дает возможность построить CI/CD-процессы как для обычных Java-приложений.

На самом деле тема разработки приложений довольно обширная и заслуживает отдельной статьи.

Инструменты управления

API Manager

API Manager — компонент платформы, который отвечает за управление теми API, которые уже развернуты и используются. Тут мы можем применять политики и ограничивать частоту использования или накладывать ограничения по безопасности. Политики могут быть применены к различным средам выполнения, и разработчики освобождаются от этих вопросов.

Runtime Manager

Runtime Manager — это компонент для управления средами выполнения и приложениями, которые на этих средах установлены. Среды выполнения могут находится в облаке, on-premise или в private cloud. Тут можно следить за состоянием, запускать/останавливать серверы и приложения, отслеживать активность выполняющихся приложений.

Anypoint Visualizer

Anypoint Visualizer помогает отобразить информацию о ваших API и Mule-приложениях, которые выполняются. Visualizer собирает данные от приложений, прокси-приложений, которые выполняются на CloudHub или в других средах через встроенный компонент мониторинга среды. Visualizer дает понять, как ваше приложение зависит от других сервисов, и проводит анализ проблем, связанных с ошибками или производительностью.

Anypoint Monitoring

Тут мы сможем наблюдать статистику выполнения. Из метрик, которые платформа собирает, есть возможность настроить собственные dashboards с теми показателями, которые наиболее актуальны для вас.

Access Management

Access Management — это консоль по управлению доступом и правами в рамках вашей организации. Как администратор организации или одной из бизнес-групп, вы можете работать с учетными записями пользователей и их привилегиями.

Secret Manager

Предоставляет доступ к хранилищу паролей, ключей, сертификатов. Для обеспечения безопасности эта функция может быть полностью передана выделенной роли, и разработчики будут освобождены от необходимости хранить, передавать и настраивать эти аспекты на различных средах.

А как на практике

Исходя из личного опыта, могу сказать, что платформа довольно дружелюбна для новичков. В одном из последних проектов команда из 3-5новичков успешно смогла реализовать интеграцию SAP и еще 3 учетных систем. Большая часть задач, которые требовалось реализовать, решалась за счет готовых компонент из Anypoint Exchange.

При разработке есть своя специфика, к которой нужно привыкнуть. Например, совместная работа и merge кода. Так как вся реализация хранится в виде XML-файла,то просмотр изменений становится сложнее. Решили мы это за счет разделения задач на различные приложения, над которыми команда работала с минимальными пересечениями.

Как начать

Регистрируйтесьи получайте бесплатный триал на 30 дней с доступом к CloudHub.

Что почитать

Если вы интересуетесь направлением системных интеграций, то начать ознакомление с iPaaS-приложениями, как и с профессией System Integration Engineer в целом, стоит c обзорного материала по интеграционным платформам, опубликованного ранее моим коллегой.

Привет! Встречайте новый дайджест интересных материалов из мира проектного управления.

Project Management

Я редко публикую в своем дайджесте статьи с DOU, но этот короткий и внятный гайдпо этапам Machine Learning проекта и активностям Research Engineer’a на каждом этапе я считаю очень полезным для ПМов. Нейросети являются важной составляющей все большего количества проектов.

Почемузакрытие является важной фазой жизненного цикла проекта?

История от Бена Хоровица: как один плохой процесс погубил его компанию LoudCloud? Сеньорность и зрелость менеджера — не одно и то же? Алексей Егошин разбирается в деталях, заставляя нас задуматься о правильной траектории развития менеджеров.

Self-made PMI-based Framework for Managing Small Projects: try it for the projects 25-250h duration.

Компиляция твитовиз отличного тредаСэма Альтмана о том, как достичь успеха в карьере. Выделю для себя:

«The most value comes from doing something no one else can do, or no one else has thought of, in a way that is hard for other people to copy. If you try to be just like everyone else, and do just what they’re doing, you will maybe do ok but certainly not great».

Estimates everywhere — развернутый обзор различных подходов к оценке IT-проектов.

Токсичность и лидерство в командной работе: отличный текст о различных состояниях сотрудников в командной динамике — ведь токсичность тоже бывает разная!

Мануалпо саботажу организационной продуктивности от ЦРУ с инструкцией для менеджеров (1944). Ознакомьтесь, вдруг кто-то из ваших тиммейтов почитывает перед сном:

• «Talk as frequently as possible and at great length».
• «Bring up irrelevant issues as frequently as possible».
• «Haggle over precise wordings of communications, minutes, resolutions».
• «Refer back to matters decided upon».
• «Be worried about the propriety of any decision».

Часто посещаете большие конференции по Project Management за рубежом? Тарас Федорук посетил конференцию Art of Projects в Будапеште и поделился своими заметками.

Agile, Scrum и все такое

10 рекомендацийот Майкла Кона для улучшения ваших ежедневных стендапов.

Отчетот консалтеров Е-5 по внедрению SAFе в продуктовой компании CloudMade. Ждем отчета по состоянию процессов в компании через полгода-год!

Стоило поделиться этой статьей Майка Кона в прошлом дайджесте, но уж ладно — приберегите ее для майских праздников: как учитывать влияние праздников и массовых отпусков на сроки реализации проекта и скорость деливери, три подхода.

Примерприменения адаптированной методологии дизайн-мышления для реализации проекта.

Разборфундаментальных проблем методологии масштабирования SAFe.

The Cynefin Sense Making Story — попробуйте новый подход для создания пользовательских историй для более адекватного понимания и навигации по комплексным доменам.

Алгоритм планирования в Agile, также в виде скриншота разноцветного флипчарта (чтобы его скачать, нужно поделиться почтой).

Организационная структура и культура Spotify в обзоре Corporate Rebels: What is it like to Work the Spotify Way.

Активное ничего-неделание (дословный перевод) — важный навык для успешного Scrum-мастера! Статья не о том, что пришло время поудобнее укладываться на диван и запускать нетфликс, а о том, что иногда важно не влазить в решение организационной дисфункции right away, а дать ей разрешиться самой по себе, стимулировав таким образом рост команды.

Как работает процесс «непредвзятого» performance review в Uber? Большой и очень прикладной текстот одного из руководителей разработки о системе оценки производительности.

Юрген Апелло рассказывает, как сервис-дизайн и дизайн-мышление дополняют современный Scrum и Kanban. На этом же сервисе Shiftup, Юрген регулярно публикует любопытные колонки, ознакомьтесь.

Fun

Игра The Software Manager — управляйте проектами в виртуальной песочнице: берите проекты в работу, нанимайте и мотивируйте инженеров и главное — реализовывайте проекты с профитом для компании!

Как работает отчётность в больших иерархичных организациях:

Вы только посмотрите какой у нас ватерфольный эджайл:

Извините:

Opportunities everywhere:

← Предыдущий выпуск: PM дайджест #22.

В выпуске: U.S. Air Force переехала на Kubernetes, Tanka от Grafana, Clickhouse наносит удар по ScyllaDB, релиз Elastic Cloud on Kubernetes.

Kubernetes

U.S. Air Force Deployed Kubernetes and Istio on an F-16
Лёд тронулся. Вроде бы и обычная статья о том, как переехали на Kubernetes, но это оборонка! U.S. Air Force решила изменить свой подход к разработке ПО, ушла от waterfall модели и вместе с тем заадоптила кубер с истио. Как обьясняет их CSO, для оборонки очень важно избежать вендерлока, не отставать от мейнстрима, ну и one point for the team was to demonstrate that it could be done :)

Production checklist for web apps on Kubernetes
Best practice чек-лист по управлению веб-сервисами в Kubernetes от Senior Principal в Zalando, автора тех самых Kubernetes Failure Stories k8s.af.

Debugging network stalls on Kubernetes
Сказ о том, как ребята из Гитхаба упоролись в troubleshooting сети в Kuberentes.

Introducing Tanka, Our Way of Deploying to Kubernetes
Grafana представила свой инструмент деплоя в Kubernetes — Tanka. Описывают, почему Helm с YAML им не подошел и почему ушли в сторону своего инструмента с Jsonnet.

Большая редкость, когда для open-source продукта существует bug bounty программа. В блоге Kubernetes появилась статья — официальный анонс bug bounty program. Поддержка bug bounty будет осуществляться провайдером HackerOne, команда которого специально для этого прошла сертификацию CKA. В статье также приводится много ссылок на руководства по безопасности для Kubernetes.

Vitess on Kubernetes for MySQLРешение для запуска MySQL в кластере Kubernetes. На данный момент подходит для баз размерами 250Gb-300Gb. Кстати, всеми известный и любимый YouTube также пользует Vitess. Рекомендую смотреть, пробовать и пользоваться.

Zero Downtime Server Updates For Your Kubernetes Cluster
Серия статей от компании Gruntwork о том, как следует делать правильный graceful shutdown.

Amazon EKS Price Reduction
Ну и хорошая новость для тех, кто использует EKS: Амазон понизил цены на свой кубер в 2 раза!
*Примечание от авторов: очень надеемся, что и релиз новых версий/фич они ускорят в 2 раза :) Вроде как обещают.

Google Cloud

Want to use AutoML Tables from a Jupyter Notebook? Here’s how
Хотите использовать machine learning (ML) в Google Cloud? AutoML Tables — иструмент для построения ML models без необходимости владения особой экспертизой в данном направлении.

Exploring container security: Announcing the CIS Google Kubernetes Engine Benchmark
Если вы серьезно относитесь к безопасности в Kubernetes — вам следует построить сильный бекграунд. Center for Internet Security’s (CIS) Kubernetes Benchmark предоставляет такую возможность.

Databases

Database of Databases
Шпаргалка по БД. Список существующих баз данных и краткое описание к ним.

Rebooting datastores into the future
Классная статья о том, как инженер из Нетфликса сумел добиться in-place OS image upgradeна statefull нодах с ephemeral storage. Сейчас Netflix использует этот подход для апгрейда своих кластеров Cassandra и Elasticsearch.

ClickHouse Cost-Efficiency in Action: Analyzing 500 Billion Rows on an Intel NUC
Ответочка ScyllaDB от ClickHouse. Используя всего один Intel NUC, Clickhouse сумел приблизиться к результатам огромного кластера ScyllaDB, а в некоторых случаях и вовсе обогнать. Судя по статье, благодаря своему хорошему коэффициенту сжатия (1:9) ClickHouse смог с легкостью поместить 525 миллиардов строк в 685 гиг памяти. Вот прямо захотелось покрутить ClickHouse. Кстати, кто у себя использует и для чего? Поделитесь в коментариях :)

Тот самый Intel NUC

Releases

Self-hosted Sentry 10 is ready to serve — get it while it’s hot!
Завезли много чего крутого: платформу для создания интеграций, новый UIи даже переписали свой поисковый сервис и назвали его Snuba. Новый сервис сопровождается новыми зависимостями вроде Kafka и ClickHouse... не уверен, что все это нужно для малых и средних проектов.

ECK — Elastic Cloud on Kubernetes
Elastic в довесок к их Docker-образам и Helm-пакетам официально анонсировали их ECK — Elastic Cloud on Kubernetes. ECK упрощает установку, обновление и поддержку Elasticsearch и Kibana. По сути, это набор YAML-файлов с описанием CRDs и операторов, при помощи которых можно установить, обновить, масштабировать продукты Elastic. Также можно делать бекапы, организовать security-аудит. За подробностями — в статью.

Redis 6 RC1 is out
По мнению автора Сальваторе, this is the most ’enterprise’ Redis version to date. Теперь Redis поддерживает ACL и SSL. Кроме этого среди обновлений: новый протокол RESP3, Client Side Caching, Disque (in-memory, distributed job queue) теперь доступен в качестве модуля и многое другое.

Prometheus 2.15
Состоялся релиз Prometheus 2.15, в котором оптимизировали работу TSDB, а именно significantly reduced memory footprint of loaded TSDB blocks and optimized buffer during compaction, что положительно повлияло на количество используемой памяти. Например, в моем случае после апгрейда Prometheus вместо 11 гиг стал кушать 7.

Git 2.25
Вышел Git 2.25. Разработчики активно дорабатывают partial clones, что позволит скачивать только часть данных — не нужно будет скачивать каждую версию каждого файла, как раньше. Например, будет очень полезно для Monorepo, подробнее об этом можно почитать здесь. Другие изменения по ссылке выше.

Miscellaneous

Как ЛУН совершенствует карту новостроек
Мне понравилось, какой путь проделали ребята из ЛУН по улучшению своей карты: от построения полигонов на карте до 3D-реконструкций и AR-моделей.

A decade in review in tech
Технический обзор прошлого десятилетия от Cindy Sridharan и немного мыслей о том, каким будет будущее. Также есть переводот Фланта.

Tips for High Availability
Повторение мать учения. Советы, как построить real HA и минимизировать время даунтайма от Netflix.

Performance Reviews for Software Developers
Статья о том, как следует проводить перформанс ревью. Полностью согласен с мнением автора, менеджерам на заметку.

Сравнение производительности HTTP/1.1, HTTP/2 и HTTP/2 + Server Push. Автор статьи написал очень интересные тесты. В статье отличные визуализации скорости загрузки документа со всеми связанными с ним ресурсами (например — HTML-страничка + стили, изображения). Длинная и очень содержательная статья с не всегда очевидными выводами.

Co-authors

• Oleksii Asiutin
• Andrew Savelyev
• Oleg Mykolaichenko

← Предыдущий выпуск: DevOps дайджест #28

Представляємо заключну статтю циклу про зарплати. У попередніх статтях розглядали розробниківі тестувальників. У цій подивимося на менеджерів, ейчарів, дизайнерів, маркетинг і сейлз спеціалістів, тімлідів, девопсів, сисадмінів та інших ІТ-фахівців. Серед респондентів зарплатного опитування їх було 3545 осіб із 10 187 усіх опитаних.

Дані в CSV доступні на GitHub. Усі зарплати вказані в доларах США (за курсом міжбанку), чистими (після сплати податків). Для оцінки зарплат у вибірках використовується медіана. Статті з результатами минулих опитувань тут.

Портрет учасників опитування

Середні зарплати

На відміну від розробників і тестувальників зарплати інших технічних і нетехнічних спеціалістів у другому півріччі зростали доволі скромно. Найбільше збільшилася середня зарплата бізнес-аналітиків — на $180. У Team Lead, Project Manager і Support — +$100. Зменшилася середня зарплата у DevOps — на $200.

Якщо дивитися деталізацію в Києві, то зменшення медіани відбулося серед Product Manager, DevOps, Designer, HR і Sysаdmin. А ось зарплата PM-ів у Києві зросла на $200 за півроку.

Динаміка

Найвищі середні зарплати у Director of Engineering ($5500), Senior PM ($4200) і Team Lead ($3800). Найнижчі у HR, Support, Sysadmin, Sales Manager, Copywriter (у всіх по $800) і HTML Coder ($625).

Найбільше серед технічних спеціалістів із досвідом до року отримують DevOps-інженери та бізнес-аналітики — $775 і $750 відповідно.

За посадами

Senior Project Manager у Києві отримує на $850 більше за харківского Senior PM-а. Схожа ситуація і з Team Lead: різниця між Києвом і Харковом для спеціалістів із досвідом понад 7 років — $500.

За містами

Середня зарплата DevOps-інженерів у продуктовій компанії на $550 вища за аутсорсингову, а у Team Lead — вища на $175. Дещо інша ситуація у Data Scientist і Business Analyst — їхня медіана в продукті десь на $250 нижча за аутсорс.

За типом компаній

Серед технічних спеціалістів найвищі середні зарплати у випускників КПІ і ХНУРЕ — $3000 та $2400 відповідно. Серед нетехнічних у топі також КПІ, а ще КНУ ім. Шевченка, проте розмір середньої зарплати значно скромніший — $1150 і $1200 відповідно.

За вишами

Порівняння середніх зарплат

Сисадміни із досвідом до 3 років мають середню зарплату — $600, зарплата спеціалістів із досвідом понад 7 років на цій посаді — $1000.

Медіана DevOps-інженера з досвідом до року — $775, а в досвідчених спеціалістів вона становить $3600, а в Києві сягає і $4000.

DBA, DevOps і Sysadmin

Серед менеджерів найнижча середня зарплата у Project-ів: від $600 у початківців до $3250 у спеціалістів із досвідом понад 7 років. Середня зарплата проджект-менеджера із досвідом від 1 до 3 років на $800 нижча за продакт менеджерів у цій же категорії досвіду — $1200 проти $2000.

Менеджери

Доволі висока середня зарплата у Data Scientist із досвідом від 4 до 6 років — $5000. Бізнес-аналітик на старті кар’єри має в середньому $750, а спеціаліст із досвідом понад 7 років — $3400. Цікаво, що в категорії досвіду від 1 до 3 років середня зарплата Data Scientist і Business Analyst однакова — $1500.

Data Scientist, Business Analyst, Research Engineer і Data Analyst

Цього разу ми деталізували анкету для категорії HR і додали шість посад: HR Director, HR Business Partner, Talent Acquisition Manager, Recruiter, HR Manager, Talent Researcher / Sourcer.

У HR Manager і Recruiter приблизно однакова середня зарплата — $800 і $750 відповідно. Спеціалісти з досвідом до року на цих посадах можуть розраховувати в середньому на $500.

Середня зарплата HR Director із досвідом понад 7 років — $3000, а від 4 до 6 років — $1800. У Києві рекрутер і HR-менеджер мають середню зарплату десь на $300 вищу за Харків і Львів.

HR

За аналогією до ейчарів ми розширили блок із посадами і для дизайнерів. Ось так виглядає оновлений перелік за популярністю серед респондентів: UI/UX Designer (200 анкет), Product Designer (48), Web Designer (30), Graphic Designer (26), а також Animator, Designer, Game Designer, 2D і 3D Artist, у кожної з яких менше 15 анкет.

Найвища середня зарплата у Product-дизайнерів — $2300, а найнижча у Web-дизайнерів — $555. UX/UI спеціалісти-початківці мають медіану — $500, а ось середня зарплата досвідчених спеціалістів із досвідом понад 7 років — $2300.

Designer

Невисока середня зарплата харківських маркетологів із досвідом від 1 до 3 років — $500, проти $1000 у Києві й $900 у Львові. Середня зарплата спеціалістів підтримки — $800 по Україні й $1000 у Києві.

Marketing і Support

Розподіл зарплат за кількістю анкет

Як альтернативу медіані для цієї статті ми створили віджет із розподілом зарплат за кількістю анкет. Над кожним стовпцем вказана кількість анкет, що була отримана для конкретного зарплатного діапазону. Ви можете відфільтрувати дані за посадою, містом та досвідом роботи. До переліку посад додали спеціальності, які зібрали не менше 50 анкет.

Інтерактивний зарплатний віджет

Альтернативні віджети: doustatistic.byethost7.com, devua.seektable.com

Детальна інформація з розбивкою за категоріями, містами та досвідом у розділі «Зарплати».

Дані про кількість вакансій і відгуків дивіться в розділі «Тренди».

Візуалізація даних: Ігор Яновський

Серед усіх бонусів, які IT-компанії пропонують своїм співробітникам, є й ті, що стосуються їхніх дітей, адже догляд за малечею потребує значних сил та немало часу. Ми розпитали компанії про те, як вони допомагають співробітникам при народженні дитини, з піклуванням про здоров’я, розвагами та освітою для малечі, а також детальніше про дитячі куточки й кімнати в офісах. У статті зібрали все найцікавіше.

Бонуси при народженні дитини

Народження дитини — визначна подія в сім’ї. Тож компанії не пропускають нагоди привітати працівників, які стали батьками. Найпоширеніша практика — грошовий бонус. Крім того, часто дарують сертифікат до дитячого магазину або набір з брендованими речами для малят (боді, шапочки, пляшки, ковдри, рушник для купання, іграшки тощо).

Здоров’я

Окрім звичних лікарняних, компанії часто пропонують співробітникам медичне страхування для дітей і стверджують, що послуга популярна.

У SoftServe, крім того, ще організовують медичні консультації в офісі, вакцинують дітей від грипу. У компанії кажуть, що для дітей це менш стресово, ніж у лікарні, а батьки можуть продуктивніше розпорядитися своїм часом.

KeepSolidорганізовує масаж для дітей від 5-6 років.

Ще цікаву програму патронажу для дітей до року має Astound Commerce. Усі спеціалісти з новонародженими дітьми отримують комплексну консультацію педіатра та інших профільних лікарів у медичному закладі або вдома. Також існує можливість зробити усі базові та додаткові щеплення для немовлят.

Екскурсії, свята, майстер-класи

IT-компанії влаштовують екскурсії до офісу для дітей працівників, розповідають, чим саме займаються IT-спеціалісти. Стверджують, що практика корисна, бо діти починають розуміти, де саме їхні батьки проводять більшість свого часу, й це допомагає зменшити прірву між ними. А для самих працівників діти в офісі — це емоційна розрядка.

Звісно, не обходиться в компаніях без гучних свят :) Найчастіше проводять святкування Нового року, Дня святого Миколая, Великодня, Геловіну, Дня захисту дітей. Є розваги на будь-який смак: театралізовані вистави, бульбашкове шоу, фейс-арт, фокуси, анімація, конкурси, інтерактивні квести. Популярні й майстер-класи, наприклад, зі створення хенд-мейд виробів, малювання, кулінарії тощо. Також на свята, особливо на Миколая, Новий рік, діти працівників отримують традиційні подарунки.

Крім цього, влаштовують екскурсії. Наприклад, до гончарної майстерні, майстерні з виготовлення цукерок, музею сучасної науки і техніки «Експериментаніум».

Організовуються сімейні пікніки, й інколи діти співробітників беруть участь у виїзних корпоративах.

Освітні заходи

Окрім звичних майстер-класів, у деяких компаніях організовують справжні навчальні курси для дітей співробітників. При цьому викладачами інколи виступають самі працівники компанії.

Так, наприклад, у дніпровському офісі SoftServeпроводили курси з робототехніки і впродовж трьох місяців готували команду дітей співробітників до участі в міжнародному чемпіонаті.

У Luxoftминулого року силами співробітників запустили безкоштовні пілотні курси з вивчення основ програмування для дітей.

В одеському офісі Ciklum 2016 року стартував освітній проект «Education programs for Ciklumers’ children». Анна Павлючик, Employer Brand and Employee Experience Specialist в Ciklum, розповідає, що «кожен співробітник може спробувати себе у ролі викладача-наставника. Під час курсу діти можуть опанувати три мови програмування: від найпростішої, спеціально вигаданої для молодших школярів аудіовізуальної мови програмування Scratch, до знайомства з вебблоками і конструювання власних вебсайтів у середовищі HTML і CSS, а також кодування на Python. У цьому році додали базовий модуль JavaScript для початківців. Особливістю занять є те, що вони зовсім не схожі на шкільні: дітей навчають розв’язувати реальні задачі, креативити, створювати власні проекти. Юні програмісти роблять свої перші відкриття, створюючи ігри. Звісно, інтерактивний формат навчання впливає на зацікавленість молодшого покоління у розвитку своїх технічних навичок. За 4 роки існування проекту понад 75 дітей (8-17 років)взяли участь у цій ініціативі, до команди вчителів-наставників долучилося 11 менторів-волонтерів».

Схожу ініціативу має і EPAM Ukraine. Там понад 5 років діє корпоративна навчальна програма eKids для дітей спеціалістів на базі офісів компанії. Діти отримують базові знання в програмуванні такими мовами, як Scratch, Python, HTML тощо. Мета програми — познайомити дітей з професією програміста, а також навчити творчо мислити, системно міркувати та спільно працювати. Навчання відбувається в ігровому форматі, його проводять тренери-волонтери. Це програмісти — співробітники компанії, які займаються з дітьми у свій вільний час. Діти створюють самостійні проєкти — музику, мультики, малюнки, найпростіші ігри або програми. Отримавши базові знання на програмі eKids, учні, як правило, продовжують самостійно навчатися вдома.

За даними компанії, 2019 року на eKids зареєструвалися 348 охочих, щороку їхня кількість зростає. Азіза Хамідова, експерт з корпоративної соціальної відповідальності ЕРАМ Ukraine, стверджує, що програма популярна: «Про це свідчать запити батьків — ще за кілька місяців до оголошення старту проєкту вони цікавляться участю. Цього року очікуються понад пів тисячі маленьких учасників та 100 волонтерів в усіх містах України, де є офіси компанії».

У компанії Starпроводять Educational Sundays for kids. Це освітньо-розважальні дні, організовані спільно зі STEM School. Запрошують дітей працівників віком від 6 до 14 років. Заняття відбуваються в офісі. Дітей ділять на групи за віком, з кожною групою працює вчитель. «Ми робимо кілька локацій з різними активностями: робототехніка, конструювання, малювання 3D-ручкою, комп’ютерна кімната з навчальною версією програмування гри Minecraft, експерименти з фізики та хімії. Основні цілі таких занять: розвинути навички командної роботи; вивчити основні закони фізики, математики, хімії; розвинути логічне мислення — і звісно, розважитись», — каже Марія Заруднєва, Senior People Partner в Star.

Educational Sundays for kids починаючи з 2018 року відбуваються щокварталу, по неділях з 10:00 до 16:00. За даними компанії, зазвичай такі заняття відвідують близько 25 дітей. Доки малята зайняті навчанням, батькам теж пропонують провести час із користю — взяти участь у креативному батлі і розв’язати завдання на логіку. Заняття для дітей безкоштовні, всі витрати бере на себе компанія.

Одеська компанія AB Softобрала дещо інший шлях. Тут з початку 2019 року діє артшкола для дітей співробітників. Щонеділі проводять заняття з живопису. У компанії кажуть, що обрали саме артшколу, бо малювання розвиває художній смак, відчуття перспективи, пропорцій. Це сприяє гармонійному розвитку дітей. Заняття веде Клавдія Боголюбова, викладачка живопису з понад 20-річнимдосвідом.

Дитячі куточки та кімнати в офісах

Ця ініціатива є ще далеко не в усіх офісах IT-компаній, однак співробітники часто мають потребу залишити дитину в офісі на кілька годин. Відкритим залишається питання, чи організовано такий простір в офісі, хто в цей час наглядатиме за дитиною, чи потрібна няня. Ми розпитали компанії про це детальніше.

В Intelliasкорпоративні дитячі кімнати з нянями відкриті у львівському, київському та івано-франківському офісах. Тут є все необхідне, аби цікаво провести час: іграшки, книги, набори для творчості, телевізор, приставка Xboх тощо. Також облаштовано куточок школяра, де діти можуть самостійно виконувати домашнє завдання.

Особливий статус має кімната в івано-франківському офісі: нею можуть скористатися спеціалісти з інших розробницьких центрів. Щоб вже з самого ранку суботи стояти на лижах в Буковелі, співробітники Intellias з інших міст можуть приїхати до Франківська у п’ятницю вранці, провести останній робочий день тижня в цьому офісі, а за дітьми догляне няня у дитячій кімнаті.

Дитячі кімнати призначені для дітей віком 3–12років та працюють у робочі дні. Офіс-менеджер може відкрити кімнату і у неробочий час, проте хтось із дорослих має бути з дитиною.

Першу дитячу кімнату обладнали у львівському офісі у вересні 2017 року. Ідея надійшла від одного зі співробітників. Організаційна команда провела опитування, щоб зрозуміти попит, і виявила, що співробітникам це зручно, а для компанії корисно, адже дозволить мамі чи татові доробити важливі задачі, навіть якщо дитину раптом треба швидше забрати з садочка або ще щось сталось. Ольга Дюжева, Employee Experience Director в Intellias, засвідчує, що найактивніше послугою дитячої кімнати користуються колеги у львівському офісі. Там щодня перебуває від 3 до 9 дітей віком від 5 до 7 років. Няня працює з 14:00 до 20:00.

У компанії не позиціонують дитячу кімнату як садочок, адже не забезпечують дітям прогулянки та повноцінне харчування. Це місце, де можна залишити дитину на кілька годин.

Ольга розповідає: «Найбільше ми хвилювалися про те, щоб забезпечити дітям безпечне середовище. Офісний центр не призначений для перебування малят, тому ми ретельно аналізували, де можливі ризики, та усували їх. Наприклад, змінили систему відкривання вікон, облаштували вбиральню. На позиції нянь ми шукали максимально відповідальних людей, які люблять дітей і готові займатись з ними, а не лише наглядати. Наш досвід показує, що така кімната виправдовує себе в достатньо великих офісах, 500+ працівників. Якщо компанія велика, то такий сервіс має сенс, і його варто пропонувати. Навіть ті з наших колег, які практично не користуються цією опцією, все одно раді, що вона є, і в разі непередбачуваних обставин є місце, де за дитиною наглянуть».

У Symphony Solutionsдитячу кімнату було створено 5 років тому, коли компанія переїхала до нового офісу у Львові. Це цілком обладнаний простір з меблями, речами та іграшками. Ідея створення цієї кімнати — допомогти молодим матерям, які повернулися до офісу з декретної відпустки та хочуть бути поруч з дітьми. У компанії кажуть, що за час існування кімнатою користувалося кілька працівниць за потреби, але траплялися випадки, коли кімнатою користувалися на постійній основі протягом року. Вік дітей — від 0 до 10 років. Кімната відкрита протягом усього дня, коли потрібно батькам. Компанія забезпечує приміщення і потрібні умови. Про решту дбають самі батьки. За потреби працівники приводять своїх нянь.

Дитячий простір з педагогом є і в компанії Keepsolid. Це окрема облаштована кімната, у якій можна залишати дітей віком від 3 років. Що стосується часу — як буде зручно батькам: дехто приводить дітей після школи, дехто залишає лише на кілька годин. На обід батьки забирають дитину та обідають разом, а потім повертають до кімнати. Педагог працює з 9:00 до 18:00. Вона наглядає за дітьми та проводить розвивальні заняття, творчу діяльність (ліпку тощо). Школярам до 3 класу допомагає робити домашні завдання. Також інколи діти з вихователем відвідують музкомедії, ляльковий театр чи музей.

У Vilmateоблаштували дитячий куток з різними розвагами. Кожен працівник має можливість прийти на роботу зі своєю дитиною та наглядати за нею, працюючи поруч.

У SPD-Ukraineкажуть, що співробітники часто приводять своїх дітей до офісу після школи або дитсадка. Тож і виникла потреба організувати місце, де малеча змогла б займатися цікавими активностями, доки батьки працюють. «Певної миті ми відчули, що доволі виросли в кількості, й почали отримувати запити про дитячий садок. Але зіткнулися зі складнощами в реалізації через різний вік діток та вимоги до няні. Тож зупинились на дитячій кімнаті», — каже Олена Задворна, HR-manager в SPD-Ukraine.

В Черкасах облаштували куточок, який знаходиться поряд з ігровою кімнатою та арткімнатою. У Києві це relax room, де також знаходиться і настільний теніс. Нею користуються співробітники, і сюди ж можуть приводити своїх діток. Вікових обмежень немає. Старші діти можуть грати в PlayStation або робити уроки, тоді як менші малюють або граються іграшками. Найменших без нагляду не лишають. Дітей часто приводять бабусі, дідусі, другі половинки співробітників і чекають, доки ті завершать роботу, наглядаючи за малечею.

Час, коли приводити й забирати дітей, — на розсуд батьків. Діти, так само, як і колеги та гості офісу, можуть пригоститися фруктами, йогуртами, солодощами, печивом і напоями.

Дитячий куточок в SPD-Ukraine, Київ

В офісах Astound Commerceоблаштовано дитячі куточки, де є іграшки, багато канцелярського приладдя для малювання та інші розвивалки. Це ініціатива HR-спеціалістки Лесі Микити з ужгородського офісу. Вона звернула увагу, що часом, забігаючи з дитиною до офіс, хочеться швидше вирішити якісь питання, і при цьому треба відволікти дитину. Саме так виникла ідея облаштувати дитячі зони в офісі, де можна на певний час залишити малюка.

У компанії кажуть, що ініціативу реалізовано залежно від запиту спеціалістів в офісі на кожній локації та частоти відвідування дітьми. Анжела Радченко, C&B Lead в Astound Commerce, розповідає: «Формат дитячих куточків передбачає відповідну зону в офісі, яка є доволі мобільною. Що це значить? Наприклад, у Чернігові дитячий куточок облаштовано в просторому ігровому спейсі, який поділено на кілька зон (додатково тут є ще книжкова полиця, консоль PS4 і навіть настільний теніс). В Ужгороді дитячий куточок облаштовують на першому поверсі в зоні рецепції, де за бажанням дитини чи батьків забезпечують маленького гостя (гостю) іграшками чи розфарбовками. У Вінниці дитячий куточок знаходиться на поверсі неподалік кухні і поблизу HR-спейсу, тут також є все необхідне для того, аби зайняти дитину на певний час. У Києві немає постійної дитячої зони, але спеціалісти адміністративного департаменту мають приладдя для малювання, тож батьки можуть звертатися у разі візиту до офісу з дитиною».

В Astound Commerce батьки самостійно пильнують свою дитину та можуть навіть працювати у лаунж-зонах, що знаходяться поруч (м’які дивани, крісла). Щодо харчування, то в офісі запропонують дитині гаряче молоко з печивом чи фрукти і корисні снеки в період вітамінізації.

У компанії поки триває перший етап реалізації цієї ініціативи. Наразі аналізують затребуваність такого куточка у кожній з локацій, а також потреби спеціалістів з дітьми. Питання няні було ініційоване, але ще на етапі оцінювання робочою групою програми Ideas Incubator.

У Innovecsнаразі на одному з поверхів офісу триває ремонт: тут облаштують простір для дітей та інші зони. Зараз, якщо є така потреба, діти перебувають у Gaming Room, граючи на PlayStation, VR Room, грають у настільний футбол та пінг-понг в спортзалі.

У компанії кажуть, що хочуть відійти від формату стаціонарного корпоративного дитячого садка з нянею, зробивши майбутній Kids Corner «гнучкою» ініціативою. Тобто тут проводитимуть різні активності для дітей із залученням аніматорів, педагогів відповідно до запитів батьків. Наприклад, під час корпоративних свят, коли батьки точно затримуються на роботі, а також під час канікул.

Крім цього, в компанії організовано цілий відділ турботи про співробітників і клієнтів — сюди звертаються в тому числі й з питань, пов’язаних з дітьми. Запити бувають дуже різноманітними: від підбору дитячих садків та секцій і вибору одягу та подарунків до більш творчих тем. Наприклад, як зробити матрацик для новонародженого і де купити для нього матеріали.

Відгуки IT-спеціалістів, які користуються дитячою кімнатою

Тарас Копінець, QA Lead в Astound Commerce, Ужгород:

У нашому офісі є простір для дітей з усілякими іграшками, книгами, качелькою та навіть модель дитячого мотоциклу ручної роботи, на якому можна покататись, як на велокаті. Розташовано все у гостьовій зоні з м’якими диванами поруч з рецепцією. Хоч це і не закрита кімната, але рішення досить вдале, адже все у легкому доступі біля входу. Головне, що немає ніяких сходів і ходіння незнайомими лабіринтами офісу і т. п.

Для старших дітей є варіант з ігровою кімнатою на третьому поверсі, з PlayStation, настільним футболом тощо. У внутішньому дворі розкладений тенісний стіл та є велика альтанка з бесідкою, де в теплу пору року можна гарно провести час.

Мого малого (4 роки) приводять до мене майже кожного дня, оскільки офіс знаходиться на набережній у центрі міста. Заходять до нашого дитячого простору і очікують, доки я звільнюсь та зустріну. На диво, завжди знаходить собі щось цікаве серед дитячого інвентарю. Дається взнаки, що ми його активно оновлюємо і вся ця історія з дитячим простором реально працює. Клас.

До слова, вдячний усім дотичним до реалізації цієї ідеї.

Юлія Каліновська, HR в Symphony Solutions, Львів:

Я користувалася дитячою кімнатою протягом 1,5 року 5 днів на тиждень 8-10год на день. Повернулася на роботу, коли синові було 4,5 місяці. Поки я працювала, з сином на роботі перебувала моя мама. Це допомогло мені бути поруч, як тільки це було потрібно, та зберегти грудне вигодовування. У той час цей варіант виглядав ідеальним для мене, адже без такої кімнати, я би точно не розглядала опцію виходити на роботу так швидко. Він допоміг мені зберегти емоційний зв’язок з дитиною, який дуже важливий, особливо у перший рік життя малюка: бути поруч, як тільки це буде необхідно, зберегти і продовжити ГВ, бачити перші кроки, які робить моя дитина.

Чи подобалося дитині? Швидше так, ніж ні, якщо врахувати, що я була майже у вільному доступі. Хоча велика динамічна компанія з багатьма людьми — не найспокійніше місце для розвитку маленької дитини.

Із мінусів — звукоізоляція кімнати. Над цим варто було б подумати, аби не створювати незручностей довколишнім і водночас зберегти спокій, комфорт дитини, якій у такому віці потрібно ще багато сну.

Загалом це був дуже цінний і цікавий досвід для мене, проте в такому форматі я б його не повторювала більше. Найскладніше було постійно переключатися з роботи на дитину, іноді по 100 500 разів протягом дня. Це було дуже ресурсно-затратно і не завжди ефективно.

Дмитро Юрченко, Professional Development Manager в Intellias, Львів:

Я неймовірно вдячний компанії за можливість залишити свого 7-річногосина Марка під кваліфікованим наглядом під час своєї роботи. Користуюсь цією можливістю два роки. Завдяки цьому вирішується багато побутових питань, і я можу працювати, скільки потрібно, без турботи про сина.

А найголовніше, що сам Марк в захваті не тільки від кімнати, але й від няні Орисі, яка там працює. Вони не тільки бавляться, але й вчаться, грають в шахи, розмовляють на цікаві теми.

Зазвичай я залишаю сина в дитячій кімнаті кілька разів на місяць, коли затримуюсь на роботі, а альтернативи на післяобідній час немає. Хотілося б, щоб кімната працювала зранку, а не з 14:00, але і наявна опція є чудовою.

Микола Новіков, Senior DevOps Engineer в Intellias, Київ:

Пользуюсь услугами няни плюс-минус раз в месяц на протяжении уже двух лет в зависимости от ситуации в садике или семейной активности вечером. Например, садик по какой-то причине не работает или вечером мы идем на мульты — в таком случае, чтобы не тратить время на дорогу домой, мы прямиком с работы идем в кинотеатр. Моей дочке 4 года, и каждый раз, когда я ей говорю, что мы едем к Лизе (наш корпоративный беби ситтер), восторг просто зашкаливает. Несмотря на то, что моя дочь знает, где моё рабочее место, я её не вижу. Лиза при надобности и в туалет сводит, и за водой сходит, и чай сделает, если малая захочет :)

Если бы была возможность приводить ребёнка с утра, это было бы очень здорово.

Дякуємо за надану інформацію компаніям AB Soft, Astound Commerce, Ciklum, Digicode, EPAM, iDeals Solutions, Innovecs, Intellias, Keepsolid JetSoftPro, Lohika, Luxoft, Melexis, N-iX, Poster, RubyGarage, Sigma Software, Sitecore, SPD-Ukraine, SoftServe, Star, Symphony Solutions, TECHIIA Holding, Yukon Software, Vilmate, Wargaming.

До вашої уваги дайджест навчальних програм для тих, хто починає свою кар’єру в ІТ. У цьому номері зібрані можливості, актуальні у лютому 2020. Усі програми безкоштовні.

Оскільки протягом місяця редакція оновлює дайджест, будемо публікувати оновлення і в коментарях. Якщо хочете бути в курсі — лишіть коментар під статтею, щоб отримувати нові пропозиції на e-mail.

Якщо ви маєте інформацію про інші безкоштовні курси, стажування та вакансії для початківців, яких немає в дайджесті, пишіть на maria@dou.ua, і ми додамо їх до статті.

Підписуйтеся на наш Telegram-канал, щоб дізнаватися про найактуальніші можливості для джуніорів. Туди ми надсилаємо сповіщення про оновлення дайджесту, нові курси, стажування та вакансії.

Binary Studio Academy

Напрям:курси — JS, PHP, .NET, Java, QA.
Місто:онлайн.
Дедлайн подачі заявок:до 24 квітня.

Вимоги до кандидатів:

• базові знання з JS / .NET / PHP / Java/ QA;
• вміння працювати з даними (наприклад, через SQL), розуміти принципи ООП та / або ФП;
• можливість навчатись з 8:00 до 12:00 з липня до 12 вересня.

Як потрапити:зареєструватися на сайті, підготуватися до вступного тестування, пройти відбір: скласти онлайн-тест, виконати домашні завдання та поспілкуватися із представником команди Академії.

Умови:липень — лекції, напрацювання теоретичної бази. ~ 15 відеолекцій від топових розробників Binary Studio з домашніми завданнями. Виконані завдання проходять код-рев’ю у викладача. Серпень — вересень: розробка проекту, робота в команді. За шість тижнів студенти під керівництвом коучів створюють проект від ідеї до повністю функціональної демо-версії. Демо завершених проектів презентують 12.09. Найкращі студенти отримають шанс приєднатися до Binary Studio.

Деталі:на сайті, пишіть на пошту academy@binary-studio.comабо телеграм-боту @AcademyRoBot.

EPAM

Тип:курси.
Місто:Київ, Харків, Дніпро.

Напрями та дедлайни подачі заявок:

Київ:

• QA — 26 лютого;
• DevOps — 28 лютого;
• Front-end, JS — лютий;
• .NET — 18 березня.

Харків:

• .NET — 23 лютого;
• Software Testing — 23 лютого;
• Test Automation — 23 лютого;
• DevOps — 23 лютого;
• Frond-end — 23 лютого;
• Java — 1 березня.

Дніпро:

• Software Testing Introduction — 10 лютого;
• Test Automation — 16 лютого;
• Frond-end — 23 лютого;
• Java — 17 березня.

Як потрапити:зареєструватися на сайтіта пройти тест. Тестування включає технічний комп’ютерний тест та перевірку рівня знань англійської мови. Співбесіда з рекрутером.

Умови:зовнішні заняття (до 3 місяців), Pre-Production лабораторія (від 3 до 6 місяців). Після закінчення навчання найкращі випускники отримають можливість продовжити співпрацю з компанією.

Деталі:на сайті.

GeeksForLess Inc.

Напрям:курси Web.
Місто:Миколаїв.
Дедлайн подачі заявок:до 15 лютого.

Вимоги до кандидатів:

• англійська Intermediate і вище;
• база: PHP, JS, MySQL та OOП.

Як потрапити:надіслати резюме з поміткою «курси з Веб-розробки» на mykolayiv@geeksforless.com. Після заявки кандидатам надсилається практичне завдання і за конкурсною основою відбудеться відбір.

Умови:навчання у будні, орієнтовно з 18:00, тривалість заняття — 4 години.

Деталі:пишіть на пошту mykolayiv@geeksforless.comабо на сайті.

Innovecs

Напрям:курси — QA Automation.
Місто:Київ.
Дедлайн подачі заявок:до набору групи.

Вимоги до кандидатів:

• знання основ тестування;
• вміння використовувати HTML, СSS та JavaScript;
• знання англійської на рівні Intermediate.

Як потрапити:пройти онлайн-реєстрацію на сайті. Організатори надішлють подальші інструкції щодо тестування на вказаний при реєстрації e-mail.

Умови:запланована дата старту — 20 січня. Заняття проходитимуть у післяобідній час з понеділка до п’ятниці і триватимуть чотири години. Фокус програми — на автоматизованому тестуванні з використанням Selenium WebDriver (Java). Трек також включає soft skills тренінги з розвитку креативності, колаборації, ефективної комунікації, критичного мислення, інтенсив English for IT та кар‘єрний воркшоп. Учасники InnoCamp працюватимуть над реальними кейсами безпосередньо з портфоліо компанії, навчаючись за принципом Learning by Doing. Кращих випускників буде запрошено до стажування на проєкти Innovecs. Передбачена винагорода на період стажування та можливість долучитися до Innovecs WOW Program для працівників, що включає в тому числі тренування в спортзалі, корисні сніданки та участь у заходах InnoHub.

Деталі:пишіть на пошту innocamp@innovecs.com, на сторінці Facebook.

InternetDevels

Напрям:курси — розробка сайтів на CMS Drupal 8, QA та PM.
Місто:Луцьк.
Дедлайн подачі заявок:реєстрація відбувається на постійній основі, оскільки курси відбуваються регулярно. Охочих, що не встигнуть потрапити на цей набір, запрошують на наступний.

Вимоги до кандидатів:

• для майбутніх програмістів необхідне базове розуміння PHP, HTML, CSS, JavaSсript (не обов’язково);
• для майбутніх РМ’ів необхідне знання англійської мови на рівні спілкування;
• загалом необхідне бажання вчитися та розвиватися.

Як потрапити:подати заявку на сайті.

Умови:курс триває 4 тижні. Заняття 3 — 5 разів на тиждень по 2-3 години.Найкращим студентам після закінчення курсу пропонують подальшу інтернатуру в компанії і працевлаштування.

Деталі:на сайті, на сторінці Facebook.

JetSoftPro

Напрям:курси — PHP, .Net, Kotlin, Swift, Python, Angular, React, Scala і Data Science.
Місто:Львів.
Дедлайн подачі заявок: 7 лютого.

Вимоги до кандидатів:знання англійської мови на рівні intermediate+.

Як потрапити:надіслати резюме на TC@jetsoftpro.com.

Умови:курси викладають спеціалісти компанії відповідно до спеціалізації. Навчання відбувається 1-2рази на тиждень в офісі JetSoftPro (залежно від програми). Орієнтований початок навчання — 17 лютого. Після успішного проходження курсу можливе працевлаштування.

Деталі:пишіть на TC@jetsoftpro.com.

Netcracker

Напрям:курси Java, Oracle.
Місто:Одеса.
Дедлайн подачі заявок: 25 лютого.

Вимоги до кандидатів:

• базовий рівень знань ООП;
• базовий рівень знань БД;
• англійська мова на рівні Intermediate+;
• студенти 3+ курсів, або нещодавні випускники, технічна спеціальність.

Як потрапити:заповнити анкету на сайті, пройти відбір анкет, дві співбесіди (технічну та з HR).

Умови:старт 2 березня, триває 4 місяці. Можливе працевлаштування в компанії.

Деталі:пишіть на HumanResourceOdessaGroup@NetCracker.com.

NIX

Напрям:курси.
Місто:Харків.

PHP, Front-End, BA, JavaScript, .NET, UI/UX Designer, Azure DevOps, Android

Вимоги до кандидатів:

• навчання Java;
• практика PHP;
• навчання Front-end;
• навчання BA;
• навчання JavaScript;
• навчання .NET;
• навчання Azure DevOps;
• практика Android;
• навчання Linux administration / DevOps.

Як потрапити:подати резюме на сайті, пройти тестування в офісі або ВНЗ, пройти співбесіду.

Умови:Практика — очне навчання 40 годин на тиждень в офісі компанії протягом 3-хтижнів у літній період. Навчання — 2-3рази на тиждень у вечірній час від 1 до 5 місяців. Інтенсив — очне навчання 40 годин на тиждень в офісі компанії протягом 2-хмісяців.

Деталі:пишіть на пошту education@nixsolutions.com.

QATestLab

Напрям:онлайн-курси QA.
Дедлайн подачі заявок:реєстрація відбувається постійно.
Вимоги до кандидатів:навчатися можуть усі охочі.

Як потрапити:подати заявкута скласти тест, що включає в себе питання на рівень логічного мислення, знання англійської мови та володіння ПК.

Умови:викладачi курсів — QAEngineers компанії QA TestLab. Формат навчання: онлайн. Тривалість курсів — від 3 до 5 тижнів. Курси включають в себе лекції, що проводяться через систему GoToWebinar двічі на тиждень, практичні домашні завдання та підсумковий іспит.

Деталі:на сайті.

RubyGarage

Напрям:курси Ruby/Ruby on Rails.
Місто:Дніпро.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• базові знання HTML, CSS, JavaScript та мінімальний досвід роботи з цими технологіями;
• знання базових принципів роботи баз даних і мови SQL;
• розуміння об’єктно-орієнтованої парадигми програмування;
• знайомство з однією з серверних мов програмування (PHP, Java, С ++ / С #, Python...);
• технічна англійська на рівні читання документації;
• бажання навчатися та вирішувати задачі;
• мінімум 10-15вільних годин в тиждень на навчання.

Як потрапити:заповнити форму на сайті, виконати тестове завдання, пройти співбесіду.

Умови:орієнтовний початок навчання — уточнюється, курс триває 4-6 місяців.Навчання проходить два рази на тиждень у вечірній час. По закінченні студенти складають випускний іспит. Після успішного проходження курсу — можливе працевлаштування у компанії.

Деталі:на сайтіабо пишіть на пошту railscourses@rubygarage.org.

SoftServe

Тип:курси.
Місто:Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Рівне, Харків, Київ.
Напрям та дедлайн подачі заявок:

Нижче вказані дати початку курсів. Реєстрація закривається за 14 днів до старту.

Java : Львів — 14 лютого.

Test Automation with Java : Львів — 25 лютого.

.NET: Львів і Дніпро — 28 лютого, Харків — 16 березня та 23 березня.

WebUI: Харків — 2 березня.

Python: Львів — 9 березня.

DevOps for Unix: Івано-Франківськ — 10 березня.

QA: Львів — 17 лютого, Харків — 17 березня.

Test Automation with Python: Рівне — 19 березня.

Ruby: Івано-Франківськ — 23 березня.

Вимоги до кандидатів:

• рівень англійської Intermediate+;
• студенти дотичних напрямків 2-йкурс і вище;
• готовність до насиченої роботи.

Як потрапити:заповнити заявку на сайті, пройти технічне тестування і тест на знання англійської мови, пройти співбесіду.

SPD-Ukraine

Напрям: Java, Front-end, Test Automation.
Місто:Черкаси.
Дедлайн подачі заявок: 12 лютого.

Вимоги до кандидатів:

Java:

• Java 8 Core: класи/інтерфейси, Generic, Collections API, IO, Exceptions, анотації;
• принципи ООП;
• знання алгоритмів і структур даних;
• основи SQL;
• основи HTML/CSS/JS;
• основи Web: HTTP запити, Cookies, Session;
• основи Git;
• рівень англійської Intermediate або вище.

Front-end:

• знання основ HTML/CSS;
• вміння користуватися одним із графічних редакторів;
• досвід верстки від 3 місяців;
• досвід Responsive або Adaptive верстки;
• розуміння основ програмування, структур даних та алгоритмів;
• базові знання Javascript;
• основи Git;
• рівень англійської Intermediate або вище.

Test Automation:

• теоретична база QA;
• основи Java 8;
• принципи ООП;
• основи SQL;
• основи HTML/CSS;
• основи Web: HTTP запити, Cookies, Session;
• основи Git;
• рівень англійської Intermediate або вище.

Як потрапити:подати заявку на сайті, пройти тестування (англійською), пройти співбесіду (українською).

Умови:тривалість курсу: 7 місяців. Останні півтора місяця — робота в командах над фінальними проектами. Після успішного завершення — сертифікат SPD-Ukraine.

Деталі:пишіть на пошту info@spd-university.comабо на сайті.

TEAM International

Напрям:курс .NET.
Місто:Харків.
Дедлайн подачі заявок: 2 лютого.

Вимоги до кандидатів:студенти останніх років навчання університету зі знанням основ .NET програмування.

Як потрапити:зареєструватися на сайті.

Умови:старт 17 лютого 2020 року, тривалість — 3 місяці.

Деталі:пишіть на пошту tetiana.shyrina@teaminternational.com.

Школа програмування Ш++

Напрям:курс Java.
Місто:Кропивницький.
Дедлайн подачі заявок:на постійній основі.

Вимоги до кандидатів:вміти пробігтись по масиву циклом, за допомогою однієї з мов: С++, JavaScript, Java.

Як потрапити:зареєструватися, пройти вступне випробуванняна одній із мов: Java, C++, Javascript.

Умови: Peer-to-peer — це коли ви навчаєтесь без менторів, груп, з офлайн-складовою. Тривалість курсу складає 4 місяці і дає можливість обрати напрямки для більш поглибленого навчання (наприклад, web/mobile development). Заняття проходять двічі на тиждень в м. Кропивницький.

Деталі:пишіть на пошту info@programming.kr.ua, телефонуйте 050 20 111 80 або на сайті.

AMC Bridge

Напрям:стажування C++, C#, web services.
Місто:Дніпро, Львів, Суми, Хмельницький, Чернівці.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:студенти 3-6-го курсів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Термін стажування повинен збігатися з навчальним планом ВНЗ.

Як потрапити:відправити резюме на сайті, виконати тестове завдання, пройти співбесіду із HR-менеджером, технічним інтерв’юером та директором дослідницького підрозділу.

Умови:стажування являє собою роботу на одному з проектів у внутрішньому дослідницькому підрозділі компанії строком на 1 місяць з тижневою зайнятістю 40 годин. Залежно від результатів стажування, студента може бути рекомендовано до прийняття на роботу в компанію.

Деталі:на сайтіабо пишіть на пошту contacts@amcbridge.com.

Andersen

Напрям: JavaScript, .NET, QA.
Місто:Київ, Одеса, Харків, Чернігів, Черкаси.

Вимоги до кандидатів:

• впевнені теоретичні знання за вибраним напрямком;
• наявність навчальних проектів;
• знання англійської мови на рівні Intermediate.

Як потрапити:заповнити анкету на сайті.

Умови:термін навчання — 2 місяці, повний день на базі офісу, викладає індивідуальний ментор. Для стажування QA є оплата.

Деталі:пишіть на пошту d.krepkina@andersenlab.com.

AniArt

Напрям: PHP.
Місто:Київ.

Вимоги до кандидатів:

• студенти 3-5курсів та випускники технічних спеціальностей;
• базові теоретичні знання програмування;
• готовність навчатися інтенсивно.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті, виконати тестове завдання, пройти співбесіду.

Умови:тривалість — від 3 місяців. За умови його успішного завершення, кандидат отримує статус джуніора в компанії. Оплата є.

Деталі:на сайтіабо пишіть на пошту managers@aniart.com.ua.

Ascendix

Напрям: Application.
Місто:Харків.
Дедлайн подачі заявок:на постiйнiй основi.

Вимоги до кандидатів:

• англiйська на рiвнi Intermediate;
• знання JavaScript/HTML/CSS;
• базові знання будь-якої об’єктно-орієнтованої мови програмування (бажано Java);
• знання загальних структур та схем реляційних баз даних;
• досвід у створенні SQL-запитів.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті.

Умови:тривалість — 3 місяці, є стипендiя та ментори. Можливість працевлаштування в компанії.

Деталі:на сайті.

BAKOTECH

Напрям:кібербезпека.
Місто:Київ.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• студенти та випускники технічних спеціальностей;
• знання серверної частини Windows (MS AD, DNS, DHCP);
• знання архітектури мережі (модель OSI, VPN, VLAN, та ін.);
• навички використання середовища віртуалізації: VMware та / або Hyper-V;
• розмовний рівень англійської мови.

Як потрапити:надіслати резюме з поміткою «Стажування з DOU» на пошту Tatiana.Kiselevich@bakotech.com, пройти співбесіду в офісі, виконати тестове завдання.

Умови:програма розрахована на 3 місяці з можливістю подальшого працевлаштування. Стажування проходить в офісі, 5 днів на тиждень, з 9 до 18 години. Програма включає практичні завдання під керівництвом спеціалістів відділу. Стажування передбачає помісячну оплату.

Деталі:написати на Tatiana.Kiselevich@bakotech.com, 063-117-84-78.

Cleveroad

Напрям: iOS, Front-end Angular, Requirement analyst.
Місто:Дніпро.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

iOS:

• базові знання однієї мов: C/C ++, Java, C#;
• знання структур даних та алгоритмів;
• знання SQL і баз даних;
• знання і розуміння принципів ООП;
• розуміння клієнт-серверної архітектури;
• досвід роботи з системами контролю версій.

Front-end Angular:

• розуміння основних принципів ООП;
• базові знання JavaScript;
• знання HTML5, CSS3;
• розуміння DOM-моделі;
• розуміння Ajax.

Requirement analyst:

• ступінь бакалавра (або вище) з математики, інформатики, бухгалтерського обліку чи бізнесу;
• англійська: Upper-Intermediate або вище;
• вміння аналізувати та вирішувати проблеми;
• ділове спілкування та міжособистісні навички;
• інтерес до технологій та розробки програмного забезпечення.

Як потрапити:надіслати резюме на hr@cleveroad.com, виконати технічний тест, пройти співбесіду.

Умови:стажування проходитиме в офісі компанії 2,5 місяці, повний робочий день 5 днів на тиждень. Кандидат отримає допомогу досвідченого ментора, обладнане робоче місце, практичні завдання. Передбачена оплата. Після успішного завершення стажування можна приєднатися до команди на позицію junior.

Деталі:пишіть на hr@cleveroad.com, або на сайті для iOS, Front-end Angular, Requirement analyst.

CodeIT

Напрям і місто:стажування у Харкові — Back-end, QA, Android, Design.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

Back-end:

• розуміння принципів ООП;
• хороші знання PHP або Node.js, MySQL;
• знання принаймні одного з PHP або Node.js фреймворків;
• знання системи контролю версій (GIT);
• англійська: Intermediate і вище.

Software Test Engineer:

• теоретичні знання підходів і методів тестування;
• базові знання SQL;
• розуміння ІТ-індустрії;
• досвід роботи у комерційних проектах буде плюсом;
• англійська: Intermediate і вище.

Android Engineer:

• розуміння принципів ООП;
• Core Java, SQL;
• базові знання Android SDK, Android UI;
• буде плюсом: знання системи контролю версій (GIT), GoF patterns, REST API, Kotlin, Android.

UI Designer:

• наявність портфоліо;
• знання графічних редакторів (Sketch, Figma, Adobe Experience Design);
• розуміння основ дизайну програмного інтерфейсу: принцип близькості, модульні сітки, типографія, колористика, композиція, основні компоненти інтерфейсу;
• англійська: Intermediate і вище;
• буде плюсом: знання Adobe Photoshop & Illustrator, HTML / CSS.

Як потрапити:написати на пошту jobs@codeit.us.

Умови:тривалість програми — 3-4 місяці.Програма оплачувана.

Деталі:пишіть на пошту jobs@codeit.us.

DataArt

Напрям і місто:стажування UI Design у Харкові.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• базові знання за обраним напрямком;
• володіння розмовною англійською.

Як потрапити:надіслати резюме на пошту careers.kharkiv@dataart.com.

Умови:програма триватиме близько 3 місяців. Є оплата. На весь період за практикантом закріплюють ментора. Можливе подальше працевлаштування в компанії.

Деталі:на сайті.

DIGIS

Напрям:стажування React Native.
Місто:Одеса.

Вимоги до кандидатів:

• студент 1-4 курсу;
• власні пет-проекти;
• англійская мова від рівня Intermediate;
• знання основ JavaScript.

Як потрапити:надіслати резюме на rn.internship@digiscorp.com.

Умови:викладач— Middle JS developer. Тривалість — 3 місяці. Оплати немає. Після успішного проходження — працевлаштування.

Деталі:пишіть на hr@do-it.co.

GeeksForLess

Напрям:стажування C#.
Місто:Миколаїв.

Вимоги до кандидатів:

• базові знання С#;
• ASP.NET MVC;
• Entity Framework;
• MS SQL Server;
• Bootstrap;
• MS Visual Studio.

Як потрапити:надіслати резюме з поміткою «С# стажування» на Mykolayiv@geeksforless.com, виконати тестове завдання.

Умови:повний робочий день, 5 днів на тиждень.

Деталі:на сайтіабо пишіть за адресою Mykolayiv@geeksforless.com.

groupBWT

Напрям:стажування PHP, Python.
Місто:Запоріжжя.
Дедлайн подачі заявок:стажування відкрите на постійній основі.

Вимоги до кандидатів:

• студенти 3-5курсів та випускники технічних спеціальностей;
• базові теоретичні знання програмування;
• готовність навчатися інтенсивно.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті, пройти телефонне інтерв’ю, виконати тестове завдання, пройти співбесіду в офісі.

Умови:програма розрахована на 3 місяці с можливістю подальшого працевлаштування. Стажування проходить в офісі 40 годин на тиждень. Можливий індивідуальний графік для поєднання з навчанням у виші. У разі успішного виконання практичних завдань кандидат отримуватиме стипендію. Це не навчання, а стажування, тому теорію, якої не вистачатиме, необхідно буде освоювати самостійно. На стажуванні основний акцент робиться на PHP, Laravel, Python, методи збору і обробки даних (парсери). Крім того, кандидат навчиться працювати в команді, користуватися інструментами розробки та системами ведення проектів, ефективно використовувати свій робочий час.

Деталі:на сайті.

HYS Enterprise

Напрям:стажування .NET.
Місто:Одеса.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• поглиблене розуміння об’єктно-орієнтованого програмування (ООП);
• високі знання HTML / CSS (Bootstrap) / JavaScript;
• знання та досвід роботи з C #, .NET (ASP.NET MVC, WebAPI, EntityFramework);
• SQL;
• знання Back-end and Front-end;
• вільна англійська.

Як потрапити:надіслати резюме з поміткою «Стажування з DOU» на hr@hys-enterprise.com, пройти співбесіду (HR, технічну та фінальну англіською мовою).

Умови:стажування триває 2-3 місяці.За умови його успішного завершення, кандидат отримує статус джуніора в компанії.

Деталі:пишіть на пошту hr@hys-enterprise.com, або на сайті.

IdeaSoft.io

Напрям:стажування Sales.
Місто:Харків.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• цікавляться подорожами;
• мають гарний рівень англійської;
• люблять і знають як спілкуватися з людьми.

Як потрапити:подати заявку на пошту julia.s@ideasoft.io.

Умови:тривалість — 2 місяці, 6-годиннийробочий день. Початок — коли буде набрана група. Під час стажування буде навчання і підтримка від команди. Після закінчення можливе працевлаштування.

Деталі: Skype: julia.syzonenko.

InterLink

Напрям:стажування JavaScript, React та Node.
Місто:Черкаси.

Вимоги до кандидатів:лише для студентів Черкаських вишів.

Як потрапити:подати заявку на сайті.

Умови:тривалість — 4 тижні. Практика для студентів Черкаських вишів.

Деталі:пишіть на пошту hr@interlink-ua.com, на сторінці Facebook.

JustAnswer

Напрям:стажування .NET.
Місто:Львів.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• комерційний досвід роботи з різними технологіями від 1-гороку;
• рівень англійської Intermediate+;
• здатність швидко навчатись.

Як потрапити:надіслати резюме на пошту lesia.kogut@justanswer.comз темою «Bootcamp», пройти відбіркове інтерв’ю та технічну співбесіду в офісі.

Умови:оплачуване стажування тривалістю 3 місяці, повний робочий день. Можливе працевлаштування в компанії.

Деталі:пишіть на lesia.kogut@justanswer.com.

Leobit

Напрям:стажування .NET, AQA.
Місто:Львів.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:

• студенти 4-5-го курсів або випускники за 2 останні роки (технічні спеціальності вищих навчальних закладів);
• теоретичні знання відповідно до обраного напрямку;
• хороші аналітичні навички;
• рівень англійської — Intermediate+.

Як потрапити:надіслати резюме на cv@leobit.comабо заповнити реєстраційну форму на сайті.

Умови:стажування (оплачуване) триває до 3 місяців, під час якого досвідчений ментор допомагає молодому спеціалісту освоїти нову професію і швидко розпочати роботу на реальних проектах. Після успішного проходження стажування Trainee переходить на позицію Junior.

Деталі:пишіть на пошту cv@leobit.com.

Maklai

Напрям:стажування C++.
Місто:Київ.
Дедлайн подачі заявок:немає.

Вимоги до кандидатів:технічна освіта буде плюсом.

Як потрапити:написати на job@maklai.com.ua, пройти тестування та співбесіду.

Умови:стажування триває 3 місяці, мінімум 4 години на день в офісі, після закінчення стажування кращих запросять на роботу.

Деталі:пишіть на пошту job@maklai.com.ua, або telegram — agniesha0606, моб: 063 439 13 83, Агнєшка.

MobiDev

Напрям:стажування iOS.
Місто:Миколаїв.

Вимоги до кандидатів:

• поглиблене розуміння об’єктно-орієнтованого програмування (ООП);
• впевнене знання будь-якої мови програмування;
• рівень англійської мови не нижче Intermediate.

Як потрапити:надіслати резюме nikolaev@mobidev.biz, виконати тестове завдання.

Умови:тривалість — 2 місяці, 6 годин в день на базі офісу.

Деталі:на сайті.

Quality Assurance Group

Напрям:стажування / виробнича практика QA.
Місто:Львів.
Дедлайн подачі заявок:немає.
Вимоги до кандидатів:курс можуть проходити усі охочі.

Як потрапити:подати заявку, заповнивши анкету, або телефонуйте (099) 376 65 05; (098) 903 64 45.

Умови:практика з реальними проектами у групах під керівництвом координатора. Робота з баг-трекінговою системою Jira; Zephyr test management tool, Test Rail, Jmeter etc.

Деталі:на сайті.

Right&Above

Напрям:стажування Java Back-end, React Front-end, iOS.
Місто:Київ.
Дедлайн подачі заявок: 2 лютого.

Вимоги до кандидатів:базове володіння програмуванням чи іншими навичками за вибраним напрямом.

Як потрапити:заповнити форму на сайті, пройти співбесіду.

Умови:стажування проходить у будні з 10:00 до 16:00 з можливістю розширення до повного робочого дня. Тривалість стажування — 2 місяці.

Деталі: telegram: @ra_internship_corp.

Sigma Software University

Тип:стажування.

Вимоги до кандидатів та дедлайни:

• Ruby on Rails : Харків, Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Вінниця — 14 лютого;
• Full Stack (.NET, ReactJS): Одеса — 15 лютого;
• PM: Львів — 21 лютого;
• Embedded : Харків, Львів — 28 лютого;
• .NET : Харків — 28 лютого;
• IT Researcher: Київ — 28 лютого;
• Test Engineer : Харків — 28 лютого;
• Node.js: Харків — 1 березня;
• JavaScript : Одеса — 1 березня;

Як потрапити:заповнити реєстраційну форму на сайті (у відповідному розділі) та додати резюме.

Умови:тривалість стажування від 3 до 6 місяців залежно від напряму; повний робочий день.

Деталі:на сайті.

Sparkybit

Тип:стажування Salesforce.
Місто:Дніпро.

Вимоги до кандидатів:

• від 1 року досвіду роботи Back-end розробником (в ідеалі на Java, C #, C ++);
• розуміння і досвід роботи з системами контролю версій (Git);
• English: intermediate.

Як потрапити:написати на wehire@sparkybit.com.

Умови:навчання з подальшим влаштуванням на роботу. Навчання проходить 2-3місяці в офісі. Міжнародна сертифікація (оплачується компанією).

Деталі:на сайті.

TeamDev

Напрям:стажування Java.
Місто:Харків.

Вимоги до кандидатів:

• англійська рівня Intermediate;
• досвід програмування, крім курсових/дипломів;
• профільна технiчна незакінчена/закінчена вища освіта;
• знання основ математики;
• розуміння основних принципів ООП;
• базові знання Java.

Як потрапити:заповнити реєстраційну форму, надіслати резюме за адресою work@teamdev.com. Надіслати приклад вашого коду — це може бути будь-який код на будь-якій мові програмування: покажіть код, яким ви пишаєтеся! Пройти співбесіду з фахівцями компанії.

Умови:перший місяць — теоретична підготовка з практичними заняттями. Другий — стажування на проекті. Виконана протягом програми робота буде оплачена. Найкращі студенти будуть запрошені у команду TeamDev.

Деталі:на сайтіабо пишіть на пошту work@teamdev.com.

WEB4PRO

Напрям:стажування PHP (Magento 2).
Місто:Харків.
Дедлайн подачі заявок:стажування відкрите на постійній основі.

Вимоги до кандидатів:

• досвід роботи з PHP та MySQL;
• розуміння OOP;
• базові знання JS.

Як потрапити:відправити резюме на hr@corp.web4pro.com.ua, пройти тестування та співбесіду в офісі.

Умови:тривалість — 3 місяці. Стажування в офісі 8 годин на день 5 днів на тиждень. Є стипендія та ментор. Можливість працевлаштування в компанії.

Деталі:hr@corp.web4pro.com.ua.

White Label Agency

Напрям:стажування WordPress.
Місто:Полтава.
Дедлайн подачі заявок:стажування відкрите на постійній основі.

Вимоги до кандидатів:

• студенти останнього курсу та випускники;
• базове розуміння CMS WordPress, PHP;
• знання HTML & CSS;
• досвід програмування.

Як потрапити:заповнити форму на сайтіабо відправити резюме на hr@thewhitelabelagency.com, пройти співбесіду та виконати тестове завдання.

Умови:викладачі інтернатури — Tech leads та Senior Developers компанії. Тривалість програми — від 1 до 2 місяців залежно від рівня кандидата. 5 днів на тиждень, 8 годин на день. Стажування оплачується щомісячно. Програма включає практичні завдання, розробку тесових проектів під керівництвом кураторів та лекції. За умови успішного проходження курсу є можливість працевлаштуватися на позицію Junior.

Деталі:на сайті.

WiserBrand

Напрям:стажування Customer Support.
Місто:Харків.
Дедлайн подачі заявок:стажування відкрите на постійній основі.

Вимоги до кандидатів:володіння англійською на рівні Upper та вище.

Як потрапити:заповнити форму на сайті.

Умови:тривалість стажування 3 місяці, що оплачуються компанією. Є можливість подальшого працевлаштування в компанії.

Деталі:на сайтіабо пишіть на пошту alexa.a@wiserbrand.com, @Aleksa_Andr — telegram.

iDeals Solutions

Напрям:робота Accounting.
Місто:Київ.

Вимоги до кандидатів:

• gрофільна освіта (бухгалтерський облік, економіка, фінанси);
• англійська — Upper-Intermediate;
• володіння Excel;
• базове розуміння принципів, практик обліку та програмного забезпечення.

Як потрапити:подати резюме на сайті.

Деталі:на сайті.

MobiDev

Напрям:робота QA.
Місто:Чернівці.

Вимоги до кандидатів:

• достатній рівень володіння англійською мовою, як письмовий, так і усний (Intermediate);
• знання процесу розробки програмного забезпечення;
• розуміння теорії тестування програмного забезпечення;
• уміння аналізувати та структурувати інформацію.

Як потрапити:надіслати резюме на chernivtsi@mobidev.biz, прикріпити до листа відповіді на запитання: чим відрізняються інтерфейси Samsung Galaxy S10, Google Pixel 4, Huawei P30 Pro, Xiaomi Redmi Note 8 (3-5основних відмінностей буде достатньо). Після цьго Вам може бути запропоновано виконати тестове завдання, пройти співбесіди.

Умови:усі члени команди отримують винагороду з першого дня співпраці. Ви будете закріплені за кваліфікованим ментором, який буде коригувати Вашу роботу, надавати рекомендації та допоможе розробити персональний план розвитку досягнення цілей.

Деталі:на сайті.

SimCorp Ukraine

Напрям:робота Software development, APL.
Місто:Київ.

Вимоги до кандидатів:

• студент 4–6 курсів;
• знання у сфері фінансів;
• базові знання будь-якої мови програмування;
• англійська — середній рівень.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті.

Умови:офіційне працевлаштування, офіційна заробітна плата.

Деталі:на сайті.

SMART business

Напрям:робота CRM Developer.
Місто:Київ.

Вимоги до кандидатів:

• вища технічна освіта (студент 3-6курсів або випускник);
• навички програмування (C #, .NET);
• досвід роботи з базами даних;
• англійська мова на середньому рівні та вище.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті.

Умови:навчальна програма для студентів (SMART академія), сертифікація MS, курси англійської мови, програма Gamification для працівників.

Деталі:на сайті.

TraderEvolution

Напрям:робота Technical Support.
Місто:Дніпро.

Вимоги до кандидатів:

• технічна вища освіта / студент;
• рівень англійської — Intermediate.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті, пройти співбесіди.

Умови:курс навчання — 1 місяць (2 заняття на тиждень, тривалість заняття — 2 години). Час навчання оплачує компанія. Після успішного закінчення курсів — стажування 1-2 місяці.Після стажування — робота за графіком: 8 нічних змін (з 00:00 до 8:00) + 4 денні зміни (з 9:00 до 18:00) на місяць.

Деталі:на сайтіабо пишіть на пошту v.ten@traderevolution.com.

Ubisoft

Напрям:робота Game Tester.
Місто:Одеса, Київ.

Вимоги до кандидатів:

• базові знання ігрового тестування / процедури звітності про помилки / життєвий цикл помилки;
• ігровий досвід, знання ігрової термінології;
• базові знання комп’ютерних і консольних ігор;
• знання Microsoft Office (Word, Excel, Outlook);
• середній рівень англійської, як письмової, так і усної;
• уважність до деталей;
• здатність працювати в команді.

Як потрапити:надіслати резюме на сайті.

Умови:робота з ААА ігровими проектами, медичне страхування, заняття з англійської або французької мови.

Деталі:Київ, Одеса, або пишіть на пошту hr_kiev@ubisoft.com.

[Дмитро Овчаренко — CEO & Founder at Alcor, віце-президент з юридичних і фінансових питань Асоціації IT Ukraine, 15+ років в оперативному управлінні ІТ-бізнесом, допоміг десяткам іноземних технологічних компаній відкрити R&D-офіс в Україні]

IT-сфера в Україні — одна з найдинамічніших і найперспективніших. Її вже давно називають локомотивом розвитку української економіки, але так було не завжди. Понад десять років я працюю в українських ІТ-компаніях і разом з колегами розвиваю екосистему, тому для тих, кому цікаво, що було й що буде, підготував короткий екскурс.

За даними DOU, зараз в українській ІТ-індустрії працює понад 190 000 фахівців. Як зазначено у звіті звіту IT Ukraine Association, податок, який вони сплатили, у 3,7 раза перевищує середні показники по країні. Тільки за 2018 рік ІТ-послуги принесли майже 10 млрд грн податків в українську скарбницю. Рік від року ці цифри зростають у середньому на 20–25%,завдяки чому економіка України зможе дістати поштовх для розвитку.

Темпи розвитку ІТ вражають. 2012 року внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, а нині — уже 4% (дані Державної служби статистики України). На сьогодні експорт ІТ-послуг України приносить більше як 5 млрд доларів на рік, тоді як 2013 року ця позначка ледь сягала 2 мільярдів. Крім цього, 2017 року ІТ-сектор вирвався в трійку найбільших галузей економіки України з експорту послуг, і ось через рік сфера ІТ вже впевнено посіла другу позицію в цьому списку (зі звіту IT Ukraine Association).

З аутсорсингу в сервісний консалтинг

Українська ІТ-індустрія розпочала свій активний розвиток з аутсорсингу, який дав нам поштовх у непрості для пострадянського простору часи. Тоді, наприкінці 1990-хі початку 2000-х,на вітчизняний ринок вийшли перші аутсорсингові ІТ-компанії: ELEKS, SoftServe, Miratech та інші. Іноземні корпорації тільки починали відкривати для себе Україну, тому віддавали на аутсорс лише окремі свої функції, зазвичай ті, що не вимагали глибокої технічної експертизи. Це природний етап, який також пройшли Індія, Польща, Латвія й Румунія.

Але українських розробників явно недооцінили. Вони вирізнялися професіоналізмом і якістю своїх послуг, тому почали відходити від слова «аутсорсинг» і перейменували свої послуги в «ІТ-сервіс». На цьому етапі традиційний аутсорсинг в Україні починає видозмінюватися. Іноземні технологічні корпорації розгледіли в Україні потужний потенціал і стали передавати українським розробникам не просто деякі свої функції, а й розробку інноваційних технологій із цілісними рішеннями. За розумну ціну іноземні технологічні компанії отримали гідну якість, що спонукало їх активно заходити на український ринок.

Наступним етапом еволюції став «сервісний консалтинг». Українські ІТ-компанії почали пропонувати комплексне рішення бізнес-завдань клієнта, фокусуючись на індивідуальному підході. Ця модель спрацювала «на ура» й створила величезний попит на нетехнічних фахівців. Бізнес-аналітик, менеджер продукту, HR-фахівець, юрист, бухгалтер, менеджер з продажу, маркетолог — це тільки невелика частина нетехнічних професій, які потрібні в ІТ. Усі вони мають не просто розуміти ІТ-ринок, а й володіти англійською мовою мінімум на середньому рівні.

R&D-офіси — вигода для всіх

Відтоді кількість ІТ-фахівців у країні починає різко зростати: з 89 тис. фахівців ​​2015 року до 190 тис. — 2019-го.Тепер українці можуть створювати, просувати й продавати ІТ-продукти на глобальних ринках. Вони зацікавлені не просто у створенні продукту, а й в активному його розвитку. Як наслідок, усе більше й більше українських розробників хочуть бути частиною того, над чим працюють. Саме це дає початок розвитку центрів розробки програмного забезпечення — R&D-офісів.

R&D-офіс — це офшорний центр досліджень і розробки, в якому замовник і виконавець є однією компанією. По суті, R&D-офіс — це підрозділ великої продуктової ІТ-компанії в розвитковій країні. Водночас у ньому збережено всі внутрішні функції й політику компанії. Для розробників основна перевага полягає в тому, що вони мають доступ до процесу створення продукту «від А до Я». Як працівник компанії, ви будете знати все про процес маркетингу й продажу ІТ-продукту в західних країнах, зможете безпосередньо взаємодіяти з С-level-менеджерами та підійматися кар’єрними сходами. До того ж працівників локальних центрів розробки дуже часто запрошують у штаб-квартиру компанії, де вони переймають досвід, корпоративну культуру й відвідують тренінги разом зі своїми американськими або європейськими колегами.

Центри R&D істотно впливають і на ринок праці в країні. Допомагаючи західним ІТ-корпораціям відкривати свої офіси в Україні, ми водночас спонукаємо їх облаштувати повну інфраструктуру. Для забезпечення R&D-центрів потрібно залучати місцеві ресурси, і в цьому полягає додаткова економічна вигода для нас усіх. Експерти IT Ukraine Association підрахували, що один працівник в ІТ-індустрії створює 3-4робочих місця в суміжних галузях. За умови зростання індустрії до 400 тис. професіоналів до 2024 року будуть створені приблизно 2 млн робочих місць в Україні. Це має вирішальне значення для нашої країни, де майже 9% населення — безробітні. Можна сміливо стверджувати, що сфера ІТ — найперспективніша в боротьбі з безробіттям.

Це вигідно й самим ІТ-компаніям. По-перше, працюючи з програмістами за цивільно-правовим договором, іноземні компанії економлять на податках. Наприклад, якщо в Каліфорнії сумарно доведеться заплатити майже 30% податків за кожного працівника, у Великій Британії — трохи більш як 20%, то в Україні — лише 5%. До цього варто додати схожість менталітету, адже все більше молодих українців мають прогресивні погляди й додержуються європейських цінностей. Але найважливіше — люди. Українські розробники славляться своєю компетентністю й винахідливістю, і це — наш головний магніт.

Потенціал українського ринку IT

Однак тепер на глобальній арені Україна залишається незначним гравцем з величезним потенціалом. Основна частка світового ІТ-ринку припадає на США (36,8%), за ними — Китай (11,3%) і Велика Британія (5,8%). Як зазначено у довіднику агентства Top Lead, за обсягом ринку ми змагаємося з Румунією й Польщею, відчутно поступаючись Індії й Китаю. Якщо поставити себе на місце американця, то Україна все одно буде привабливою точкою розвитку ІТ-бізнесу серед країн з розвитковою економікою. По-перше, ринки праці в Польщі й Румунії вже істотно «перегріті» (якщо потрібна команда з 10 осіб, можна йти й туди, але вже на рівні 50–100осіб явно будуть проблеми). По-друге, в Україні дуже вигідне оподаткування. По-третє, компетентність і культурна близькість ставлять українських розробників набагато вище за індійських.

ІТ-екосистема України особливо сприяє розвитку технологічної індустрії. На регіональному рівні бізнеси об’єднуються в ІТ-кластери, де власними силами створюють потрібні умови для зростання й активно підтримують один одного. У звіті від UNIT.City й Western NIS Enterprise Fundзазначено, що натепер уже понад 20 міст України створили свої місцеві ІТ-ком’юніті. У масштабах країни функціонує IT Ukraine Association — найбільше об’єднання ІТ-компаній в Україні, в яке входять 60+ топових гравців вітчизняного ІТ-ринку. Активну роль відіграють також IT-комітети в American Chamber of Commerce (ACC) й European Business Association (EBA). Завдяки цим організаціям нам вдається лобіювати інтереси всієї української ІТ-спільноти, навчати новачків і підтримувати стартапи.

На жаль, політичне питання залишається нерозв’язаним, хоча в цьому напрямі є багато планів. На сьогодні головне завдання — налаштувати діалог з владою. З цього приводу IT Ukraine Association у червні 2019 року зустрічалася з Президентом Зеленським, а у вересні — з Прем’єр-міністром Гончаруком. Ідеться про те, що поточні умови роботи дають змогу індустрії динамічно зростати і, якщо не буде радикальних законодавчих змін, 13 млрд доларів експорту щорічно й 10% ВВП країни — в межах 5—7-річної досяжності.

Майбутнє українського IT

За прогнозами експертів IT Ukraine Association, ІТ-ринок України стабільно зростатиме на 22–30%щороку, а кількість фахівців збільшиться у два рази до 2024 року. Цей сценарій може стати ще оптимістичнішим, якщо на ринок заходитиме все більше ІТ-бізнесів з власним продуктом.

Але куди ж без ложки дьогтю. Усе може піти й не за таким позитивним сценарієм.

Уже тепер в Україні запит на програмістів істотно вищий за пропозицію: якщо не розвиватимемо ІТ-освіту й не випускатимемо більше фахівців, нас чекає «перегрітий» ринок. Серед проблем також еміграційне питання: чимало висококваліфікованих фахівців виїжджає, і це стосується не лише ІТ.

Хвилюють й обіцяні реформи. Потрясіння, спричинені різкими трансформаціями, зокрема й законодавчими, можуть негативно вплинути на галузь загалом: призвести до незадоволення й відмови від співпраці. До того ж перевести найбільш гнучку й прогресивну галузь на Кодекс законів про працю — не найліпша ідея.

Чи не втратить тоді Україна свою перевагу на світовому ринку?

Щоб уникнути негативного розвитку подій, треба створити надійну інфраструктуру й налагодити механізм взаємодії між усіма учасниками ринку. Вірю, що в нас усе вийде.

Від слів до діла

Чому я впевнений у позитивному фіналі? Бо як віце-президент з фінансово-правових питань IT Ukraine Association я бачу реальні дії та зміни, що відбуваються в екосистемі.

Основними напрямами роботи Асоціації та її членів 2020 року залишається вдосконалення законодавства й освітні ініціативи.

Як я вже зауважував, трансформація законодавства потрібна, але варто уникати різких трансформацій, особливо що стосується податкового й трудового законодавства, адже це може негативно вплинути на всю галузь, спричинивши не тільки незадоволення вітчизняних фахівців, а й відмову від співпраці з боку міжнародних компаній.

А от убезпечити бізнес від замовних обшуків точно потрібно. «Маски-шоу» вже давно турбують український ринок і грають не на руку нам, адже псують репутацію на світовому ринку: хто ж захоче ризикувати власними грошима й майном.

Тому ми підтримуємо законопроект № 2740, або «Маски-шоу стоп — 3», що допоможе у встановленні чітких і зрозумілих «правил гри», забезпечить справедливе правосуддя, поліпшить інвестиційну привабливість України й створить основу для подальшого розвитку IT-індустрії.

Ще один пріоритет — розвиток освіти, зокрема неформальної. І, окрім, власне, реформування навчальних програм для ІТ-фахівців і створення нових можливостей для їхнього професійного зростання, ми зацікавлені в розширенні кола спеціальностей. Зокрема, уже вдруге разом з НаУКМА ми проведемо курс програми Information Technology Law: KMA & IT Ukraineдля майбутніх ІТ-юристів. Адже галузь розвивається не тільки завдяки програмістам, а й тим, хто працює разом з ними.

Уже доброю традицією стала щорічна фінансово-правова конференція, що збирає найліпших менеджерів і правників для обговорення й планування нагальних та стратегічних питань розвитку українського ІТ-ринку.

Ми завжди відкриті до діалогу й співпраці, беремо активну участь у побудові успішної екосистеми та, головне, готові брати на себе відповідальність. Тому впевнений, що наступне десятиліття для українських ІТ буде проривним.

Цього разу DOU Ревізорзавітав до Blackwood Games — київської студії повного циклу розробки відеоігор ААА-класу для РС, Xbox та PlayStation 4. У 2018 команда Blackwood Games відділилася від студії Crytek і розпочала самостійну роботу над продуктом Warface, який тоді вже налічував 8 років.

Засновники Blackwood Games — ветерани індустрії, що також брали участь у розробці Far Cry та Crysis. У 2013 році гра потрапила до Книги рекордів Гіннеса у номінації «Найбільша кількість гравців, що одночасно знаходяться на одному сервері онлайн-шутера», а саме — понад 145 тисяч осіб.

Наразі Blackwood Games мають єдиний офіс — у Києві, а команда налічує 194 особи, з них 150 — технічні спеціалісти.

В околицях і поблизу

До офісу за адресою вулиця Костянтинівська, 68А (БЦ Wonderland) команда переїхала рік тому. На даху офісної будівлі, яка раніше була виноробним заводом, залишилися два майданчики для гелікоптера. Їх вирішили не демонтувати, але наразі ними ніхто не користується. Усю будівлю та територію займає лише команда Blackwood Games.

За п’ять хвилин прогулянки від офісу знаходиться ТЦ «Шоколад», в якому розташований магазин АТБ. За дев’ять хвилин можна також дістатися найближчого «Сільпо». Поблизу достатньо місць, де можна пообідати за демократичними цінами:

• Комплексний обід у закладі «Подільський колорит», розташованому у ТЦ «Шоколад», обійдеться приблизно у 60 грн.
• Дістатися до Pizza Verona можна за 8 хвилин, а піца коштуватиме десь 80 грн.
• Трапеза у кафе Eat Me Canteen, що знаходиться просто на першому поверсі БЦ Wonderland, обійдеться у 120-130 грн.Це оптимальний варіант для сніданків, обідів та вечерь спеціалістів. Заклад розташований найближче, до того ж компанія частково компенсує фахівцям Blackwood Games вартість харчування в ньому (в межах 60 грн). Якщо сума більша — можна оплатити різницю готівкою або через термінал.

У кафе готують сніданки, обіди та вечері. Є готове меню (українська, континентальна кухня, фастфуд), крім цього, доступна опція замовлення страв. Популярністю користується опція їжі на винос. Найчастіше замовляють вечерю із собою після робочого дня. Також у Eat Me Canteen можна розігріти та з’їсти власну їжу або просто посидіти. Для іменинників діють спеціальні знижки та пропозиції.

Спеціалісти можуть дати зворотний зв’язок щодо їжі. Наприклад, зауважити, що замало вегетаріанських страв, або відзначити якість продуктів. Після кількох ітерацій обробки такого зворотного зв’язку зі звичайних омлетів перейшли на млинці з сьомгою.

Територія бізнес-центру огороджена парканом. Окрім професійних охоронців, за нею наглядають також собаки: Алмаз та Багіра. Вдень песики знаходяться у вольєрах, а ввечері їх випускають. Спочатку планували, що це будуть сторожові собаки, що повідомлятимуть про незнайомців. Однак вони виявилися дуже контактними та відкритими через велику увагу до себе з боку деяких спеціалістів компанії. Інші тварини офіс не відвідують.

Внутрішній двір має підсвічування, а також паркінг, що вміщує до 100 автівок. Він безкоштовний для членів команди Blackwood Games. Поки паркомісць вистачає для всіх спеціалістів компанії. Велосипедні місця — у закритому приміщенні, до шести велосипедів. На практиці там паркують лише один велосипед.

Гості можуть залишити свої автівки на парковці перед БЦ, а не на внутрішній території.

Зона для куріння розташована біля входу до будівлі офісу.

Офісний побут

Команда Blackwood Games займає усі три поверхи бізнес-центру, в тому числі територію, що огороджена парканом. Виняток становлять кілька підсобних приміщень всередині БЦ. Наразі для робочих зон використана площа близько 780 м². Відповідно до даних компанії, у середньому на одну особу припадає 4 м²робочого простору.

Офіс знаходиться під цілодобовою охороною. Щоб потрапити всередину, необхідно мати картку-пропуск. Якщо ж спеціаліст не має її при собі, телефонує офіс-менеджеру, і той зустрічає його. Не всі в компанії мають право проводити незнайомих людей всередину БЦ, а лише офіс-менеджери, спеціалісти з HR, а також проєктні менеджери.

Офіс обладнано ліфтом. Ті, хто надає перевагу сходам, мають змогу споглядати різноманітні артоб’єкти на стінах: роботи художників та постери відеоігор.

Від колишнього винного заводу в офісі залишилась хороша вентиляція, яку підкріпили технологією регуляції температури. Якщо хтось зі спеціалістів бажає змінити температуру у приміщенні, він пише у чат до відділу ІТ-підтримки, та вони її змінюють. Регуляція здійснюється різними кімнатами.

Кухні з холодильником, мікрохвильовкою та всім необхідним для приготування чаю або кави знаходяться біля кожного опенспейсу. Там щодня о 10:00 та 17:00 з’являються свіжі фрукти, печиво та цукерки.

Воду для офісу замовляють не у кулерах, а у пляшках, які потім сортують. Вторсировину раз на тиждень з офісу вивозить підрядник. Також у компанії збирають на утилізацію використані батарейки.

На кожному поверсі є окремі чоловічі та жіночі вбиральні, а на другому та третьому — по одній душовій. Подбати про рушники, мило та все необхідне, аби скористатися душовими, мають самі спеціалісти.

Робочий простір

Графік роботи команди — п’ять робочих днів із вісьмома годинами зайнятості з 10:00 до 19:00 без понаднормової роботи. Якщо спеціаліст запізнюється більше, ніж на 15 хвилин, йому слід завчасно попередити про це свого проєктного менеджера. Жорсткого контролю запізнень або понаднормової роботи немає. Втім, якщо фахівець все ж перепрацював, це компенсують вихідними днями. За даними компанії, за останні сім місяців так сталося лише двічі.

Хтось з команди, звичайно, іноді затримується в офісі, але лише для того, щоб пограти. Це частина індустрії: аби випустити якісну гру, необхідно знати, які ігри зараз актуальні. Сторонньому спостерігачеві може здатися дуже незвичним Play Test — година-дві на день, коли гру тестують.

Можливості працювати віддалено у Blackwood Games немає. Це пов’язано з особливістю робочих процесів. Минулий офіс мав кабінетну систему, але, щоб спростити комунікації між спеціалістами, перейшли на опенспейс.

Окремі кабінети мають топменеджери, а також HR, IT, бухгалтерський та юридичний відділи. Для роботи sound-команди в офісі побудували студію звукозапису з шумоізоляцією та усією необхідною апаратурою.

Усього в офісі чотири кімнати для переговорів. Назви вони мають максимально прості: grey, black, white та english class. У найбільшій переговорці можна комфортно розмістити за столом до 25 осіб.

На сьогодні в опенспейсах у стилі «жорсткий лофт» на 2 та 3 поверхах працюють по 70-80дизайнерів та розробників. Розраховані зони на 120-130 осіб,але цього року компанія планує долучити ще близько 50 спеціалістів до команди, тому наразі не вся площа заповнена.

Стандартна комплектація робочої техніки в Blackwood Games — це стаціонарний комп’ютер із 32 GB RAM та відеокартою 1070/2070 Ti, до нього також надають по два монітори та периферійні пристрої. Деякі художники також працюють із планшетами.

Потужнішу техніку можна отримати за запитом до ІТ-відділу, що попередньо погоджується з проєктним менеджером. Щоб отримати нові меблі, надсилають запит офіс-менеджеру. Найчастіше просять світильники та дрібну канцелярію. Якщо меблі є в наявності, запит задовольняють того ж дня. Якщо ж товар необхідно замовити у постачальників, побажання виконують упродовж 3-7 днів.Крісла та столи у всіх однакові, але за бажанням можна привезти свої.

Welcome pack складається з брендованих футболки, худі, блокноту, ручки та стрічки для пропуску. Першого робочого дня спеціалісти роблять корпоративні фото у невеликій студії, що знаходиться в ІТ-відділі. Новачок також знайомиться із buddy — колегою, якому упродовж трьох місяців можна ставити усі питання щодо компанії, її традицій, особливостей тощо.

Компанія покриває страхування у клініках А-класу для усіх спеціалістів, що пройшли випробувальний термін. Також діє знижка, якщо фахівець матиме бажання застрахувати когось із членів сім’ї.

Після проходження випробувального терміну починають нараховуватися бонуси до зарплати, що залежать від прибутковості гри. Бонуси надходять щоквартально і тим більші, що довше особа працює і чим вища її посада. Розмір бонуса нефіксований.

За запитом можна замовити літературу (як профільну, так і непрофільну). Її повний перелік спеціалісти можуть знайти на Confluence, де позначається, які книги вільні, а які наразі в когось на руках.

У компанії регулярно проходять тренінги та лекції. Вони відрізняються для різних команд: хтось раз на тиждень відвідує заняття з анатомії, щоб краще деталізувати персонажів, а хтось розбирається у видах зброї.

Щомісяця формується бюджет на навчання. Він спільний для всієї компанії. Будь-який спеціаліст може обрати собі тренінг, курс, лекцію для навчання тощо. Частіше трапляється так, що РМ знаходить курс, корисний для всіх на проєкті. Після цього складають заявку, упродовж тижня її розглядають у HR-департаменті, затверджують вартість на кількість осіб та сплачують. Точну суму представники компанії не називають, проте зауважують, що ліміт ще жодного разу не перевищили.

Команда Blackwood Games навчає і сама. Якщо бачать кандидата, що не має досвіду в ІТ або у створенні персонажів — запрошують на стажування, що триває від 1 до 3 місяців. Частіше за все стажування оплачуване. Хоч працевлаштування не гарантується, але ще не траплялося, щоб інтерн після завершення стажування не приєднався до команди.

Відпочинок і натхнення

Між другим та третім поверхом можна пограти на PlayStation 4. Раніше у залі також стояв аерохокей, проте він заважав роботі, тож його вирішили замінити тихішою альтернативою — столом для настільного тенісу, який планують встановити до кінця лютого.

У робочій зоні на другому поверсі можна зібрати компанію для гри в настільні ігри або роздивитися імпровізовану експозицію LEGO-наборів та колекційних фігурок членів команди.

За бажанням спеціалісти Blackwood Games можуть безкоштовно пройти тестування та записатися на курси з англійської. Заняття проходять в робочий час двічі на тиждень: по середах вивчають граматику з україномовним викладачем, щоп’ятниці тренують розмовну англійську з носієм мови. Тривалість заняття — одна година, а розмір груп — по 6-7осіб кожна.

У тій самій кімнаті, що й англійська мова, щочетверга проходять сеанси масажу. Записатися на них можна за два дні через чергу у Google Doc. Масажний стіл виносять тільки по четвергах, тож зробити його світлини не вдалося.

У будівлі є дві зони для занять спортом, де встановлено по одному тренажеру. Також спеціалістам покриваються заняття у тренажерній залі у межах певної вартості. Точну суму у компанії не повідомляють, проте вона складає приблизно 50% середньої вартості абонементу.

Останньої п’ятниці місяця проходить Happy Friday, коли команда Blackwood Games збирається на перегляд кіно або настільні ігри. Усю їжу для цього замовляють у кафе.

Двічі на рік вся команда Blackwood Games разом збирається до кіно. Останнього разу дивилися «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження».

Раз на півроку кожній команді виділяють бюджет на тимбілдинг. Компанія до того ж проводить три великі виїзні заходи: літній, зимовий корпоративи та ґеловінську вечірку. До Нового року в офісі організовують дитяче свято з аніматорами та подарунками для сімей спеціалістів Blackwood Games.

DOU Ревізор запитує

Ми поцікавились у фахівців компанії, як же їм живеться, і поставили два нескладних запитання: що найбільше подобається в офісі й що хотілося б поліпшити або змінити.

Іван, Game Designer, 3 роки на проєкті

У нас новый офис в стиле лофт с хорошим техническим оснащением. Хотя много людей, нет ощущения, что ты сидишь где-то за спиной товарища.

Вентиляция, техника и столы — все новое. Поэтому никаких нареканий нет.

Что касается улучшений, то можно сделать комфортнее внутренний двор и добавить лавочек. У нас уже есть подсветка и зеленая зона с деревьями, думаю, лавочки тоже скоро будут.

Мне нравится, что я могу пройтись по всей территории и отвлечься от работы. При этом никаких посторонних людей не будет — только наша команда.

Андріан, QA Tester, 5 років з компанією

В этом офисе значительно улучшилось качество техники. Сейчас работает отлично, очень быстро — ничего не подвисает.

По поводу кафе на первом этаже... Сначала кухня была не очень хорошей, но мы сменили много поваров, и сейчас уже все гораздо вкуснее. HR-команда обрабатывает наши отзывы и регулирует этот вопрос.

Заказом книг в офисе я не пользуюсь — предпочитаю электронные. Пока бумажная выйдет в печать, все успеет поменяться несколько раз. Так что не вижу смысла что-то заказывать для себя. Мне куда проще найти нужные материалы онлайн. Тем не менее мне нравится, что если ты хочешь развиваться, то развиваешься. В команде у каждого есть и мотивация, и возможность улучшить что-то в проекте.

Микола, Sound Designer, 2 роки з компанією

В офисе неплохой спортивный уголок. Это, конечно, не спортзал, но для того чтобы как-то отвлечься от работы, вполне хватает. Обычно в обед я стараюсь находиться на свежем воздухе. Район промышленный, но рядом есть сквер возле заправочной станции, и когда тепло, я прогуливаюсь там. В более холодную или дождливую погоду — по территории БЦ.

Для моей работы нужна комната с определенной акустической средой. И я рад, что работаю именно в такой: у нас отличная техника и оборудование. Плюс, в любое время года работать комфортно — не холодно и не жарко.

Возможно, в офисе я бы добавил еще шкаф, но не более того. Всего остального вполне достаточно.

Ну що, ми рушаємо далі... А якщо ви хочете, аби DOU Ревізор завітав до вас, пишіть: revisor@dou.ua

Ми катаємося по Україні в пошуках найкреативніших та нестандартних офісів ІТ-компаній. Разом з нами ви зможете зазирнути за лаштунки офісного життя. Але вирішувати, гарний це офіс чи ні, будете тільки ви!

Стежте за нами у Facebook.

Підписуйтесь на відеоканал DOU Ревізора на YouTube.

Фотограф: Леся Коверега

Константин Петренко из Кропивницкого проработал в шахте 10 лет. В 33 года он решил изменить свою жизнь и начал учиться программированию. О домашних заданиях в шахте, годовом обучении и работе Android-разработчиком Константин рассказал DOU.

Программисты всегда казались мне какими-то волшебниками с другой планеты. Я любил проводить время за компьютером, нравилось устанавливать и копаться в программах, но никогда не думал, что сам стану разработчиком. У меня даже не было ни одного знакомого, с кем можно было бы поговорить о программировании или узнать, как и где учиться. Спустя несколько недель после того, как я узнал о Ш++ (бесплатная школа программирования, недавно у нас вышел материало ней, — ред.)и подал заявку на обучение, в школе был ивент. На нем эйчары рассказывали, как проходить собеседования, и там я узнал о существовании свитчеров — людей, которые переходят в IT из других профессий.

После выступления эйчара Onix-Systems Светланы Матвейцевой-Невмержицкой я задал вопрос: «Был ли в вашем опыте случай, когда люди становились свитчерами в 33 года и старше?» Светлана ответила, что она с таким не сталкивалась. Я был расстроен, но меня это не остановило. Спустя чуть более года я встретил ее на фестивале Vesnasoft, напомнил о нашем диалоге и рассказал, что стал программистом.

«В шахту попадают люди, у которых что-то не сложилось в жизни»

Моя жизнь шла своим чередом. После школы я поступил в Черкасский институт пожарной безопасности, окончил его в 2005 году и вернулся в Кропивницкий. «Добрый день, инспектор Петренко пришел на проверку» — два года я проверял, насколько соблюдается пожарная безопасность на различных объектах. Конечно, моему приходу не особо радовались, никто в Украине проверок не любит. Несмотря на свой грозный вид и значимость профессии, в 2008 году я зарабатывал там 700 грн. Нужно было кормить семью, поэтому отец-шахтер помог мне устроиться на шахту. Это тебе не в форме с красивой папочкой ходить, но зарплата там была в три раза больше — 2000 грн.

Я прошел 10-дневныекурсы самой простой специальности — и началась совсем другая, подземная жизнь. Через некоторое время я переквалифицировался и стал подземным аппаратчиком блочного выщелачивания. Вместе с другими шахтерами я добывал уран с помощью раствора серной кислоты, который затем отправлялся в Желтые Воды (город в Днепропетровской области, — ред.)и перерабатывался. Конечно, все это вредно для здоровья, через 10 лет работы шахтеры оформляют регресс (инвалидность) и получают компенсацию от государства в виде выплат за то, что потеряли здоровье. А в возрасте 50 лет можно уходить на пенсию.

Приятного на шахте мало. Я работал на глубине 210-280метров под землей, летом у нас 18 градусов, а вот зимой — 10-12.Стволы в шахтах должны отапливаться предприятием, но на деле этого не происходит. Работа в постоянном холоде, пыли, влаге. Кроме того, большим минусом для меня было отсутствие солнечного света зимой. На первую смену я вставал в 5:15, в 7:30 уже спускался в шахту. Домой выезжал в 15:00, пока помылся-переоделся — снова темно. Так выглядели мои рабочие дни целых 10 лет.

«Работа в шахте физическая, никакой умственной нагрузки не было, поэтому оставались силы заниматься по вечерам»

У меня было небольшое увлечение, в 2013-2014годах я участвовал в деятельности общественной организации «Дорожный контроль Кропивницкий». Так получилось, что волонтерская активность стала первым шагом моего становления как программиста. В организации ребята-волонтеры, которые знают правила дорожного движения и законы, предоставляли водителям юридическую помощь, помогали в судах против тогда еще ГАИ. Вся документация была на мне, кроме того, хотелось, чтобы у организации был сайт. Я проявил инициативу, ознакомился с WordPress и сделал сайт на шаблоне. В течение года я его администрировал. Конечно, до программирования было еще далеко, но это было большим шагом для меня. Я понял, что мне действительно интересно изучать эту сферу.

В скором времени я узнал о школе программирования Ш++, но она тогда еще была платной. Обучение стоило 1000 грн в месяц, отдавать ползарплаты я был не готов. В 2016 году товарищ рассказал, что отдал сына в Ш++, и она теперь бесплатная. Я понял, что это мой шанс, и подал заявку. Оказалось, что текущий набор закрылся, а следующий начнется через три месяца. Однако это оказалось удачным обстоятельством, поскольку для того, чтобы поступить в школу, нужно сдать вступительные экзамены: английский язык, скоропечатание и базовые знания одного из языков программирования. Так как школа бесплатная, а желающих много, нужно было показать, что ты самостоятелен и можешь обучаться без чьего-либо контроля. В то время Java была самым популярным языком программирования, и я начал самостоятельно изучать ее.

Все свободное время я уделял учебе: полчаса утром в автобусе смотрел видео, читал статьи, после работы больше практиковался. Работа в шахте физическая, никакой умственной нагрузки не было, поэтому оставались силы заниматься по вечерам. На первых порах мозг не хотел воспринимать новую информацию, он просто считал, что она мне не нужна. Но я боролся, вбивал в себя знания, и мозг наконец адаптировался. Иногда бывало, что два дня не мог понять какую-то тему, читал по 10 раз, а потом на третий просыпался — и понимал. В итоге я смог сдать экзамены на достойном уровне и попал в число 40 студентов, которых отобрали среди 100 претендентов.

Первые три месяца мы учились по курсу Гарвардского университета CS50, изучали C и C++, несколько лекций было посвящено Python. В конце курса был экзамен, после которого можно было выбрать специализацию, в которой хочешь развиваться и заниматься с ментором. Я выбрал Android, поскольку мне очень понравился преподаватель Богдан Катренко как человек и профессионал. И, честно говоря, я был очень рад, что продолжил учить Java, потому что он для меня был простым и удобным, в отличие от C++.

Константин учится программированию в шахте

В шахте к моему обучению относились по-разному: кто-то с завистью, кто-то поддерживал, но равнодушных не было. Считается, что в шахту попадают люди, у которых что-то не сложилось в жизни. На шахту ты можешь прийти всегда.

Пока все обедали, я включал ноутбук и программировал или смотрел видео на английском. Некоторых раздражало, что они не понимают, о чем видео. Для меня самым главным было то, что ко мне хорошо относился начальник, во многом потому, что его сын — программист.

В Ш++ окружение было совершенно другим. Вокруг меня всегда были программисты, с которыми можно пообщаться, обратиться за помощью. Когда я просил что-либо объяснить, мне всегда шли навстречу. Случались ситуации, когда хотелось опустить руки, и в такие моменты меня поддерживали близкие. Очень помогал друг детства Сергей Слипченко, который сегодня входит в топ-20 лучших бизнес-тренеров Украины: «Костик, знаешь, сколько раз я хотел бросить свою профессию? Десятки раз! Каждый раз я думал, мучился, и все равно шел дальше». Поддерживала меня и семья — жена не ревновала к учебе, понимала, что данный этап в жизни для меня очень важен. Единственные, кто были против — родители, у которых в душе до сих пор Советский Союз. Они считают, что я должен работать на государственном предприятии, поэтому тяжело пережили мой уход из пожарной службы и шахты.

За время учебы я познакомился со множеством хороших людей, нашел нового друга, с которым часто видимся. Очень многие поддерживали меня во время обучения — наверное, потому что я был одним из самых старших студентов, и считалось, что нам труднее учиться. Но чем больше я занимался, чем больше времени уделял учебе, тем лучше осваивал материал. Очень хорошо удалось подтянуть английский язык. Благодаря статьям и видео по программированию сейчас я свободно понимаю англоязычный контент. Однако есть проблемы с тем, чтобы говорить. Не так давно мне предлагали пройти собеседование на английском для нового проекта, но я побоялся и отказался. Я понимаю, что язык открывает много новых дверей, поэтому планирую пойти к репетитору.

«Когда получил свои первые $100 за программирование, я был очень горд собой и осознал, что все усилия были не зря»

Я учился уже больше года (три месяца самостоятельно, три месяца основ программирования и пять месяцев менторского курса по Android), когда мне предложили первую работу. Выпускник Ш++ Игорь Покидько основал компанию 256Devs, которая некоторое время базировалась в школе, а потом переехала в собственный офис. Игорь видел всех студентов, которые проходили через разные менторские этапы, и отбирал себе в команду. Я очень ему благодарен, потому что получил свою первую работу в IT без резюме и собеседований.

Фото со встречи менторов Ш++, Константин — четвертый слева, рядом с ним Игорь Покидько, основатель 256Devs

Первый продакшн-проект я писал не с нуля, а работал над ошибками в приложении. Это очень отличалось от того, что я делал раньше, когда просто писал код, решая задачу. Первый проект — крещение огнем с погружением в мир вредных заказчиков, меняющихся ТЗ и повсеместных ошибок. Зато когда получил свои первые 100$ за программирование, я был очень горд собой и осознал, что все усилия были не зря.

Первое время я совмещал работу в шахте с работой в 256Devs. Чаще всего я занимался программированием в вечернее время, но часто удавалось поработать над проектом и «на глубине». Кроме того, шахтерам положено 64 официальных дня отпуска, которыми я воспользовался, чтобы разобраться с новой работой, которую получил благодаря своему ментору Богдану Катренко. Перед новым 2018 годом он решил переехать в Киев и предложил передать мне свои удаленные проекты. Я уволился из 256Devs и стал знакомиться с ними. С одним из проектов не сложилось, а над вторым, новостным порталом о футболе, я работаю до сих пор. Богдан менторил меня первые месяцы, за что я ему очень благодарен. Кроме того, было приятно работать с его чистым кодом со множеством комментариев. Через несколько месяцев, когда я понял, что довольно твердо стою на ногах в программировании, я распрощался с шахтой навсегда.

Константин со своим ментором Богданом Катренко

Я работаю из дома или в коворкинге Ш++, для меня это совершенно новый опыт, когда ты не привязан к месту. Все же хочется в офис, общаться с другими андроидщиками, обсуждать проблемы и работать в команде. С собеседованиями у меня есть сложности, еще учусь их проходить. Год назад, например, я не прошел в Onix-Systems в Кропивницком, но сейчас подался снова. Я получил новые знания и опыт, поэтому пробую еще раз. Хочется снова попасть в профессиональное окружение и расти как специалист.

Несколько месяцев назад ко мне подошел Роман Шмелев, основатель Ш++, и предложил стать волонтером-ментором по Android. Первой мыслью было отказаться — я не готов, я еще мало знаю. Затем я начал рассуждать вслух, вспомнил свое обучение и понял, что могу поделиться той информацией, которую нам давали. Я написал своему ментору Богдану, который уехал в Киев, и попросил его курс. Затем я начал редактировать материал, добавил новые технологии. Мне нравится обучать, потому что так я тоже учусь. Бывают, например, ситуации, когда я не знаю ответ на вопрос студента: в таком случае мы вместе гуглим, обсуждаем и находим решение. На все вопросы можно найти ответы, все зависит только от того, насколько ты хочешь их получить.

«Нужно много работать и учиться, чтобы чего-то достичь»

Благодаря школе Ш++ я выработал новое мышление. Программирование — это постоянные проблемы, сложности, и тебе нужно их решать. Ко мне пришло понимание, что нерешаемых проблем не существует. Главное — не опускать руки и прилагать усилия.

Очень изменился круг общения, появились знакомые и друзья, которые работают в IT-сфере. Я начал намного больше времени проводить с детьми, например, с дочкой мы заняли призовое место на хакатоне. И, конечно, значительно улучшилось материальное положение, примерно в три раза.

Константин с дочерью на хакатоне

Обучаться программированию можно в любом возрасте, и нужно идти до конца, какие бы преграды ни возникали. Я советую избегать тех людей, которые говорят, что у вас не получится. Если вы прилагаете усилия, стараетесь, понимаете, для чего вам это нужно — у вас все получится. После того как Ш++ выложили статьюс моей историей, мне начали писать знакомые: «Мы тоже так хотим». Я предложил им помощь в подготовке к вступительным экзаменам, скинул материалы, которые необходимо изучить, и был готов отвечать на возникающие вопросы. Из тех людей, которые мне писали, дальше не пошел никто. Люди хотят все и сразу, но это долгий путь, в котором ты не увидишь моментального результата. Нужно много работать и учиться, чтобы чего-то достичь.

Стаття написана в співавторстві з Даниїлом Журавчаком

Коли справа стосується безпеки, ми, працівники ІТ-сфери, можемо нехтувати нею, надаючи перевагу зручності. Знаємо це, бо давно працюємо в ІТ, а нещодавно виступали на Lohika Morning з темою «Security Awareness». Ця стаття допоможе вам згадати трохи забуті практики безпеки в інтернеті або ж знайти щось нове зі світу кібербезпеки. Крім цього, на вас чекають багато прикладів фішингових листів і декілька історій про компанії, які втрачали дані своїх клієнтів.

Як часто ви звертаєте увагу на наявність HTTPS на вебсторінці? Чи використовуєте мультифакторну автентифікацію? Звертаєте увагу на поле «відправник» у рекламній розсилці на пошті?

Тренінги Security awareness у наш час є буденною рутиною для ІТ-спеціалістів, більшість з нас проходить їх по декілька разів на рік. Саме тому багато працівників сприймають подібні тренінги як марнування часу, адже такі речі «і так цілком зрозумілі». Ми ж спробуємо показати security awareness з іншого боку, менш офіційно, не для галочки і, як кажуть, «для людей».

Однією з найбільших загроз як для компаній, так і для пересічних громадян є соціальна інженерія. Якщо коротко, соціальна інженерія — це техніка, яка змушує людину зробити те, що вона робити не має. У такому випадку метою зловмисника є саме людина (не надто уважна або освічена), а змусити її натиснути на потрібне посилання або запустити шкідливий файл набагато простіше, ніж, наприклад, пройти всю систему захисту компанії разом з усіма антивірусами, фаєрволами і SIEM-системами. А враховуючи те, що після нещодавніх випадків з гучними кібератаками компанії почали виділяти солідні бюджети на кібербезпеку, задача «дістатися до чутливої інформації» всередині гарно захищеної організації вимагатиме майже нереальних коштів, зусиль і часу.

Декілька років тому в шоу Джиммі Кіммела провели експеримент: людей на вулиці запитували про надійність їхніх паролів з метою компрометації. В результаті цього експерименту сила-силенна незнайомців охоче йшла назустріч інтерв’юерам і легко ділилися своїми паролями від соціальних мереж і поштових скриньок. Цей випадок свідчить, що виманити пароль у користувача може бути навіть простіше, ніж здається, і що інколи люди не дотримуються, здавалось б, очевидних правил приватності і безпеки.

Фішинг

Найактуальнішою реалізацією соціальної інженерії є фішинг. Нижче — приклад фішингового листа, в якому є одразу декілька характерних ознак того, що цей лист не було відправлено з чесними намірами.

1. Фішинговий поштовий домен.Перше, що впадає у вічі — це недійсний поштовий домен: в слові «Amazon» не вистачає букви «а» на початку.
2. Узагальнене звернення.Як бачимо, в цьому листі не вказується ім’я або нікнейм людини, якій адресований лист: швидше за все, зловмисник його і не знає.
3. Підозріле посилання або вкладення.Найголовніше — фішингове посилання, перейшовши за яким, користувач швидше за все має ввести свої облікові дані начебто для автентифікації. В іншому, також популярному сценарії, замість посилання лист може містити вкладення у вигляді документу, таблиці або будь-якого файлу, який має змогу виконувати шкідливий код.

Головний фактор, який сприяє успішному фішингу — неуважність користувача. Але крім цього зловмисник може оперувати цілим спектром людських емоцій і потреб. Розглянемо детальніше:

Бажання легкої наживи або жадібність.Неочікуваний виграш у лотереї? А як щодо подвоєння всіх біткоїнів?

Тривога.Погодьтесь, нікому не сподобається лист про те, що у вашому PayPal або Monobank помітили підозрілу активність. У такому випадку для перевірки краще зайти до офіційного додатку або на сайт.

Цікавість.Ще одне дуже вразливе місце, адже кому буде нецікаво подивитись на помилково відправлену вам зарплатну звітність або на фотографії з корпоративу, на який ви не змогли потрапити?

Симпатія.Якщо ми живемо за часів, коли можна зустріти рекрутерів ІТ-компаній у тіндері, то чому б не спробувати подібні платформи для фішингу?

Бонус-трек.Колись траплялись і такі випадки.

Отже, висновки:

1. Don’t click shit.
2. Не відкривайте, не натискайте, не запускайте підозрілі файли, посилання та програми.
3. Підозрілими можуть бути ті файли або посилання, на які ви не очікували.

Для профілактики фішингу існує вичерпна пам’яткащодо того, як не стати кібержертвою, яку розробив засновник OWASP Kyiv Влад Стиран.

Витік даних

Наступна загроза, з якою має справу сучасний бізнес, витоки даних (Data leakage). Витік даних — це несанкціонована передача даних за межі організації, якій вони належать, або ж просто потрапляння цих даних у відкритий доступ. За тим, наскільки часто трапляються витоки чутливої інформації, можна стежити вживу: наприклад, в твітері за хештегами #leakage або #databreach ви гарантовано знайдете декілька свіжих витоків даних, які сталися за сьогодні.

Згадаймо, які найгучніші витоки даних трапилися минулого року.

Facebook.У квітні 2019ресерчери з UpGuard знайшли відразу два набори даних, в одному з яких містилось понад 540 мільйонів записів (лайки, коментарі, імена акаунтів, Facebook ID тощо). У другому датасеті знаходились фото, дописи і паролі користувачів від додатку, який використовував фейсбук. За словами UpGuard, паролі стороннього додатку цілком могли бути ідентичними до паролів Facebook-акаунтів. Взагалі квітень минулого року виявився непростим для компанії, оскільки, окрім вищезгаданого, того ж місяця Facebook визнав, що протягом тривалого часу зберігав користувацькі паролі до мережі Instagram в незашифрованому вигляді, що є яскравим прикладом, «як не треба зберігати користувацькі паролі».

First American Financial.Одна з найбільших компаній США, яка позиціонує себе як третя сторона в операціях, пов’язаних з нерухомістю, залишила у відкритому доступі приблизно 885 мільйонів записів, які в травні минулого року знайшов експерт з безпеки Браян Кребс. Найстаріший документ, який можна було знайти, датувався 2003 роком, а найновіший — 2019. Пізніше First American виправили проблему і видалили датасет.

Capital One.Банківська холдингова компанія, що спеціалізується на кредитних картках, банківських та ощадних рахунках, у липні минулого року заявила, що дані приблизно 100 мільйонів мешканців Сполучених Штатів і 6 мільйонів мешканців Канади вкрадено хакерами. Це означало, що якщо ви завели рахунок у Capital One між 2005 і 2019 роком, то, швидше за все, ваші дані також потрапили до рук зловмисників. Втрачені дані містили номери соціального страхування, номери банківських рахунків, імена, домашні адреси, поштові індекси, дати народження і email-адреси клієнтів. Незважаючи на велику кількість втрачених даних, Capital One запевнили, що жоден кредитний рахунок або пароль не скомпрометовано, а отже, ніхто постраждав. Згодом за підозрою у вчиненні цієї атаки ФБР заарештувало33-річнужительку Сіетла, Пейдж Томпсон, провину якої довели, виявивши сліди даних Capital One на її девайсах. Судовий вирок: п’ять років в’язниці і 250 тисяч доларів штрафу.

Adobe.У жовтні 2019від масивного витоку даних постраждала компанія Adobe. У результаті атаки до рук зловмисників потрапила інформація приблизно 2,9 мільйона користувачів сервісів Adobe. Інформація, яку отримали хакери, включала користувацькі Adobe ID, зашифровані паролі, імена, зашифровані номери кредитних карток. У цьому випадку розслідування ФБР винуватців не знайшло. Adobe, в свою чергу, пообіцяли користувачам, персональні дані яких були скомпрометовані, безкоштовний рік підписки на свої сервіси.

З усіх цих випадків можна зробити чіткий висновок — витоки даних стаються, і майже ніхто від них не застрахований. Чи можна повністю убезпечити себе від подібних небажаних акцій? Відповідь — ні.

Проте існує декілька простих порад, які допоможуть почувати себе в безпеці трохи більше і [можливо] убережуть від надмірної параної в інтернеті.

Як мінімізувати загрози

Для початку можна дізнатись, чи було помічено ваш email в якомусь з публічних витоків даних. Для таких цілей існує сервіс Have i been pwned?, який створив австралійський експерт з безпеки, а також, за сумісництвом, регіональний директор Microsoft Трой Хант. HIBP був створений як безкоштовний ресурс для будь-кого, щоб швидко зрозуміти, чи є акаунти, пов’язані з вашим email, скомпрометованими або ж поміченими у витоках даних.

Усе, до чого зводиться використання сервісу — це введення свого email в поле пошуку. Після цього ресурс відповість, чи була введена поштова адреса помічена в інцидентах, пов’язаних з витоками інформації.

У разі, якщо витоки даних, які включають в себе ваш email, все ж траплялись, варто одразу змінити пароль ураженого облікового запису. Крім того, ніколи не завадить увімкнути двофакторну автентифікацію усюди, де це можливо.

Наступна важлива річ, про яку всі (або майже всі) знають, але, можливо, не всі використовують — парольний менеджер. Заради питань безпеки завжди варто використовувати складні, довгі і, найголовніше, різні для усіх ресурсів паролі. Очевидно, запам’ятати таку значну кількість паролів неможливо, а це означає, що парольний менеджер стає не просто додатковим софтом, а життєво необхідною утилітою. На сьогоднішній день на ринку менеджерів паролів представлено цілу низку рішень з варіацією різного додаткового функціоналу.

З open-source рішень можна виділити KeePass — утиліту, яка зберігатиме ваші паролі локально в зашифрованій базі даних.

З комерційних аналогів можна обрати 1Password — за 3 долари на місяць ви отримаєте підтримку всіх популярних платформ (додатки для iOS і Android) і необмежену кількість паролів для зберігання. А в парольному менеджері від Dashlane, окрім безпечного сховища паролів, як додатковий функціонал пропонується навіть VPN.

Підсумовуючи

Отже, замість висновку — декілька порад, які зможуть загалом підвищити рівень вашої особистої безпеки і приватності в інтернеті:

1. Не клікайте на невідомі посилання і не запускайте атачменти в підозрілих електронних листах. Так, це звучить надто очевидно, але насправді ідентифікувати реальний фішинговий лист не завжди просто.
2. Прочитайте пам’ятку, як не стати кібержертвою.
3. За можливістю в невідомих мережах користуйтесь проксі або VPN.
4. Використовуйте haveibeenpwned.com.
5. Використовуйте парольні менеджери. Ціна в 3 долари на місяць не така велика в порівнянні з ціною ваших особистих даних.
6. Використовуйте багатофакторну автентифікацію, як мінімум, на найважливіших сервісах, якими користуєтесь (пошта, інтернет-банкінг).

Як бачимо, коли йдеться про безпеку, поради можуть бути досить простими і очевидними, на перший погляд. Але ми віримо, що, навіть дотримуючись цієї базової пам’ятки, перебування в інтернеті можна зробити більш приватним і безпечним.

Від редакції: у рубриці DOU Booksспеціалісти розповідають про 5 своїх улюблених книжок — ті, які змінюють світогляд та корисні читачам-колегам.

[Про автора: Дмитро Волошин — співзасновник і CTO в Preply, організатор Kyiv CTO Meetups. За останній рік провів більше 1:1, аніж написав рядків коду. h-index = 2]

Щороку я відвідую львівський Форум видавців і зазвичай повертаюся до Києва з десятком книжок, з яких прочитати за рік встигаю половину. Також у нас у Preply є традиція: на день народження співробітникам ми даруємо книжки, — і я здебільшого замовляю щось, що не можу знайти в Україні на «Амазоні». Якщо книжка мені не заходить — я не змушую себе читати. Часто читаю Kindle-версії під час перельотів, слухаю аудіокнижки на Audible. Найцікавіше переношу собі в записник.

Ця підбірка про книжки, які я хотів би прочитати раніше, аніж мені це вдалося. Вони могли б допомогти системніше відбудовувати картину світу (перша і п’ята книжки), ефективніше вирішити менеджерські завдання в бізнесі (друга і третя) чи покращити мій підхід до читання (четверта).

The Algebra of Happiness: Notes on the Pursuit of Success, Love, and Meaning by Scott Galloway

Я б хотів прочитати цю книжку, коли мені було 18. Перше, що хочеться зробити в цьому огляді — це закидати десятки цитат і висновків з неї, але не робитиму цього. Вона така цікава і її так легко читати, що забрати у вас насолоду прочитати її самостійно просто не наважуся. Книжку поділено на блоки: «Успіх», «Кохання», «Здоров’я», але насправді блоки переплетені між собою, адже лише разом ці компоненти допомагають бути щасливим. Попри заяложеність цих тем, книжка аж ніяк не про «успішний успіх».

Вона просякнута хорошим гумором і самоіронією. Сам автор — епічна персона, успішний підприємець і викладач Нью-Йоркського університету. Трішки троль й ексцентричний персонаж. Капіталіст, якого республіканці «обзивають» соціалістом. Нещадний критик і літописець великої четвірки FAAG. Щороку робить прогнози в ІТ-індустрії, які здебільшого здійснюються. Якби мені вдалося запросити когось з академічного середовища на борд директорів Preply, то це був би Скотт Ґалловей (ну, або Ден Арієлі).

Нюанс — книжка все-таки для американців, тому деякі висновки й дослідження не можуть застосовуватися в Україні, але від цього не менш цінні.

An Elegant Puzzle: Systems of Engineering Management by Will Larson

Одна з проблем книжок про менеджмент у цілому й про менеджмент в ІТ зокрема в тому, що вони написані давно. Книжки типу High output management Енді Ґрува або The Mythical Man-Month Фреда Брукса були написані ще до того, як я народився, і мені завжди бракувало чогось сучаснішого. Цю ж книжку видано 2019 року, і сам Вілл Ларсон працював до 2016 року в Uber, до 2020 в Stripe, а нині CTO єдинорога Calm. По суті, у цій книжці йдеться про те, як бути лідером інженерної команди в стартапах, що переживають стадію hypergrowth. Дуже відчувається сучасність книги і резонанс з основними проблемами індустрії — перегрітість, рекрутинг тощо.

Також відчувається дух Кремнієвої долини, проте деякі практики, поширені там, мало використовуються у нас. До прикладу: case studies на інтерв’ю для розробників, неформальний рекрутинг, paper study groups, data-driven підхід до побудови організаційної структури.

Інформація структурована як колекція проблем, з якими стикається лідер у стартапі, що швидко зростає. Автор пропонує деякі системні рішення, стратегії й тактики, з яких можна скласти певний конструктор для менеджера. Цю книжку варто рекомендувати тим, хто обирає собі кар’єру менеджера в ІТ і готовий до всіх нових проблем під час переходу від individual contributor до менеджера. Також must have для СTO стартапів, що масштабують команди. Не зайде аутсорсу й великому ентерпрайзу — різні типи проблем, і книжка передбачає автономію і відсутність бюрократії та політики в організації. Містить схеми й графіки — тому краще читати, а не слухати. Якби я міг її прочитати 2013-го,коли ми почали Preply, то я б міг працювати набагато менше (над виправленням моїх же менеджерських помилок).

Radical Candor: Be a Kickass Boss Without Losing Your Humanity by Kim Scott

За замовчуванням розробники погано вміють працювати з людьми. Це сильне й трохи стереотипне твердження, але на локальному ринку здебільшого так. Писати код зручно — він детермінований і результат передбачуваний. З людьми набагато складніше. На жаль, я цього вчився на власних помилках. Ця книжка про те, як вибудовувати комунікацію з колегами й підлеглими так, щоб бути ефективним і водночас залишатися людиною. Також дуже допомагає в тому, щоб давати чесний і ефективний зворотний зв’язок. Своєрідний посібник для 1:1.

Досвід автора переважно з Google (вона, здається, була там однією з перших Product managers) та Apple. Тому Кім часто згадує всілякі історії: як на неї кричав Ерік Шмідт або ж телефонував Стів Джобс. Проте інколи може здаватися, що Скотт таким чином намагається додати довіри й авторитету її філософії. У твіттері навіть був жарт на тему namedropping і вихвалянь, що книжку можна підсумувати фразою: Here’s how we did it at Google and Apple. Also in Twitter. I don’t know anybody at Facebook.

Якщо чесно, то книжка важко читається, її трохи розбавляють історії про гранувальників діамантів з Сибіру, перепалки Метта Катса з Ларрі Пейджем, лайфхаки про сльози й пляшки з водою, — але легко не буде.

Якщо підсумувати основну ідею цієї книжки одним реченням, то це: давайте прямий зворотний зв’язок, але з турботою про людину. Прочитавши книжку, цю думку можна глибше осягнути і запам’ятати краще.

«Як читати класиків»Ростислав Семків

Як її охарактеризував сам автор: «Це книжка про силу літератури». Вона дає змогу заново полюбити процес читання художньої літератури й відкрити в ньому інший вимір. Через легкий гумор і приємний стиль Семків допомагає систематизувати й переосмислити процес читання, одержати від нього більше насолоди. Певною мірою натякає, що навіть нам, ІТ-шникам, варто читати не тільки технічну літературу, а й художню, і це має сенс. І як приємний бонус у кінці є адаптований список художки з 200 книжок на 20 років, що інколи збігається з моїм списком.

Якщо щось і можна покращити в цій книжці, то це забрати слово «класиків» з назви.

Цікаво, що колись, щоб удосконалити свій стиль писання, я перечитав «Про письменництво. Мемуари про ремесло», де була одна з важливих порад — дуже багато читати. Я чимало й бездумно читав. Не те, щоб це не дало ніякого ефекту, але я розумію, що міг опрацьовувати інформацію набагато краще. Читати потрібно системно, і ця книжка в цьому ненав’язливо допомагає.

Cognitive Neuroscience: The Biology of the Mind, 4th Edition by Michael S. Gazzaniga

Фантастична книжка з когнітивної нейронауки цікава тим, що дозволяє одержати приблизне уявлення про те, як працює мозок. Цю книжку, здається, читають студенти-медики в США на першому курсі, тобто це як Корман з його алгоритмами, але для медиків. Зізнаюся чесно, деякі розділи, які мені нерелевантні, я пропускав, бо книжка для вдумливого читання і не дається легко. Автори, мабуть, були в курсі цієї проблеми, тому в ній багато ілюстрацій і графіків, які допомагають засвоювати інформацію краще завдяки візуалізації. У кінці підрозділів є короткі висновки, take-home messages, що узагальнюють матеріал.

Це наукова книжка, і в ній використано науковий метод для всіх тверджень. Наприклад, експерименти з розділу про емоції досліджували таке питання: наші емоції і їхній зовнішній прояв вроджені чи ми їх засвоюємо соціокультурно. Науковці чисельно проаналізували реакції незрячих спортсменів на паралімпійських іграх, як змінювалися їхні обличчя під час перемоги або поразки. На основі цих даних, оскільки спортсмени не могли навчитися міміки обличчя, визначили, які саме рухи м’язів обличчя відповідають за які емоції біологічно, а які набуті соціокультурно.

Для розробників ще буде цікаво порівняти, як їхні уявлення про нейронні мережі збігаються з реальною будовою мозку :)

P. S. Я вважаю себе системною людиною, тому, перш ніж складати список, переглянув попередні випуски DOU Books, щоб не було збігів. Тож деякі з важливих книжок не внесено в цей список, але їх згадували попередні дописувачі рубрики. Це своєрідне заохочення перечитати їхні випуски :)

Привет, я Макс. Успел поработать менеджером проектов в аутстафе и аутсорсе, сейчас тружусь операционным менеджером в продукте, до IT занимался проектами в реальном секторе экономики. Эта статья о том, почему методологии, которыми мы пользуемся в разработке, не стали серебряной пулей, помогающей успешно закрывать проекты. Она пригодится как начинающим менеджерам, так и тем, кто выбрал для себя комфортную методологию и не хочет с ней расставаться. Инженерам эта статья поможет ответить на вопрос, почему никак не наступит холакратия и менеджеров не отправят заниматься настоящей работой.

В любой теме есть ошибочные стереотипы, и легче всего их выявить по громким лозунгам, которые озвучивают инструкторы, коучи и прочие евангелисты, которые ей учат. В автомобильной теме это «научим экстремальному вождению», в кулинарии — «готовить стейки», в SEO — «черным техникам продвижения», в управлении проектами — «аджайл-методологиям», ясное дело. Учатся такому сами специалисты и их клиенты. И вот вы едете в машине с водителем, который освоил полицейский разворот, но ничего не знает о параллельной парковке, готовы отдать любые деньги за тарелку вкусного маминого борща, потому что у вас гастрит от жареного мяса, а еще от того, что не можете вывести свой сайт из бана поисковиков, зато на проекте аджайл. Выходит, что методология не первична. Но почему и что с этим делать?

Ошибка выжившего

Не перестаю поражаться тому, какой интересной может быть история. Она, как нормальная куртизанка, легко научит пацана жизни.
Вторая мировая война перевалила за свой экватор. Союзники вовсю используют тяжелые самолеты для бомбардировок и несут ощутимые потери. Это нехорошо, это проблема. Проблему нужно решать. Любое решение начинается со сбора информации. В сжатые сроки данные о попаданиях в различные части самолетов собраны и готовы для анализа. Вот они.

Больше всего страдают крылья, фюзеляж и хвост. Соответственно, нужно укреплять именно их. Это логично. Это первое, что приходит в голову. И это называется «ошибкой выжившего».

Систематическая ошибка выжившего (англ. survivorship bias) — разновидность систематической ошибки отбора, когда об одной группе («выживших») есть много данных, а о другой («погибших») данных практически нет. Так что исследователи пытаются искать общие черты среди «выживших» и упускают из виду, что не менее важная информация скрывается среди «погибших». © Википедия

Исследователи могли изучить отверстия от пуль только на тех самолетах, которые вернулись на базу. Но ведь самолеты, погибшие в бою, получали повреждения в других местах, а значит, именно такие повреждения критичны. Броню следует укреплять не там, где больше всего пробоин, а там, где на выживших самолетах их нет вовсе. А места на выживших самолетах, которые получили сильнейшие повреждения, не нуждаются в укреплении, они и так хороши.

Но при чем здесь методологии и проекты?

Огромное внимание в управлении проектами уделяют методологиям. Тысячи статей, сотни успешных кейсов, видеозаписи, которые можно смотреть месяцами, десятки книг — информация качественная, легкая для восприятия, полезная. Так как пространства для маневра остается все меньше и меряться знаниями реально тяжело, фокус обсуждения смещается к сюрреалистичным темам: «Канбан — это методология или инструмент?», «Доколе вы будете называть скрам методологией, если это фреймворк?» и всеми любимой «Увеличение эффективности ежедневного стендапа с использованием планочек». Мы уверенно продолжаем укреплять крылья своих самолетов вместо моторов.

Ошибка выжившего и история методологий

Путь методологий в разработке начался в 70-хс появлением «водопада». Немного позже появились банковские проекты — тогда начали отходить от вариаций на тему ватерфола и приходить к инкрементным или итеративным подходам. С 1995-гопо 2001-йрос пузырь доткомов с ценностями в духе «раз-два и в продакшен», тут и ковался аджайл. Бандиты от разработки, что долетели до аэродромов, создали успешные продукты и не лопнули, поделились основанными на ошибке выжившего рецептами успеха в виде манифеста. Один волшебный побочный эффект все же случился. Смысл менеджмента в четырех функциях: планировании, организации, мотивации и контроле. Отличие гибких методологий от негибких в том, что в негибких функции менеджмента выполняет проектный менеджер, а в гибких — сама методология. Проблема в том, что следование методологии требует серьезной дисциплины или опыта. Опыт есть не у всех, поэтому появляются коучи по канбан-пицце и мастера по скраму.

«Почему никуда не делись менеджеры в IT?» — задаются вопросом нормальные пацаны — кодеры, ведь прошло 20 лет после манифеста? Да потому, что выбор методологии по-прежнему не влияет на успех проекта и кто-то должен выбивать из клиента требования, понимать, сколько это денег и времени, думать о рисках и общаться с руководством, заказчиком и командой. Круто, волшебно, восхитительно, если это делает команда, следуя методологии.

Выбор методологии

Методологию можно сравнить с автомобилем. SDLC и вытекающий из нее Waterfall — Toyota Land Cruiser 105 в мире подходов к разработке: железный, надежный, много жрет, сейчас на нем ездят бывшие бандиты, генералы, банкиры. Kanban — Toyota Camry: востребованная, комфортная, подходит почти для всего. Scrum — Toyota Prius: была модная у хипстеров, но все больше на ней ездят домохозяйки — машина-мем. Сходство методологии с автомобилем неслучайно: выкинь запчасть — и машина будет ехать не так, а может и вообще не завестись. Дисциплина нужна, чтобы не выкидывать запчасти, опыт — чтобы избавляться от ненужного, но ехать дальше. Соответственно, методологию и уровень следования ей нужно выбирать, как машину. На дачу можно съездить на старых «жигулях», а вот везти девушку на Лазурный берег лучше на чем-то более быстром и надежном.

Выбор машины зависит от того, куда мы собираемся ехать, так же и с выбором методологии. Пока мы не пообщались и не поняли, что нас ждет впереди, выбор не так существенен и вряд ли сильно поможет нам завершить проект более успешно.

Соответственно, силы и энергию стоит потратить на понимание того, куда мы хотим поехать, а ответ на вопрос «на чем?» окажется на поверхности.

Если на проекте все окей с требованиями и общением, если мы посмотрели по сторонам, перед тем как проект начинать, то, какую методологию ни выбери, проект будет завершен успешно.

В противоположной ситуации даже верно подобранная методология не поможет нам закончить проект. Банальный пример: сделали прототип приложения на коленке, оно взлетело, начали его дорабатывать, вместо того чтобы рядом поднимать нормальное решение, через год появились проблемы с производительностью, начали рефакторинг, перестали вести разработку, отстали от конкурентов — проект сдулся.

Влияет ли неверный выбор методологии на провал проекта?

Источник: ESI International Survey

Неверный выбор методологии входит в 1% причин, по которым проваливаются проекты. Давайте глубже посмотрим на то, почему выбор методологии не влияет на успех проекта.

Стержень, вокруг которого строится любая методология, — SDLC. Знаешь SDLC — знаешь любую другую методологию.

Какую методологию ни выбери — этапы, функции и результат те же. Отличие в том, как команда добивается результата.

Что делать

Давайте вернемся к диаграмме. Каковы наши настоящие проблемы? Плохо описали требования? Окей, со всеми бывает. За этим тянется «плохо поняли скоуп». А как его поймешь-то без требований? Давайте пока остановимся на этом.

Требования — это, по сути, проблема заказчика, а в счастливых и полных семьях еще и бизнес-аналитика, но мы-то знаем, что каждая семья несчастна по-своему. Есть «проектные семьи», в которых вообще только разработчик да проектный менеджер, у которого таких семей о-го-го — в каждом порту. Что делать будем? Какую методологию ни приложи, не получится. Поэтому учимся общаться, выясняем требования, понимаем скоуп. О том, как общаться и учить этому команду, я уже писал.

Едем дальше. Батюшки, да тут же риски! В негибких методологиях обработке рисков посвящено достаточно много времени. В гибких, как правило, нет. Тут можно и костылем подпихнуть. Заводим отдельную доску для рисков. Кто хоть раз делал такое? Пишите в комментах.

По сути, это классическая матрица рисков, где для каждого риска есть карточка со стратегией действий в случае его наступления. Когда риск сбывается, карточка переходит на основную доску.

Дальше коммуникация. На нее жаловаться поздно: пока мы разбирались с требованиями и скоупом, уже успели эту проблему решить.

Потом недостаток квалифицированных ресурсов в рамках 3% статистической погрешности. Тут у проектного менеджера два пути: доводить рекрутеров до слез и не поддаваться на провокации со стороны руководства. Если не прокатило, уходить. Это нормально. За джунов по рейту сеньоров отвечаете вы, а не владелец компании.

После того как вы с участниками проекта обсудили проблемы, описанные выше, выбрать методологию не составит особого труда. Вы будете знать уровень зрелости клиентов и команды, их доступность, уровень вовлеченности в проект, понимать их ожидания, мотивы, да и вообще задачу, которая стоит перед вами как менеджером проекта.

Выводы

Давайте подведем итог. Негибкие методологии основаны на SDLC, сформулированном в 70-х,и включают его этапы. Гибкие методологии включают в себя этапы SDLC и функции менеджмента.

Не стоит переживать из-за выбора методологии. Проект она не спасет, но может сделать жизнь на проекте более комфортной. Если вы уверены в том, что заказчик или источник требований на стороне заказчика открыт к общению, можно пробовать скрам и другие итеративные подходы. Если требования меняются и добавляются чаще, чем раз в неделю, можно смотреть в сторону канбана. Когда же с вами общаются раз в месяц, делаем большие куски работы по «водопаду».

А как вы подходите к выбору методологии?

Всем отличного года!

Привіт, я Володимир, Java-розробник в Perfectial, Java Lead в LITS і ментор на Cursor Education. Готуючись до доповіді на JavaDay Lviv 2020, я розбирав основні фічі, що з’явились в останніх версіях Java і які, на мою думку, важливо знати розробнику. Тепер вирішив поділитись інформацією у статті.

Як відомо, у вересні 2017 року архітектор Java-платформи Марк Рейнхольд запропонував змінити реліз-трейн: замість релізу кожних два (а то і більше) років, випускати новий реліз кожні півроку. На відміну від попередньої стратегії, коли версія не релізилась, поки не було готових запланованих JEP-ів, тепер в реліз йдуть лише готові. Усе недопрацьоване — чекає наступного релізу.

Local variable type inference

Перше, на що хочу звернути увагу, це Local variable type inference.

Поняття Type Inference не є новим. У Java 10 додали можливість використовувати це для локальних змінних. Тепер же, замість оголошення типу, можна написати слово «var» і компілятор сам визначить тип змінної.

Отже, код Object obj = new Object();можна записати таким чином: var obj = new Object();

Сама назва jep-у говорить про те, що var — для локальних змінних. Для змінних класу і аргументів його використати не можна. Код:

var i = null; 
var i;
var func = () -> System.out.println("Hello world");

не буде компілюватись, а видасть помилку компіляції. У перших двох рядках компілятор просто не знатиме, який тип потірібно взати, а у третьому — результатом буде тип функціонального інтерфейсу, а не інтерфейс.

Ми не зможемо зберегти результат лямбда-виразу у змінну var, оскільки отримаємо сам тип функціонального інтерфейсу, а не інтерфейс. Маючи Local variable type inference, ми втарчаємо можливість використовувати поліморфізм, і наступний код видасть помилку, оскільки вказуємо тип ArrayList, а не List.

var list = new ArrayList<String> ();
list = new LinkedList<String> ();

При роботі з примітивами потрібно вказувати літерал, оскільки за замовчуванням відбувається неявне приведення типів до int:

var intNum = 42;       //  cast to int
var longNum = 42;      // cast to int
var doubleNum = 42;    // cast to int

Тому, щоб зберегти коректний тип, потрібно використовувати літерали:

var intNum = 42;       // cast to int
var longNum = 42L;     // cast to long   
var doubleNum = 42D;   // cast to double, value is  42.0
При роботі з примітивами потрібно вказувати літерал, оскілька за замовчуванням відбувається приведення типів до "int":

HttpClient

Однією з найцікавіших функцій, що з’явилась у Java 11 (якщо бути точним, то її додали ще у Java 9, але як інкубаційний модуль), є HttpClient.

До виходу класу HttpClient для роботи з http, в Java використовувався URLConnection, що створювало складнощі. Підтримки HTTP/2 не було, тому багато хто для роботи з http використовував зовнішні бібліотеки. HttpClient підтримує протокол HTTP/1.1 і HTTP/2 , синхронні і асинхронні моделі програмування, дає змогу отримувати body як reactive-stream.

HttpClient реалізований на основі патерну Builder.

var client = HttpClient.newBuilder()      .version(Version.HTTP_2)      .build();

Наступний код створить GET запит:

var request = HttpRequest.newBuilder()      .uri(URI.create(«URL»)
      .GET()      .build()

Щоб виконати запит var response = httpClient.send(request, HttpResponse.BodyHandlers.ofString());

Тип response буде HttpResponse<String>

Http-клієнт не має функціоналу для пітримки form-data, тому це потрібно створювати вручну:

public static HttpRequest.BodyPublisher ofFormData(Map<Object, Object> data) {        var builder = new StringBuilder();        for (Map.Entry<Object, Object> entry : data.entrySet()) {            if (builder.length() > 0) {                builder.append("&");            }            builder.append(URLEncoder.encode(entry.getKey().toString(), StandardCharsets.UTF_8));            builder.append("=");            builder.append(URLEncoder.encode(entry.getValue().toString(), StandardCharsets.UTF_8));        }        return HttpRequest.BodyPublishers.ofString(builder.toString());    }

Асинхронний запит виглядає наступним чином: var asyncResponse = httpClient. sendAsync(request, HttpResponse.BodyHandlers.ofString());

Тип змінної asyncResponse у цьому випадку буде CompletableFuture<HttpResponse<String>>.

API Updates

У Java 11 до класу String були додані нові методи:

String strip()повертає String, видаливши всі пробіли на початку і в кінці.

String stripLeading()повертає String, видаливши всі пробіли з лівої частини.

String stripTrailing()повертає String, видаливши всі пробіли з правої частини.

String isBlank() перевіряє, чи є String пустою без символів, табуляцій (окрім пробілів).

String isEmpty()повертає результат чи є String пустою без символів, табуляцій (окрім пробілів).

String repeat()повертає String задану кількість разів.

String lines()перетворює String y Stream з поділом: \n«, «\r», «\r\n».

Окрім класу String, нові методи додано і до інших класів.

Path of(String path)повертає Path за вказаною адресою.

Path of(URI uri)повертає Path за вказаним URI.

У класі Files з’явились статичні методи writeString і readString, що дозволяють просто записати чи прочитати String з заданого файлу.

Щоб записати String у файл text.txt:

var path = Path.of("text.txt");
Files.writeString(path, "Some text");

і для зчитування з файлу:

var path = Path.of("text.txt");

var text = Files.readString(path);

Predicate not(Predicate predicate):повертає предикат, що є запереченням заданого predicate.

Optional isEmpty():повертає true, якщо optional є порожнім.

Цей метод зручний, коли при роботі з Optional є потреба перевіряти, чи Optional порожній чи ні. Для цього є метод optional.isPresent(), що повертає true, якщо optional не є порожнім.

У випадку, коли треба перевірити, чи optional є порожнім, можна без проблем написати !optional.isPresent().

return !userRepository                .getAllByDepartmentId(id)                .map(user -> modelMapper.map(user, UserDto.class))                .filter(UserService::isUserHavePermissions)                .isPresent();

У такому випадку втрачається читабельність коду і знак «!» можна не побачити і пропустити, тому використання isEmpty() у таких випадках дає нами кращу читабельність коду:

return userRepository                .getAllByDepartmentId(id)                .map(user -> modelMapper.map(user, UserDto.class))                .filter(UserService::isUserHavePermissions)                .isEmpty;

Collections toArray(Function function):приймає лямбда-вираз як аргумент, i за допомогою переданої function, перетворює колекцію у масив елементів.

var list = Arrays.asList(1, 2, 3, 4, 5);
Integer[] integers = list.toArray(Integer[]::new);

Окрім нових методів, у Java 11 видалили методи класу Thread:destroy() i stop(Throwable).

Більшість з нас «любить» switch-expression. У Java 12 він зазнав значних змін. Запустивши програму з прапорцем --enalved-preview, отримаємо новий switch. Тепер в switch є multiple case lable і можна писати код наступним чином:

switch (number) {            case 1, 3, 5, 7, 9:                result = “not even”;
                break;            case 2, 4, 6, 8:                result = “even”;
                break;            default:                result = “zero”;
        }

breakтепер може повертати значення:

var result = switch (number) {            case 1, 3, 5, 7, 9:                break "not even";            case 2, 4, 6, 8:                break "even";            default:                break "zero";        }

Можна написати код, використовуючи «arrow syntax»:

var result = switch (number) {            case 1, 3, 5, 7, 9 -> “not even”;
            case 2, 4, 6, 8 ->  “even”;
            default -> “zero”;
        }

У Java 12 до класу String додано декілька нових методів.

String indent(int count):додає вказану в аргументах кількість пробілів перед стрінгою (якщо є \n) і додає і вкінці \n.

І в консолі отримаємо:

 Hi, Hello

Hi, Hello   Hi, Hello

String transform(Function<? super String, ? extends R> f):приймає String як аргумент і R як результат.

char[] transform = template.transform(String::toCharArray);

Teeing collector

Функція Teeing Collector не була анонсована в офіційному JEP, а доданаяк мінорний change request.

Teeing collector повертає колектор, що складається з двох колекторів. Кожний елемент, переданий у результуючий колектор, опрацьовується двома колекторами, після чого вони змерджуються в один.

var result = Stream.of("Rob", "Max", "John", "Bob")                .collect(Collectors.teeing(                        Collectors.filtering(n -> n.contains("o"), Collectors.toList()),                        Collectors.filtering(n -> n.endsWith("ob"), Collectors.toList()),                        (List<String> list1, List<String> list2) -> List.of(list1, list2))); 

System.out.println(result);

І результатом буде: [[Rob, John, Bob], [Rob, Bob]]

Text blocks

Усім знайомий наступний код:

String loremIpsum = "Lorem ipsum dolor sit amet," +        "consectetur adipiscing elit," +        " sed do eiusmod tempor incididunt ut" +        "labore et dolore magna aliqua.";

Код є не надто читабельним і зручним, тоді як у Scala i Kotlin є текстові блоки, що дозволяють записувати такий код зручніше. Text blocks у Java 13 є частиною майбутнього «Raw String Literals», що дозволяє писати і читати багаторядковий код набагато зручніше. Ця фіча давно підтримується у Scala, Kotlin, а тепер і в Java. Щоб зберегти багаторядковий String, раніше доводилось використовувати конкатенацію і літерал \n, а тепер все набагато простіше. Такий синтаксис має читабельний вигляд і записувати його набагато зручніше.

var s = """                <html>                                <title>                                  <p > Java is a top</p>                                </title>                                <body>                                  <p> Text Block</p>                                </body>                """     

var day = switch (day) {            case 1 -> numericString = "SUN";            case 2 -> numericString = "MON";            case 3 -> numericString = "THU";            default -> {                numericString = "N/A";                System.out.println("Incorrect input");                yield   "n / a";            }

Новий switch в Java 13 є в статусі preview language feature, тобто за замовчуванням цей синтаксис не включений.

Dynamic CDS

Також варто згадати Dynamic CDS (Class Data Sharing) Archiver, що дозволяє запакувати найбільш використовувані класи в спеціальний архів, який можна завантажувати декількома JVM. Щоб завантажити класи, JVM виконує ряд операцій: зчитування класів та зберігання їх у внутрішніх структурах, пошук залежностей, перевірки над класом і т. д. У Java 5 додано CDS, який працює з bootstrap class loader.

У Java 10 додали CDS з префіксом Application, ідея якого розширити можливості вже існуючого CDS, включаючи в архів application класи.

Dynamic CDS покращує CDS таким чином, що він зможе створювати архіви при завершенні роботи програми, тобто класи, завантажені при роботі програми, будуть додані в архів.

P. S.

За декілька місяців має вийти реліз Java 14, що містить доволі цікаві JEP-и: HelpfulNullPointerExceptions, Records, Pattern Matching for Instanceof, second preview of Text Blocks. Зі зміною реліз-трейну нові фічі почали виходити набагато швидше, що говорить про те, що Java never die :)