In a fast-moving, competitive world, being able to learn new skills is one of the keys to success. It’s not enough to be smart — you need to always be getting smarter.
Heidi Grant Halvorson, a motivational psychologist
Увесь час, що я викладаю, а це майже 18 років (10 з них у EPAM Ukraine), мене запитують, як швидко вивчити англійську мову, або як мотивувати себе її вивчати, або і те і інше одночасно. Особливо це стосується програмістів, адже ІТ розвивається надшвидкими темпами і вкрай важливо встигнути за розвитком індустрії. І майже завжди процес вивчення мови асоціюється із зазубрюванням тони слів та правил, що не зовсім підтримує ентузіазм. У цій статті мені б хотілося розвіяти деякі міфи стосовно оволодіння мовою та поділитися ноу-хау, які допоможуть прискорити цей процес і, я сподіваюся, зробити його цікавим для вас.
Як з рівня «нуль» почати вільно володіти мовою за три місяці?
Це дуже цікаве питання. Згідно з рекомендаціями Кембриджського університету, ми маємо пройти щонайменше тисячу годин під керівництвом викладача, щоб досягнути найвищого рівня володіння мовою та здати екзамен, який це підтвердить. Якщо підрахуємо, то побачимо, що зазвичай на досягнення рівня С1-С2 відводиться 5 років, якщо ви займаєтесь мовою тільки три рази на тиждень по дві академічні години. Теоретично, за три місяці можна вивчити мову, якщо ви готові вкладатися по 11 годин на навчання кожен день.
Common European Framework Guided Learning Hours (from beginner level)
Ця таблиця може бути дещо фруструючою, але є і гарна новина. Не обов’язково досягати рівня С1-С2, щоб почати впевнено розмовляти іноземною мовою. Якщо ви досягли рівня В1, ви вже незалежний користувач мови згідно з CEFR Global Scale. Це означає, що ви можете більш-менш вільно спілкуватися на знайомі вам теми, і цього рівня, як правило, достатньо для звичайного IT-спеціаліста, що не виконує управлінську роль. Рівня В2 достатньо для навчання за кордоном. Таким чином, якщо вам дуже кортить вивчити англійську за три місяці, ви можете з легкістю підрахувати, скільки годин на день необхідно для цього відвести.
Всі наведені цифри є орієнтовними, і дуже багато залежить від мотивації, часового ресурсу та досвіду навчання. Очевидно одне, щоб оволодіти мовою якомога швидше, необхідно цілеспрямовано і не одну годину в день цьому присвятити. Як це зробити, коли дедлайни в релізах, велике навантаження та ще й купа справ? Читаємо далі.
Чітка мета — половина успіху у вивченні мови
Передумова успіху — чітко сформована мета, навіщо вам необхідно вивчити мову. Це основа основ. Якщо ви починаєте ходити на заняття, тому що компанія сплачує — це не мотивація. Я не знаю жодного випадку, коли б це спрацювало. Визначення мети допоможе також зрозуміти, до якого рівня ви маєте прагнути. Коли до мене приходять і кажуть: «Я хочу вивчити мову, тому що зі знанням англійської більше можливостей», — це не спрямовуюча мета, це дуже широко. Необхідно звузити свій запит настільки, щоб можна було чітко відповісти на питання: «Якщо у мене буде така навичка, що я отримаю?». Наприклад, можна навчитися вільно спілкуватися із замовником, або давати інструкції, або чітко формулювати ділові листи, або виступати з презентацією, або ввічливо наполягати на своїй точці зору, і так далі. Чим конкретніша мета, тим легше вам буде її досягти.
Інша справа, коли ви просто отримуєте задоволення від спілкування з людьми та процесу навчання, а ще ви просто закохані у звучання мови. У такому випадку метою є отримання задоволення від процесу, і ви щасливчик. Це, звісно, надзвичайно рідкісний кейс в IT-середовищі.
Поширена думка, що є люди, яким дано вивчити мову, а є ті, яким не під силу. Це не зовсім так. Здібності, мотивація, попередній досвід є у всіх. Правда, різні, але завдяки нейропластичності нашого мозку, кожний має здатність до вивчення чого завгодно. Звісно, у дитинстві ми легше сприймаємо нову інформацію і, зокрема, мову — швидко запам’ятовуємо нові слова та імітуємо звуки. Це єдина перевага. Дорослі набагато ефективніше навчаються за рахунок розвиненого логічного мислення та здатності мотивувати себе. Набагато швидше дається граматика, коли ви вивчаєте вже готові алгоритми за якими «працює» мова, ніж коли ви ці алгоритми самостійно виводите з мовного потоку.
До речі, граматика англійської мови — одна з найпростіших. Англійська відноситься до аналітичних мов, а це значить мінімум закінчень і строгий порядок слів. Англійська граматика, наче математичні формули, — вивчив і підставляєш слова.
Найпоширеніші міфи у вивченні мови
Найбільшою перепоною до опанування мовою є стереотипи. Вони або «обтяжують» навчання, або зовсім ведуть його не в тому напрямку. Ось найрозповсюдженіші.
Міф 1. Треба перекладати свої думки на англійську, а потім їх висловлювати
Насправді саме таким чином ми уповільнюємо своє мовлення. Щоб привчити свій мозок не перекладати речення, а напряму зв’язувати слова з поняттями та образами, допоможе використання монолінгвального (одномовного) словника для засвоєння нових слів. По суті, якщо ви дізнаєтеся про значення слова з контексту, ви таким чином не тільки його розумієте, а ще й бачите, як воно функціонує у реченні, за допомогою чого приєднується до інших слів, до яких саме слів приєднується (це називається collocation), яке його забарвлення.
Завдяки такому підходу у вас одне слово одразу асоціюється з цілим комплексом понять, це в свою чергу стимулює мозок розвивати міжнейронні зв‘язки, які забезпечують краще затримання слова у вашій пам‘яті. А якщо використовувати перекладний метод вивчення слів, то утворюється лише пара слово-переклад, ізольована від контексту, образів та емоційного забарвлення. І виходить, що можна запам’ятати багато слів, при гарній пам’яті, але не розуміти, як і коли їх використовувати. А це одна з причин мовного бар‘єру. Отже, висновок — найефективніше вчити слова у контексті, а не перекладати їх.
Міф 2. Треба зазубрювати купу слів щодня
Зазубрювання — марна трата часу. Як ви знаєте, пам’ять буває короткотривалою та довготривалою. Так от, коли ви зараз багато в пам’ять завантажуєте, то вона це тримає, але не довго, щоб уникнути напруження та сповільнення мисленнєвих процесів. А щоб кількість перейшла в якість, тобто ви пам’ятали щось довго, для цього необхідно регулярно та справно повторювати вивчене. «Practice makes perfect» — цей вислів є мантрою нейробіологів, які вивчають пластичність мозку і дають нам поради, як її підтримувати.
За раз ми можемо ефективно запам‘ятати лише 8 об‘єктів, у нашому випадку слів або виразів. А щоб вони надовго залишилися в нашій пам’яті, є така схема повторювання слів, що базується на розумінні кривої забування Еббінгауза. Ви повторюєте певний матеріал шість разів: у день вивчення, наступний день, за два дні, за тиждень, за два тижні, за місяць. І все — матеріал у довгостроковій пам‘яті. При чому під повторюванням я маю на увазі не механічний спосіб — зазубрювання, — а свідоме повторення-прочитування.
Наприклад, вам потрібно вивчити слова, і ви створюєте картки з написаними реченнями, що містять ці слова та допомагають з контексту зрозуміти їх значення. Також це може бути малюнок або фото, тлумачення або навідне питання. Головне, щоб контекст викликав асоціацію зі значенням слова, а не просто давав абстрактне слово-переклад. Для порівняння ось вам приклад — що краще запам’ятовується?
bring someone up to speed | bring someone up to speed |
Поділитися останньою інформацією Ввести в курс справи |
Є певні програми для запам’ятовування, що враховують особливості роботи пам’яті, і можуть вам допомогти у цій справі. Я часто рекомендую своїм студентам використовувати Anki (my fave), Mnemosyneабо Quizlet.
Міф 3. Можна вивчити мову багато слухаючи та читаючи
Безумовно, чим більше ви читаєте, тим краще спрацьовує зорова пам‘ять, і вам легше правильно писати слова та речення. До цього ж поповнюється словниковий запас — той, який пасивний. Чим більше ви слухаєте іноземну мову, тим легше вам відтворити її звуки. Це працює за умови, що ви намагаєтесь зрозуміти почуте та прочитане. Але що тренуємо, те й отримуємо. Серед учнів, що починали вивчати мову з викладачем, я багато разів зустрічала таких, що чудово розуміють технічну документацію. Але коли вони говорили — так вимовляли слова, що їх важко було зрозуміти. Це, на жаль, дуже розповсюджена ситуація серед співробітників IT-компаній.
Висновок — щоб розмовляти іноземною мовою, треба практикувати не тільки рецептивні навички — читання та аудіювання, а й продуктивні — говоріння та письмо. Поза заняттями у компанії ви можете додатково відвідувати розмовні клуби, або знайти собі study-buddy та вчити мову в обмін на свою (наприклад, italki), або приєднатися до клубу Toastmasters і, на додаток до розмовних навичок, розвивати й навички публічних виступів.
Усі ці підходи ми активно використовуємо у EPAM та бачимо реальний прогрес серед наших учнів-програмістів.
Корисні ресурси
На завершення своєї статті я хотіла би поділитися корисними та фановими ресурсами. Найважливіше для успіху у вивченні іноземної мови — це якомога більше часу приділяти саме практиці мови у всіх її аспектах: читання, слухання, письмо, говоріння. І якщо вам вдасться переключити якомога більше своїх повсякденних активностей на англійську, то результати таких зусиль не забаряться!