Хотів би поділитись своїм досвідом людини, яка взяла на себе допомогу іншим, і що з цього вийшло.
Почну з анекдоту. Пекло. Комісія. І перед комісією три ями: з українцями, з німцями та з євреями. Біля ями з українцями тільки один демон, і той спить. Біля ями з німцями теж один демон, але стоїть з наготовленими вилами. А от біля ями з євреями ланцюг з демонів, і всі дружно охороняють, щоб ніхто не втік. Зрозуміло, що комісія дивується, чому така різниця в рівні охорони. Відповідь така: якщо якийсь українець раптом і вилізе з ями, то інші українці його назад затягнуть. Якщо якийсь німець вилізе з ями, то він собі спокійно втече. А от якщо якийсь єврей з ями вилізе, то всіх витягне.
З точки зору програміста скажу таке. Рідко коли можна побачити, як один українець-програміст вчить когось іншого програмувати. Здебільшого іде хвиля задоволення досягнутими результатами і заздрість зі сторони тих, кому не вдалось їх досягти.
Я вирішив спробувати повчити інших. Але не з допомогою відкривання курсів, а прислухаючись до друзів, які жалілись на своє життя, і тих, хто мені був особливо дорогий. Вирішив саме їм запропонувати свою вудку програміста. Маю на увазі вислів «навчи людину рибалити, а не просто дай їй рибу».
Перший рибалка
Перший, кому я запропонував вудку, був рідний брат мого друга. Назву його Микола. Я не дуже багато йому чого пояснював чи вчив його. У нього були гроші на курси по C#, він їх з успіхом закінчив, і в нього почалась епопея з пошуком роботи. В той час я працював на одній фірмі, і коли в ній відкрилась вакансія на Junior-розробника, я подумав про Миколу. І запропонував, щоб його взяли на цю роль. І я вперше в житті побачив цікаву деталь.
Оскільки в Миколи не було досвіду роботи, то було два питання, на які я не знав, що сказати: а чому людина з освітою бухгалтера хоче стати програмістом і хіба курсів достатньо? Уточню, я знав, що сказати, але мої відповіді звучали непереконливо. З того моменту я зрозумів, для яких ситуацій диплом може знадобитись. Якщо взагалі немає досвіду роботи, то можна сподіватись, що твоє резюме когось зацікавить за наявності диплома. Але звісно гарантій не дає. Я був переконаний, що така суворість зайва.
Трохи посидівши на elance.com, я знайшов потенційного замовника і дуже зрадів. Взяв замовлення на себе і, на мою думку, чітко описав задачу Миколі. І описав йому навіть, як її зробити. Микола зробив задачу, але не повністю так, як я йому її сказав робити. Можна сказати, що вона була готова на 80%. І от прийшов момент дедлайну. І я бачу, що задача не готова. І як результат.... клієнт на елансі не задоволений, репутація підмочена, висновки зроблені.
Для себе як для програміста я зробив кілька висновків. Завжди робити в тих рамках, в яких сказано робити, навіть якщо на 100% переконаний, що знаєш краще. Другий висновок взяв для себе як для майбутнього лід-програміста: роби перевірку стану роботи не в кінці, а на проміжних етапах. Після того залучати Миколу до інших проектів я уже не ризикнув, але уроки засвоїв.
Другий рибалка
Другий рибалка був мій друг, який виїхав з Луганської області. Назву його Петро. Зрозуміло, що в нього не було можливості податись на курси, як Микола. Але оскільки Петро чудово знав англійську, я сказав йому, щоб він проходив курси C# на Pluralsight. Я зустрічався з Петром раз на два тижні, дуже намагався пояснити йому різноманітні особливості C# і, як результат, сам дуже добре зрозумів різні деталі C#.
У випадку з Петром схема була здебільшого така. Петро переконував мене, що все ідеально зрозумів, але, коли ми пробували проаналізувати його розуміння, я бачив абсолютно зворотний результат. І тут мене осяяло. Петру краще працювати не програмістом, а sales manager. І ви не повірите, він один з кращих sales-менеджерів, що мені доводилось бачити. Якщо я захочу відкрити свою фірму, то сподіваюсь, в мене буде достатньо грошей, щоб найняти Петра продавцем послуг моєї компанії. Не скажу, що він продасть сніг в Канаду чи пісок в Сахару, хоча хто його знає... Тепер час від часу я з ним зустрічаюсь, розділяю радість від його успіхів у сфері продажів і задаю собі одне питання: як би мені навчитись таким продажником бути.
Третій рибалка
Третього рибалку назву Дмитро. Кілька штрихів до його портрету: Дмитро — майстер спорту з пауерліфтингу, чемпіон Західної України зі станової тяги. А ще вчитель інформатики. А ще тамада на весіллях. А ще торгував кавунами. А ще вміє грати на сопілці. Словом, вилитий програміст. Він мені жалівся, що йому важко вижити на скромну зарплату вчителя. І я йому теж запропонував вчити програмування. Спочатку він довго відмовлявся. Довго — це десь так років чотири. Але коли долар виріс до 25 грн, він вирішив, що він готовий. Всі друзі, коли чули, що Дмитро буде вчити програмування.... Слово «реготали» недостатньо виражає міру їхньої віри в його можливості.
Схема була та ж сама, що і у випадку з Петром. Pluralsight, одна зустріч двічі на тиждень, пояснення C#, мій ріст як програміста. І от через півроку з моменту старту навчання Дмитро іде на першу співбесіду. Йому дали просту задачу: написати код, який виведе стрінг у зворотньому порядку. Задача проста, як двері, але Дмитро з нею не справився. І я себе почував поганим вчителем.
Взагалі проблема була в іншому. На співбесідах, якщо мене просили зробити якусь задачу, пов’язану з алгоритмами, то я не скажу, що прям запросто, але міг її вирішити. Але я завжди сипався на теорії. Відповідно те, на чому сипався сам, на те й натискав з Дмитром. Як результат, Дмитро засипався на іншому.
Я попросив Дмитра, щоб він не здавався, і дав йому список простих задач, ось цей. Після того як Дмитро посидів над тим списком, він зміг влаштуватись програмістом. Я шалено радий за нього, і тепер деколи позичаю в нього гроші :), а Дмитру важко мені відмовити. З цієї ситуації тільки два висновки: не здавайся і ментори можуть помилятись, але все одно їм треба довіряти.
Четвертий рибалка
Четвертому рибалці за 50. Назву його Андрій. Андрій все життя працював в ремонті і обслуговуванні електричної апаратури. Захотів теж стати програмістом. Але зіткнувся з іншим. Йому всі дружно кажуть: ти старий. Історія про Дмитра дещо мотивувала його і надихнула на проходження деяких курсів. Спеціально під Андрія і ще одного друга я взявся за один проект, який, на здивування Андрія і певної частини людей, вони реалізовують.
На Андрії я вперше використав таку методику. Впродовж однієї години він пробує нагуглити рішення, і тільки якщо за годину нічого не нагуглив і не придумав, то тільки тоді мене питає, що робити далі. Цей підхід дуже допоміг Андрію вирости. Зараз він працює на частковій зайнятості програмістом. І можу сказати, що він росте як програміст, але оскільки він швидко втомлюється, то його ріст відносно повільний. Можу тільки сказати одне застереження людям, яким за 50. Ви точно зможете стати програмістами, але врахуйте, що ви не зможете так само, як молоді люди, сидіти по
Висновки, резюме, плани
Навчання інших допомогло мені впевненіше почувати себе на співбесідах, суттєво впевненіше. Причому навіть коли подавався на позиції, на яких я до того ніколи не працював. Моїм друзям вдалось побачити, що ми з ними не просто друзі, з якими я приємно проводжу час, а я людина, яка може допомогти їм змінити сферу діяльності. Спробуйте себе в ролі ментора, буде тяжко, але вам сподобається.
За ілюстрації дякуємо Роману Кривенку.